США визнали: Іран може заблокувати Ормузьку протоку “за власним бажанням”. Що приховує “Проєкт Свобода”?

Оцінка розвідки США: Іран може перекрити протоку «за власним бажанням»

Американські розвідувальні агенції дійшли висновку, що Іран отримав змогу фактично блокувати доступ до Ормузької протоки в будь-який момент — це прямий наслідок війни 2026 року, який дав Тегерану потужний інструмент тиску на світову економіку . За даними CNN від 16 червня 2026 року, ця здатність зберігатиметься незалежно від рамкової угоди, яку планують підписати 19 червня. Інакше кажучи, Іран може відновити блокаду навіть після укладення угоди . Ще у квітні 2026 року розвідка попереджала, що Тегеран навряд чи швидко послабить хватку в протоці, розглядаючи контроль над цим маршрутом як єдиний вагомий засіб впливу на Сполучені Штати .

Одне з джерел, знайоме з висновками розвідки, сформулювало ситуацію різко: «Ми передали Ірану фактичний контроль над протокою — зброю, потужнішу за будь-яку ядерну» .

«Проєкт Свобода» і поточний стан судноплавства

Голосний старт. На початку травня 2026 року президент Трамп оголосив про початок операції «Проєкт Свобода», наказавши Центральному командуванню США відновити комерційне судноплавство через Ормузьку протоку. Пентагон заявив про залучення есмінців із керованими ракетами, понад 100 літаків, безпілотних платформ та 15 000 військовослужбовців .

Тиха зміна курсу. Оголошений план конвоювання швидко визнали надто конфронтаційним і від нього відмовилися. Водночас американські військові продовжили операцію в менш помітному форматі: замість відкритого виклику Ірану вони почали непомітно координувати з судноплавними компаніями безпечне проведення суден крізь протоку .

Результати на воді. До кінця травня CENTCOM провів близько 70 комерційних суден через патрульований США коридор . 10 червня президент Трамп розповів, що американські збройні сили таємно допомогли 200 цивільним суднам і сприяли транспортуванню понад 100 мільйонів барелів нафти . Втім, трафік залишається на мізерному рівні порівняно з довоєнним: між 1 березня та 19 травня через протоку пройшли лише 895 суден, тоді як до війни цей показник сягав приблизно 138 суден щодня .

Рамкова угода між США та Іраном

Оголошення і підписання. 14–15 червня 2026 року США та Іран оголосили про попередню рамкову угоду — тимчасовий меморандум про взаєморозуміння, покликаний завершити понад три місяці війни. Офіційна церемонія підписання має відбутися 19 червня 2026 року у Швейцарії .

Ключові умови перемир’я та зняття блокади:

• 60-денне припинення вогню. Обидві сторони взяли зобов’язання припинити бойові дії на всіх фронтах, зокрема в Лівані .
• Відкриття Ормузької протоки. Іран погодився на безмитне поновлення судноплавства для всіх комерційних кораблів .
• Скасування морської блокади США. Військово-морські сили США знімуть блокаду з іранських портів та Ормузької протоки .
• Пом’якшення санкцій і ядерні переговори. Угода дозволяє Ірану вільно продавати нафту та відкладає переговори щодо іранської ядерної програми, яку називали головною причиною війни (casus belli) .
• Виведення американських військ. Згідно з оприлюдненим проєктом, сили США мають залишити території навколо Ірану .

Транзит іранських нафтових танкерів

Після запровадження ВМС США морської блокади у квітні 2026 року рух іранських танкерів через протоку майже повністю припинився. 4 червня чотири іранські танкери вперше з 15 квітня пройшли крізь неї . А вже 17 червня щонайменше три іранських судна, які перевозили майже 5 мільйонів барелів сирої нафти, успішно подолали блокаду ВМС США — це перший вихідний рейс за два місяці. За даними CNBC, суднові оператори в «обережному невір’ї» почали обережно переміщувати кораблі напередодні угоди .

Аналітики Kpler прогнозують: якщо угоду вдасться реалізувати без серйозних перешкод, судноплавний трафік через Ормузьку протоку може зрости майже до половини довоєнного рівня вже за місяць .

---

Ключові джерела: U.S. Dept. of War, CNN, CNBC, NPR, CNBC (заява Трампа), CNBC (іранські танкери), Ahram Online / AFP, Fortune, Boston Globe, The Guardian, Moneycontrol / іранські державні ЗМІ, Bloomberg.