Чому ЄЦБ не завершив боротьбу з інфляцією навіть після угоди США та Ірану

Коли в середині червня 2026 року США та Іран оголосили про тимчасову угоду, що мала покласти край конфлікту та знову відкрити Ормузьку протоку, ціни на нафту впали, а фондові ринки злетіли вгору. На мить здалося, що найгірша енергетична криза вже позаду. Але буквально за кілька днів, на конференції Reuters NEXT Europe, головний економіст Європейського центрального банку Філіп Лейн виступив із різким попередженням: інфляція, яку розпалила війна, досі «в трубопроводі» — вона поступово проходить через економіку, і повною мірою її вплив ще не відчуто .

Послання Лейна було чітким. Відкриття Ормузької протоки є необхідним кроком до нормалізації глобальних енергетичних ринків, але самого цього факту недостатньо, щоб стерти інфляційний тиск, який уже запущено . Ціни на нафту, можливо, і знизилися приблизно на 20% від своїх воєнних максимумів, однак вони залишаються значно вищими за докризовий рівень. А головне — той інфляційний імпульс, який зараз рухається ланцюгами постачання, означає, що центральним банкам зарано святкувати перемогу .

І власне ЄЦБ уже діяв, виходячи з цього занепокоєння. 11 червня Рада керуючих підвищила всі три ключові процентні ставки на 25 базисних пунктів — це було перше підвищення з вересня 2023 року — і прямо пов'язала це рішення з енергетичним шоком від близькосхідного конфлікту . Із 17 червня депозитна ставка зросла до 2,25%, основна ставка рефінансування — до 2,40%, а маржинальна кредитна лінія — до 2,65% .

Одночасно ЄЦБ оприлюднив оновлені макроекономічні прогнози співробітників Євросистеми, які засвідчили суттєвий перегляд інфляційних перспектив у бік підвищення. Тепер очікується, що загальна інфляція в 2026 році становитиме в середньому 3,0% (попередній прогноз — 2,6%), а в 2027 році — 2,3% (замість 2,0%). Базову інфляцію, яка не враховує волатильні ціни на енергоносії та харчі, теж відчутно переглянули вгору — до 2,5% на 2026 і 2027 роки (раніше очікувалося 2,3% та 2,2% відповідно) .

Саме тут і криється суть «трубопровідного» аргументу Лейна. Миттєвий шок від закриття Ормузької протоки спровокував стрімке та масштабне падіння глобальної пропозиції нафти, але повний інфляційний ефект від цього проявляється з часовою затримкою. Зростання вартості енергії поступово закладається у виробництво харчів, транспортні витрати, промислові товари і, зрештою, у сферу послуг. Ще у травні, виступаючи в Токіо, Лейн наголосив: «навіть якщо початковий енергетичний шок почне згасати, вторинні ефекти залишатимуться надовго» .

Опитування професійних прогнозистів, проведене ЄЦБ у другому кварталі 2026 року, підтверджує цю логіку. Очікування щодо загальної інфляції (HICP) були «помітно переглянуті в бік підвищення» на 2026 рік, а меншою мірою — і на 2027-й. Водночас довгострокові прогнози залишилися заякореними . Це свідчить про те, що аналітики сприймають енергетичний стрибок цін як достатньо стійкий, щоб підштовхнути короткострокову інфляцію, але не настільки вкорінений, щоб постійно розхитувати очікування. Прогнози щодо базової інфляції на найближчу перспективу теж були підвищені, а це ще один доказ того, що ефект перенесення на ширшу економіку вже запущено .

Що ж далі з політикою ЄЦБ? І Філіп Лейн, і президентка ЄЦБ Крістін Лагард неодноразово наголошували: Рада керуючих не дотримуватиметься заздалегідь визначеного курсу, а прийматиме рішення від засідання до засідання, орієнтуючись на свіжі дані . Однак у заяві за підсумками червневого рішення прямо вказано, що базова інфляція, за прогнозами, залишатиметься вище 2% упродовж усього горизонту 2026–2028 років — а такий розвиток подій, на думку ЄЦБ, є несумісним лише з одним підвищенням на чверть відсотка .

Опитування економістів демонструють потужний консенсус щодо подальшого посилення. Згідно з опитуванням Reuters, у якому взяли участь 80 фахівців, понад 90% передбачали червневе підвищення. Тепер наступний крок у вересні вважається базовим сценарієм . Аналітики Barclays і J.P. Morgan ще раніше прогнозували до трьох підвищень на 25 базисних пунктів кожне протягом 2026 року . Економісти Desjardins, звертаючи увагу на суттєвий перегляд угору прогнозів базової інфляції, теж очікують щонайменше ще одного підвищення цьогоріч .

Поки ЄЦБ очолює цей рух, інші центральні банки рухаються тим самим курсом. Комітет із монетарної політики Банку Англії збереться 18 червня, і практично гарантовано залишить базову ставку на рівні 3,75%, на якому вона перебуває з грудня 2025 року . На квітневому засіданні голоси розділилися 8–1 на користь збереження ставки, причому один член виступав за підвищення до 4% . Хоча інфляція споживчих цін у Британії у квітні знизилася до 2,8%, сам Банк очікує, що пізніше цього року вона перевищить 3,5%, головним чином через зростання цін на енергоносії . Тож зараз ринки закладають у ціну приблизно 50 базисних пунктів подальшого посилення протягом наступних 12 місяців, а не те зниження ставок, на яке сподівалися до початку близькосхідного конфлікту .

Щодо Швейцарського національного банку, то актуальні дані про його червневе рішення 2026 року відсутні в наявному масиві джерел. Зважаючи на загальний тренд, він, імовірно, теж відчуває тиск з боку імпортованої енергетичної інфляції, але для остаточних висновків потрібні свіжіші дані.

Ключовий висновок із виступу Лейна на Reuters NEXT Europe полягає в тому, що між геополітичним розв'язанням конфлікту та економічною нормалізацією існує величезний розрив. Аналітики попереджають: можуть минути тижні або навіть місяці, перш ніж судноплавство через Ормузьку протоку повністю відновиться. А нафта, яка вже була в дорозі до початку війни, досягне кінцевих ринків іще пізніше . Це означає, що дані про інфляцію в найближчі місяці й далі відображатимуть той енергетичний шок, який уже стався, навіть якщо ціни на нафту як такі дещо відступлять.

Для домогосподарств і бізнесу по всій Європі це означає довший період підвищених цін. А для ЄЦБ — те, що боротьба з інфляцією далека від завершення, і подальші підвищення ставок міцно залишаються на порядку денному.