Як один пост Трампа в Truth Social зупинив найбільший планований удар Ізраїлю по Ірану

Ранок 8 червня 2026 року. Ізраїльські ВПС були за мить від початку однієї з наймасштабніших операцій проти Ірану з початку конфлікту. Десятки повністю озброєних винищувачів стояли на злітній смузі, цілі було визначено, місію розплановано до хвилини . А потім, о 12:30 за ізраїльським часом, один-єдиний пост у соціальній мережі з Вашингтона зупинив усе .

Удар, якого не сталося

Командувач Ізраїльських ВПС генерал-майор Омер Тішлер пізніше підтвердив у листі до особового складу, що готувався «широкомасштабний удар», але його скасували «лише за годину до вильоту» . Це визнання оголило те, наскільки близько регіон підійшов до значно ширшої війни.

Остаточний наказ про скасування віддав прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу. Каталізатором став президент Дональд Трамп, який опублікував у своїй соцмережі Truth Social вимогу припинити удари, пославшись на прогрес у ядерних переговорах з Іраном . Трамп заявив ізраїльському «12 каналу», що Вашингтон дізнався про операцію в останню мить, і він «зумів обмежити її масштаб» .

Газета The New York Times повідомила, що Ізраїль був змушений відступити через тиск Трампа з вимогою дотримуватися режиму припинення вогню та уникнути зриву тендітних американо-іранських переговорів . Вибір, що постав перед Нетаньягу, був жорстким: зупинити ескалацію або діяти без підтримки Америки .

Удари, які відбулися насправді

Перед тим, як масштабну операцію скасували, Ізраїль того ранку вже завдав дві хвилі ударів у відповідь на іранські ракетні обстріли попередньої ночі .

Перша хвиля: Ізраїль завдав ударів по системах ППО, пускових установках ракет та військовій інфраструктурі в центральному та західному Ірані. Було уражено об'єкти в Ісфахані, Керманшаху, Кереджі, Тебрізі та біля аеропорту Мехрабад . Однією з цілей в Ісфахані було підприємство з виробництва БПЛА .

Друга хвиля: Ізраїль завдав значно серйознішого удару по нафтохімічному комплексу в Махшехрі на південному заході Ірану — це була перша атака на об'єкт енергетичної інфраструктури після квітневого перемир'я .

Загалом було уражено близько 15 військових об'єктів у містах, включно з Тегераном, Ісфаханом, Тебрізом, Кереджем та Керманшахом . Іранські державні ЗМІ повідомили щонайменше про 15 поранених .

«Вогонь призупинено»

За лічені години після обміну ударами обидві сторони оголосили про паузу — хоча кожна попередила, що вона є умовною.

• Військове командування Ірану «Хатам аль-Анбія» оголосило про припинення наступальних операцій проти Ізраїлю, стверджуючи, що завдало «болючої відповіді», але попередило про «значно суворіші та нищівніші заходи», якщо Ізраїль чи його союзники продовжать «агресивні дії», особливо на півдні Лівану .
• Прем'єр-міністр Нетаньягу у телезверненні заявив, що «вогонь призупинено» проти Ірану, але застеріг, що Ізраїль відповість із силою, якщо Іран відновить атаки. «Після того, як ми завдали удару... вони (Іран) припинили атакувати нас», — наголосив Нетаньягу .

Дипломатичний спринт

Загострення 8 червня загрожувало зірвати мирні переговори між США та Іраном, що тривали, але натомість, здається, прискорило дипломатію .

Трамп закликав обидві сторони «негайно припинити стрілянину» і наполягав на тому, що США досягають прогресу в угоді . Вже 12–13 червня прем'єр-міністр Пакистану заявив, що угода про припинення війни ближча, ніж «будь-коли раніше» . 14 червня Трамп та Іран оголосили про домовленість завершити війну та знову відкрити Ормузьку протоку, а офіційне підписання очікувалося 19 червня у Швейцарії .

15 червня США та Іран підписали рамкову угоду про припинення вогню, хоча ключові питання — ядерна програма Ірану, скасування санкцій та Ормузька протока — були залишені для подальших переговорів . До 16 червня Іран повідомив, що переговори щодо ядерної програми, ймовірно, розпочнуться пізніше того ж тижня, а Трамп заявив, що Ормузька протока «повністю відкриється» після укладення угоди .

Ізраїль, що прикметно, не був стороною меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, який саме формувався .

Скасований удар 8 червня продемонстрував як готовність регіону до миттєвого спалаху, так і вирішальну роль Вашингтона у стримуванні свого найближчого союзника — паралельно прискоривши окремий мирний трек, що залишив Єрусалим на узбіччі.