США та Іран уклали проміжну мирну угоду: нафта дешевшає, ринки зростають, але ключові ризики залишаються

15 червня 2026 року Сполучені Штати та Іран оголосили про укладення проміжної мирної угоди, покликаної завершити 15-тижневу війну, відкрити Ормузьку протоку та встановити 60-денний період для переговорів щодо ядерної програми Ірану. Угода спровокувала потужне ралі на світових ринках, однак залишила без відповіді низку критичних питань та практичних ризиків.

Ключові деталі угоди

• Оголошення та підписання: Президент США Дональд Трамп увечері 14 червня проголосив у своїй соціальній мережі: «Нехай нафта тече!», підтвердивши досягнення меморандуму про взаєморозуміння з Іраном. Офіційна церемонія підписання запланована на 19 червня у Швейцарії .
• Припинення вогню: Угода передбачає «негайне та постійне припинення військових операцій на всіх фронтах, включно з Ліваном» .
• Відкриття Ормузької протоки: Протока буде відкрита після формального підписання угоди, але не раніше. Також буде знято американську морську блокаду Ірану .
• Відкладена ядерна проблема: Найгостріше питання — доля ядерної програми Ірану — свідомо відкладено на 60-денний переговорний період. Проміжна угода не запроваджує жодних нових обмежень на ядерну діяльність Ірану .
• Санкції та роль КВІР: Іран наполягає на тому, що частиною домовленостей є розмороження активів та координація судноплавства через протоку з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР) .

Реакція світових ринків

Новина про угоду миттєво змінила настрої інвесторів, зменшивши «премію за геополітичний ризик», яка накопичувалася протягом війни.

• Обвал цін на нафту: Вартість нафти марки Brent впала більш ніж на 5%, до $82,84 за барель, а американська West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 4,7% — до $80,89. Обидва показники досягли тримісячних мінімумів .
• Зростання азійських ринків: Японський індекс Nikkei 225 злетів на 5–5,5%, південнокорейський KOSPI виріс на 5,7%, тайванський TAIEX також продемонстрував значне зростання. Сінгапурський Straits Times Index додав 1,3% .
• Глобальний «ризик-он»: Ф'ючерси на S&P 500 зросли приблизно на 0,8%, курс долара США знизився, а облігації подорожчали, оскільки інвестори виходили із захисних активів .

Нерозв'язані суперечності та залишкові ризики

Попри позитивну реакцію ринків, низка факторів продовжує створювати небезпеку.

• Морські міни: Залишається незрозумілим, чи встановлював Іран морські міни в протоці. Навіть якщо їх немає, саме припущення про їх наявність стримує судноплавство. Військово-морські сили США висловили невпевненість, а провідний представник морської галузі Якоб Ларсен з BIMCO порадив перевізникам уникати протоки через мінний ризик .
• Обережність судноплавних компаній: Глобальні перевізники в Азії та Європі заявили, що довіра до безпеки транзиту може відновлюватися тижнями. Ларсен з BIMCO попередив, що заява Трампа про «вільну» протоку не робить її безпечною. Аналітики Kpler оцінили, що навіть за ідеального сценарію обсяг трафіку через протоку протягом місяця може повернутися лише на половину довоєнного рівня .
• Роль Ізраїлю: Угода прямо включає пункт про припинення операцій «включно з Ліваном», однак ізраїльські удари по околицях Бейрута тривали безпосередньо перед оголошенням перемир'я. Залишається незрозумілим, чи буде Ізраїль дотримуватися умов припинення вогню. Це є ключовою загрозою для довговічності угоди .
• Погрози КВІР судноплавству: Продовження погроз з боку КВІР на адресу комерційних суден може додатково стримувати капітанів та компанії від відновлення транзиту через протоку .

Ролі глобальних гравців

• Китай: Як найбільший у світі імпортер нафти та ключовий торговий партнер Ірану, Китай отримує найбільшу вигоду від зниження цін на нафту та відновлення енергетичних маршрутів. Дешевша сировина знижує імпортні витрати та тиск інфляції на китайську економіку, а відкриття протоки відновлює надійність ланцюгів постачання для виробників. Пекін протягом війни виконував роль тихого дипломатичного посередника.
• Ізраїль: Це найбільш вразлива «дикая карта». Угода не вирішує безпекових занепокоєнь Ізраїлю щодо ядерної програми Ірану, і Ізраїль не був стороною, яка її підписала. Продовження ізраїльських військових операцій у Лівані може зруйнувати режим припинення вогню.
• Пакистан: Прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф відіграв помітну посередницьку роль, оголосивши про угоду разом із Трампом і підтвердивши дату церемонії підписання 19 червня .
• Європейські держави: Угода переносить ядерне питання на 60-денний дипломатичний трек, залишаючи європейські столиці (Франція, Німеччина, Британія, ЄС) залученими до подальших переговорів.

Експертні занепокоєння та ширші наслідки

• Інфляція та відсоткові ставки: Очікується, що зниження цін на нафту зменшить глобальний інфляційний тиск та потребу в підвищенні відсоткових ставок, надаючи центральним банкам більше простору для пом'якшення монетарної політики .
• Ланцюги постачання: Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світової нафти та значна частка скрапленого природного газу. Її відкриття відновлює критичний «вузький прохід», але загроза мін та обережність судновласників означають, що повне відновлення енергетичних торговельних потоків займе тижні, а не дні .
• Економіка Китаю: Зниження цін на нафту безпосередньо зменшує імпортні витрати Китаю (країна імпортує понад 70% сирої нафти). Це допомагає послабити інфляцію виробничих цін, знижує операційні витрати для виробників та може збільшити гнучкість політики Пекіна. Однак якщо угода зірветься або судноплавство залишиться порушеним, відновлення економіки Китаю може зіткнутися з новими перешкодами.
• Скепсис експертів: Аналітики Atlantic Council зазначили, що відкладення ядерного питання означає, що основна причина війни залишається невирішеною. 60-денне вікно є крихким, і будь-який зрив переговорів може призвести до швидкого повернення бойових дій . Інші спостерігачі попередили, що «мирна угода», яка залишає ядерну програму Ірану без змін і не обмежує регіональну активність КВІР, може виявитися лише паузою, а не довговічним врегулюванням.