Розпуск Управління захисту суверенітету: Уряд подав законопроєкт про ліквідацію Служби захисту суверенітету — структури, створеної у 2023 році за ініціативи Фідес. Це відомство мало широкі повноваження для переслідування осіб та організацій, яких влада підозрювала у «роботі на іноземні інтереси», і критики неодноразово називали його інструментом тиску на опозицію та незалежні медіа . Депутат від Тіси Мартон Меллетеї-Барна, головний ініціатор законопроєкту, заявив, що йдеться не про скасування захисту суверенітету, а про «повернення його туди, де він має бути — до народу» .
Повернення державних активів: Поправка також запускає механізм розпуску так званих «публічних трастів», які за часів Орбана розпоряджалися мільярдними активами поза межами прямого державного контролю. Це було одним із ключових способів поширення політичного впливу Фідес на економіку, і тепер ці ресурси мають повернутися під пряме управління держави .
Рішення стало наслідком перемоги партії Тіса Петера Мадяра на квітневих виборах 2026 року. Отримавши конституційну більшість — понад дві третини мандатів — нова влада дістала змогу змінювати Основний закон без підтримки Фідес . Проєкт поправки внесли до парламенту 20 травня, і сам Мадяр називав його частиною кампанії обіцянок «запобігти новому сповзанню до авторитаризму» та повернути країну до демократичних стримувань і противаг .
Сам Віктор Орбан в інтерв'ю порталу Index назвав рішення парламенту «сміховинним і безглуздим», заявивши, що «воно все одно не спрацює, бо останнє слово завжди залишається за народом». Він також зазначив, що якщо нинішній уряд справді хоче «заборонити політичних суперників», то нехай скасовує вибори загалом. Водночас його партія Фідес не змогла заблокувати рішення через відсутність необхідної кількості голосів .
Опоненти поправки теоретично можуть оскаржити її в Конституційному суді, зокрема через те, що вона враховує попереднє перебування на посаді й фактично діє ретроактивно. Однак станом на зараз жодного позову не подано, і джерела не повідомляють про готовність суду розглядати такий кейс . Скасувати поправку в майбутньому можна лише новою конституційною більшістю — звичайного закону для цього недостатньо .
Ухвалення поправки — це лише один із перших кроків нової влади. Петер Мадяр ще під час кампанії обіцяв «посипати сіллю місце, де стояло Управління захисту суверенітету», і тепер цей процес запущено . Окрім того, триває аудит активів, які перебували під контролем наближених до попередньої влади трастів, що також закріплено в поправці .
Загалом рішення парламенту фіксує не просто зміну влади, а спробу системно перебудувати угорську політичну архітектуру, яку критики роками називали «гібридним режимом» із формально демократичними інститутами, що працювали на одну політичну силу.
Якщо Конституційний суд не заблокує поправку, а виборці не повернуть Фідес із конституційною більшістю у майбутньому, Віктор Орбан більше ніколи не зможе очолити угорський уряд.
Розпуск Управління захисту суверенітету: Уряд подав законопроєкт про ліквідацію Служби захисту суверенітету — структури, створеної у 2023 році за ініціативи Фідес. Це відомство мало широкі повноваження для переслідування осіб та організацій, яких влада підозрювала у «роботі на іноземні інтереси», і критики неодноразово називали його інструментом тиску на опозицію та незалежні медіа . Депутат від Тіси Мартон Меллетеї-Барна, головний ініціатор законопроєкту, заявив, що йдеться не про скасування захисту суверенітету, а про «повернення його туди, де він має бути — до народу» .
Повернення державних активів: Поправка також запускає механізм розпуску так званих «публічних трастів», які за часів Орбана розпоряджалися мільярдними активами поза межами прямого державного контролю. Це було одним із ключових способів поширення політичного впливу Фідес на економіку, і тепер ці ресурси мають повернутися під пряме управління держави .
Рішення стало наслідком перемоги партії Тіса Петера Мадяра на квітневих виборах 2026 року. Отримавши конституційну більшість — понад дві третини мандатів — нова влада дістала змогу змінювати Основний закон без підтримки Фідес . Проєкт поправки внесли до парламенту 20 травня, і сам Мадяр називав його частиною кампанії обіцянок «запобігти новому сповзанню до авторитаризму» та повернути країну до демократичних стримувань і противаг .
Сам Віктор Орбан в інтерв'ю порталу Index назвав рішення парламенту «сміховинним і безглуздим», заявивши, що «воно все одно не спрацює, бо останнє слово завжди залишається за народом». Він також зазначив, що якщо нинішній уряд справді хоче «заборонити політичних суперників», то нехай скасовує вибори загалом. Водночас його партія Фідес не змогла заблокувати рішення через відсутність необхідної кількості голосів .
Опоненти поправки теоретично можуть оскаржити її в Конституційному суді, зокрема через те, що вона враховує попереднє перебування на посаді й фактично діє ретроактивно. Однак станом на зараз жодного позову не подано, і джерела не повідомляють про готовність суду розглядати такий кейс . Скасувати поправку в майбутньому можна лише новою конституційною більшістю — звичайного закону для цього недостатньо .
Ухвалення поправки — це лише один із перших кроків нової влади. Петер Мадяр ще під час кампанії обіцяв «посипати сіллю місце, де стояло Управління захисту суверенітету», і тепер цей процес запущено . Окрім того, триває аудит активів, які перебували під контролем наближених до попередньої влади трастів, що також закріплено в поправці .
Загалом рішення парламенту фіксує не просто зміну влади, а спробу системно перебудувати угорську політичну архітектуру, яку критики роками називали «гібридним режимом» із формально демократичними інститутами, що працювали на одну політичну силу.
Якщо Конституційний суд не заблокує поправку, а виборці не повернуть Фідес із конституційною більшістю у майбутньому, Віктор Орбан більше ніколи не зможе очолити угорський уряд.