Україна завдала ударів по російських нафтових та хімічних заводах за 700 км від кордону, паливна криза в Криму поглиблюється

У ніч на 14 червня Україна різко розширила свою кампанію далекобійних ударів, вразивши нафтовий об'єкт у глибині Ярославської області та критично важливий хімічний завод у Тульській області, який живить російський ланцюжок виробництва вибухівки. Ці скоординовані атаки, які Президент України Володимир Зеленський назвав «планом далекобійних санкцій», є останнім етапом систематичних зусиль з підриву військової логістики та енергетичної інфраструктури Росії — кампанії, що вже переросла у повномасштабну паливну кризу в окупованому Криму.

Що саме було уражено

Українські сили завдали ударів по двох основних цілях, розташованих за сотні кілометрів від лінії фронту, під час нічної операції, підтвердженої офіційними джерелами українських військових та спецслужб:

Ярославський нафтовий об'єкт
Служба безпеки України (СБУ) завдала удару по нафтобазі в Ярославській області РФ, розташованій понад 700 км від українського кордону . Цей об'єкт мав важливе значення для паливних резервів держави-агресора, а сама атака призвела до обмеження повітряного руху в шести російських аеропортах .

Хімічний завод «Азот», Новомосковськ
Українські дрони підпалили хімічний завод «Азот» у місті Новомосковськ Тульської області — приблизно за 395 км вглиб території Росії . Цей завод є одним із найбільших у Росії виробників добрив і, що критично важливо, ключовим постачальником компонентів для виробництва вибухівки та ракетного палива . Відеозаписи в соціальних мережах підтвердили масштабні пожежі на території підприємства після ударів . Міністерство оборони Росії прямо не коментувало ситуацію на заводі «Азот», але підтвердило, що безпілотники були перехоплені над регіоном .

Про додаткові удари по промислових об'єктах у різних регіонах повідомлялося протягом ночі, а Міноборони РФ заявило про перехоплення 24 дронів під час хвилі атак 14–15 червня .

«План далекобійних санкцій»: характеристика Зеленського

Президент Зеленський охарактеризував ці атаки не просто як відплату на полі бою, а як систематичне стратегічне покарання.

У своєму дописі в соціальних мережах після ударів Зеленський заявив, що Україна «виконує свій план далекобійних санкцій проти Росії», що є прямою відповіддю на відмову Москви припинити війну . Він наголосив, що українські сили систематично завдають ударів по російській військовій промисловості, нафтовій інфраструктурі та інших об'єктах, які безпосередньо підтримують вторгнення .

Така риторика свідчить, що ці удари є не одноразовими операціями, а частиною продуманої, наростаючої кампанії, покликаної підвищити економічну та логістичну ціну війни для Кремля. Генеральний штаб України підтвердив, що атаки мали на меті «знизити здатність Росії виробляти вибухівку та боєприпаси» шляхом ураження об'єктів військово-промислового комплексу .

Ширша паливна криза в Криму та на окупованих територіях

Удари 14 червня не є поодиноким випадком. Вони є частиною методичної, багатомісячної кампанії безпілотників, яка систематично руйнує лінії постачання пального до окупованого Росією Криму, спричинивши найтяжчу нестачу бензину на півострові з часів його незаконної анексії у 2014 році .

Українська кампанія «середніх ударів» за допомогою дронів націлена на нафтопереробні заводи (НПЗ), паливні склади, трубопроводи і навіть окремі автоцистерни, що рухаються так званим «сухопутним коридором» вздовж узбережжя Азовського моря . До середини червня 2026 року сукупний ефект став незаперечним:

• Нормування бензину: Влада в Криму запровадила обмеження у 20 літрів на людину з 10 червня, призупинивши продаж за готівку та повністю припинивши видачу нових паливних талонів у деяких районах .
• Замороження цін: Призначені Москвою чиновники в Криму заморозили ціни на пальне, намагаючись запобігти громадській паніці .
• Колапс ланцюгів постачання: Атаки дронів на трасу Р-280 «Новоросія» — основний сухопутний маршрут з Росії — змусили бензовози об'їжджати значно довшим шляхом навколо Азовського моря, що спричинило серйозні затримки .
• Закриття АЗС: До середини червня більшість заправок у Криму або залишилися без пального, або мали величезні черги. Очевидці описували ситуацію як найгіршу паливну кризу з 2014 року .

Порушення логістики також спровокувало вторинний дефіцит. Мешканці повідомляли про зменшення запасів цукру, солі, макаронних виробів, круп та борошна, оскільки логістичні мережі зазнавали постійних атак .

Українська кампанія далекобійних ударів має два взаємопідсилюючі ефекти: атаки на НПЗ та нафтобази в глибині Росії зменшують загальну доступність пального, тоді як точкові удари по сухопутному мосту до Криму перекривають лінії постачання на півострів. Результатом є стратегічне стиснення, яке безпосередньо впливає як на російську військову логістику, так і на цивільне життя на окупованих територіях .

Масштаб кампанії вражає у цифрах. СБУ повідомила наприкінці 2025 року, що лише за той рік Україна успішно вразила майже 160 російських нафтових об'єктів, включаючи НПЗ, термінали, нафтобази та насосні станції . Операції 14 червня показують, що цей темп не збирається сповільнюватися.