Цю подію Трамп прокоментував у своєму стилі, написавши: «Кораблі світу, заводьте двигуни». За його словами, протока вже частково доступна для суден, а повноцінний рух комерційного транспорту має відновитися до п'ятниці, 19 червня.

Угода відкриває 60-денне вікно для детальних подальших переговорів, які мають привести до постійного режиму припинення вогню. Офіційне підписання заплановане на п'ятницю, 19 червня, у Швейцарії.

Статус міжнародної військово-морської місії

Попри оптимістичні заяви про мир, ключовим завданням залишається практичне забезпечення безпеки в регіоні. Тому паралельно на саміті активно обговорювався план багатонаціональної місії в Ормузькій протоці.

• Лідерство Європи. Велика Британія та Франція взяли на себе провідну роль у розробці плану місії з розмінування та захисту цивільного судноплавства. Військові планувальники з понад 15 країн вже підготували оперативні схеми.
• Підтримка G7. Франція, Німеччина, Велика Британія та Італія публічно підтримали цю ініціативу. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що авіаносець «Шарль де Голль» може вирушити в протоку протягом двох-трьох днів після отримання відповідного наказу.
• Пошук схвалення США. Європейські союзники прибули на саміт G7, розраховуючи отримати формальне схвалення президента Трампа на проведення цієї місії.
• Головна перешкода — позиція Ірану. Дипломати повідомляють, що Іран дав чіткий сигнал про незгоду з будь-якою іноземною військовою присутністю в протоці. Тегеран розглядає альтернативний варіант — запровадження власних зборів за транзит суден, що є категорично неприйнятним для європейських держав. Саме ця суперечність залишається головним каменем спотикання.

Ключові невирішені питання угоди

Під час початку дискусій лідерів G7 з'ясувалося кілька критичних прогалин, які ставлять під сумнів довговічність досягнутих домовленостей:

• Категорична позиція Ірану щодо флоту. Як зазначалося, Тегеран не погоджується на європейську місію з розмінування та безпеки, що робить її практичну реалізацію невизначеною.
• Фактор Ізраїлю. Ізраїль заявив про намір продовжувати свій наступ у Лівані. Це породжує серйозні сумніви щодо того, чи зможе американо-іранська угода встояти без врегулювання ширшого регіонального конфлікту.
• Брак оприлюднених деталей. Повний текст меморандуму про взаєморозуміння не був опублікований. За словами джерел, лідери G7 «прагнули дізнатися більше деталей» угоди, багато з яких досі не були передані союзникам.
• Ризики крихкості. Загалом, спостерігачі відзначали, що лідери G7 докладають зусиль, аби «запобігти негайному зриву делікатної угоди», що свідчить про широку невпевненість у тому, чи вдасться втримати мир у межах відведеного 60-денного терміну.

Цю подію Трамп прокоментував у своєму стилі, написавши: «Кораблі світу, заводьте двигуни». За його словами, протока вже частково доступна для суден, а повноцінний рух комерційного транспорту має відновитися до п'ятниці, 19 червня.

Угода відкриває 60-денне вікно для детальних подальших переговорів, які мають привести до постійного режиму припинення вогню. Офіційне підписання заплановане на п'ятницю, 19 червня, у Швейцарії.

Статус міжнародної військово-морської місії

Попри оптимістичні заяви про мир, ключовим завданням залишається практичне забезпечення безпеки в регіоні. Тому паралельно на саміті активно обговорювався план багатонаціональної місії в Ормузькій протоці.

• Лідерство Європи. Велика Британія та Франція взяли на себе провідну роль у розробці плану місії з розмінування та захисту цивільного судноплавства. Військові планувальники з понад 15 країн вже підготували оперативні схеми.
• Підтримка G7. Франція, Німеччина, Велика Британія та Італія публічно підтримали цю ініціативу. Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що авіаносець «Шарль де Голль» може вирушити в протоку протягом двох-трьох днів після отримання відповідного наказу.
• Пошук схвалення США. Європейські союзники прибули на саміт G7, розраховуючи отримати формальне схвалення президента Трампа на проведення цієї місії.
• Головна перешкода — позиція Ірану. Дипломати повідомляють, що Іран дав чіткий сигнал про незгоду з будь-якою іноземною військовою присутністю в протоці. Тегеран розглядає альтернативний варіант — запровадження власних зборів за транзит суден, що є категорично неприйнятним для європейських держав. Саме ця суперечність залишається головним каменем спотикання.

Ключові невирішені питання угоди

Під час початку дискусій лідерів G7 з'ясувалося кілька критичних прогалин, які ставлять під сумнів довговічність досягнутих домовленостей:

• Категорична позиція Ірану щодо флоту. Як зазначалося, Тегеран не погоджується на європейську місію з розмінування та безпеки, що робить її практичну реалізацію невизначеною.
• Фактор Ізраїлю. Ізраїль заявив про намір продовжувати свій наступ у Лівані. Це породжує серйозні сумніви щодо того, чи зможе американо-іранська угода встояти без врегулювання ширшого регіонального конфлікту.
• Брак оприлюднених деталей. Повний текст меморандуму про взаєморозуміння не був опублікований. За словами джерел, лідери G7 «прагнули дізнатися більше деталей» угоди, багато з яких досі не були передані союзникам.
• Ризики крихкості. Загалом, спостерігачі відзначали, що лідери G7 докладають зусиль, аби «запобігти негайному зриву делікатної угоди», що свідчить про широку невпевненість у тому, чи вдасться втримати мир у межах відведеного 60-денного терміну.