1. Не передбачено вивезення збагаченого урану — Рамкова угода не вимагає від Ірану вивезення або знищення наявних запасів збагаченого урану, що залишає для нього короткий шлях до створення ядерної бомби .
2. Відсутність демонтажу збагачувальної інфраструктури — Документ відкладає будь-яку вимогу щодо фізичного демонтажу центрифуг та об'єктів зі збагачення, переносячи ядерні переговори на майбутню 60-денну фазу обговорень .
3. Відсутність обмежень ракетної програми — Розробка балістичних ракет Іраном, що є предметом особливого занепокоєння безпеки Ізраїлю, взагалі не згадується в початковому MoU .
4. Не припиняється підтримка проксі-мереж — Рамкова угода не вимагає від Ірану припинити підтримку «Хезболли», ХАМАСу, хуситів та інших регіональних збройних формувань, які Ізраїль розглядає як екзистенційну загрозу .
5. Економічна реабілітація Ірану — Ізраїль побоюється, що передбачене угодою послаблення санкцій та розморожування активів (ідеться про суму близько $24 млрд) спрямує додаткові ресурси на військові та проксі-програми Тегерану .

Реакція прем'єр-міністра Нетаньягу

Публічна позиція Біньяміна Нетаньягу виявилася напрочуд стриманою — він був змушений публічно хвалити угоду, водночас посилаючи чіткі сигнали про глибоке невдоволення .

• Нетаньягу «висловив вдячність» Трампу під час телефонної розмови, але наголосив, що Ізраїль не зв'язаний цією угодою і не виведе війська з територій, які він утримує в Лівані, Сирії та Секторі Гази .
• Він прямо заявив Трампу, що Ізраїль не виводитиме свої війська з Лівану, відкинувши відповідні положення про припинення вогню в Лівані, що містяться в угоді .
• Раніше, ще в лютому 2026 року, Нетаньягу повідомив Трампу, що будь-яка угода має передбачати «ліквідацію ядерної інфраструктури Ірану, а не лише припинення збагачувальної діяльності» — лінія, якій поточний документ не відповідає .
• Міністри його уряду публічно розкритикували угоду як «катастрофу» для Ізраїлю, тоді як сам Нетаньягу уникнув прямої критики на адресу Трампа, що спричинило політичну кризу всередині його коаліції .

Як Трамп відреагував на занепокоєння Ізраїлю

Відповідь Трампа на ізраїльський спротив була сумішшю заспокоєння та тиску:

• До підписання угоди: Трамп ще раніше, у травні 2025-го і знову в травні 2026 року, прямо застерігав Нетаньягу від односторонніх військових дій, які могли б поставити під загрозу переговори з Іраном .
• Під час оголошення угоди: За повідомленнями, Трамп запевнив Нетаньягу, що наполягатиме на тому, щоб Іран зрештою демонтував свою ядерну програму та вивіз збагачений уран, — але лише в рамках наступних 60-денних переговорів, а не в поточному MoU .
• Публічна позиція: Пріоритетом Трампа було якнайшвидше досягти негайного припинення вогню, знову відкрити Ормузьку протоку та знизити світові ціни на нафту — на противагу максималістським вимогам Ізраїлю .

Ключові умови 60-денної рамкової угоди (за посередництва Пакистану та Катару)

Невирішені питання

Кілька критично важливих питань залишаються невирішеними та відкладаються на 60-денний період переговорів:

• Демонтаж ядерної програми — Досі немає згоди щодо того, чи закриє Іран збагачувальні потужності, чи вивезе збагачений уран та чи погодиться на довгострокові міжнародні інспекції .
• Іранська ракетна програма — Ця тема взагалі не розглядається в поточному MoU .
• Іранські проксі-сили — Відсутня вимога припинити підтримку «Хезболли», хуситів та інших збройних формувань .
• Позиція Ізраїлю щодо виведення військ — Ізраїль недвозначно заявив, що не виведе війська з Лівану, Сирії чи Гази в рамках цієї угоди, що створює потенційне протиріччя з очікуваннями США та Ірану .
• Механізми верифікації та примусу до виконання — Залишається незрозумілим, як буде перевірятися виконання угоди або які чинники (тригери) призведуть до відновлення санкцій чи військових дій .

Підсумок: Рамкова угода зупиняє активну фазу війни та відкриває Ормузьку протоку, однак відкладає вирішення всіх ключових суперечок — демонтаж ядерної програми, обмеження ракет, стримування проксі-сил та надання гарантій безпеки Ізраїлю — на другий етап переговорів, успіх яких зовсім не гарантований. Ізраїль фактично усунули від переговорного процесу, Нетаньягу опинився в політичній пастці між Трампом та власним правим крилом, а пріоритетом Вашингтона стало швидке припинення вогню, а не задоволення максималістських вимог Єрусалима.

1. Не передбачено вивезення збагаченого урану — Рамкова угода не вимагає від Ірану вивезення або знищення наявних запасів збагаченого урану, що залишає для нього короткий шлях до створення ядерної бомби .
2. Відсутність демонтажу збагачувальної інфраструктури — Документ відкладає будь-яку вимогу щодо фізичного демонтажу центрифуг та об'єктів зі збагачення, переносячи ядерні переговори на майбутню 60-денну фазу обговорень .
3. Відсутність обмежень ракетної програми — Розробка балістичних ракет Іраном, що є предметом особливого занепокоєння безпеки Ізраїлю, взагалі не згадується в початковому MoU .
4. Не припиняється підтримка проксі-мереж — Рамкова угода не вимагає від Ірану припинити підтримку «Хезболли», ХАМАСу, хуситів та інших регіональних збройних формувань, які Ізраїль розглядає як екзистенційну загрозу .
5. Економічна реабілітація Ірану — Ізраїль побоюється, що передбачене угодою послаблення санкцій та розморожування активів (ідеться про суму близько $24 млрд) спрямує додаткові ресурси на військові та проксі-програми Тегерану .

Реакція прем'єр-міністра Нетаньягу

Публічна позиція Біньяміна Нетаньягу виявилася напрочуд стриманою — він був змушений публічно хвалити угоду, водночас посилаючи чіткі сигнали про глибоке невдоволення .

• Нетаньягу «висловив вдячність» Трампу під час телефонної розмови, але наголосив, що Ізраїль не зв'язаний цією угодою і не виведе війська з територій, які він утримує в Лівані, Сирії та Секторі Гази .
• Він прямо заявив Трампу, що Ізраїль не виводитиме свої війська з Лівану, відкинувши відповідні положення про припинення вогню в Лівані, що містяться в угоді .
• Раніше, ще в лютому 2026 року, Нетаньягу повідомив Трампу, що будь-яка угода має передбачати «ліквідацію ядерної інфраструктури Ірану, а не лише припинення збагачувальної діяльності» — лінія, якій поточний документ не відповідає .
• Міністри його уряду публічно розкритикували угоду як «катастрофу» для Ізраїлю, тоді як сам Нетаньягу уникнув прямої критики на адресу Трампа, що спричинило політичну кризу всередині його коаліції .

Як Трамп відреагував на занепокоєння Ізраїлю

Відповідь Трампа на ізраїльський спротив була сумішшю заспокоєння та тиску:

• До підписання угоди: Трамп ще раніше, у травні 2025-го і знову в травні 2026 року, прямо застерігав Нетаньягу від односторонніх військових дій, які могли б поставити під загрозу переговори з Іраном .
• Під час оголошення угоди: За повідомленнями, Трамп запевнив Нетаньягу, що наполягатиме на тому, щоб Іран зрештою демонтував свою ядерну програму та вивіз збагачений уран, — але лише в рамках наступних 60-денних переговорів, а не в поточному MoU .
• Публічна позиція: Пріоритетом Трампа було якнайшвидше досягти негайного припинення вогню, знову відкрити Ормузьку протоку та знизити світові ціни на нафту — на противагу максималістським вимогам Ізраїлю .

Ключові умови 60-денної рамкової угоди (за посередництва Пакистану та Катару)

Невирішені питання

Кілька критично важливих питань залишаються невирішеними та відкладаються на 60-денний період переговорів:

• Демонтаж ядерної програми — Досі немає згоди щодо того, чи закриє Іран збагачувальні потужності, чи вивезе збагачений уран та чи погодиться на довгострокові міжнародні інспекції .
• Іранська ракетна програма — Ця тема взагалі не розглядається в поточному MoU .
• Іранські проксі-сили — Відсутня вимога припинити підтримку «Хезболли», хуситів та інших збройних формувань .
• Позиція Ізраїлю щодо виведення військ — Ізраїль недвозначно заявив, що не виведе війська з Лівану, Сирії чи Гази в рамках цієї угоди, що створює потенційне протиріччя з очікуваннями США та Ірану .
• Механізми верифікації та примусу до виконання — Залишається незрозумілим, як буде перевірятися виконання угоди або які чинники (тригери) призведуть до відновлення санкцій чи військових дій .

Підсумок: Рамкова угода зупиняє активну фазу війни та відкриває Ормузьку протоку, однак відкладає вирішення всіх ключових суперечок — демонтаж ядерної програми, обмеження ракет, стримування проксі-сил та надання гарантій безпеки Ізраїлю — на другий етап переговорів, успіх яких зовсім не гарантований. Ізраїль фактично усунули від переговорного процесу, Нетаньягу опинився в політичній пастці між Трампом та власним правим крилом, а пріоритетом Вашингтона стало швидке припинення вогню, а не задоволення максималістських вимог Єрусалима.