Розгляньмо, як кожен із цих чинників вплинув на динаміку акцій Shell.
15 червня президент США Дональд Трамп і заступник міністра закордонних справ Ірану оголосили про досягнення тимчасової угоди, яка має покласти край 15-тижневій війні та відновити транзит нафти через Ормузьку протоку — один із найважливіших енергетичних коридорів світу . Офіційне підписання меморандуму заплановане на п’ятницю, 19 червня, у Швейцарії .
Новина миттєво обвалила ціни на «чорне золото». Глобальний бенчмарк Brent впав на 4,6% до приблизно $83,30 за барель, а американська WTI — до $80,41 .
Для таких нафтових гігантів, як Shell, зниження цін на нафту безпосередньо стискає доходи від видобутку та грошові потоки. Інвестори почали активно переоцінювати майбутню прибутковість компанії, що й спровокувало хвилю продажів.
Обвал нафтових цін викликав ланцюгову реакцію на премаркеті. Разом із Shell подешевшали акції й інших великих гравців: TotalEnergies втратив понад 4%, Equinor — понад 4%, BP — близько 3,7%, а Exxon Mobil і Chevron — понад 2% . У європейську торгову сесію акції Shell знижувалися на 4,2% .
Це свідчить про те, що падіння Shell було частиною ширшого тренду, а не ізольованою подією.
Ще 12 червня (у п’ятницю) Shell оголосила про призупинення своєї тримісячної програми зворотного викупу акцій на $3 млрд. Пауза триватиме з 12 червня до закриття ринків 14 липня .
Причина — суто технічна: через публікацію циркуляра для акціонерів канадської ARC Resources та пов’язані з цим вимоги законодавства про цінні папери, Shell не може викуповувати власні акції до дати зборів акціонерів ARC, які голосуватимуть за пропозицію про поглинання .
Сама угода з придбання ARC Resources вартістю $16,4 млрд (приблизно $22 млрд з урахуванням боргу) є стратегічно важливою для Shell: вона додасть близько 370 000 барелів нафтового еквіваленту на добу до портфеля компанії та зміцнить її позиції в Північній Америці . Однак збіг у часі паузи у викупі акцій та обвалу нафтових цін позбавив котирування Shell важливої підтримки. Без постійного попиту з боку самої компанії акції виявилися більш вразливими до зовнішнього тиску .
Оголошення про мирну угоду спричинило потужне ралі на фондових ринках та ринку облігацій, оскільки премія за геополітичний ризик різко скоротилася . Однак енергетичні акції, які до цього вважалися захисним активом під час війни, опинилися в аутсайдерах. Інвестори почали активно виводити капітал із нафтових компаній та спрямовувати його в більш ризикові, циклічні активи, що лише посилило падіння Shell .
Таким чином, падіння акцій Shell стало результатом потрійного удару: зовнішнього шоку від обвалу нафтових цін, тимчасової корпоративної паузи, що вплинула на технічну підтримку котирувань, та зміни ринкових настроїв, яка відвернула інвесторів від усього сектору. Ключовими датами, за якими слідкуватимуть інвестори, залишаються 14 липня (збори акціонерів ARC) та 30 липня (публікація квартальної звітності Shell) .