Дуель проєктів угоди США та Ірану: фонд на $300 млрд, заморожені активи та дедлайн на день народження Трампа

Точки зіткнення: фонд у $300 млрд, заморожені активи та послідовність дій

Головний спір не про те, чи варто йти на деескалацію, а про те, хто зробить перший крок. Іранський 14-пунктовий проєкт, опублікований агентством Mehr News, подає угоду як авансове зобов'язання Сполучених Штатів, тоді як американська версія, про яку повідомили Axios та The New York Times, описує її як поетапну, обумовлену дорожню карту .

«Інвестиційний фонд» на $300 млрд проти «зобов'язання з реконструкції»

Одне з найгучніших положень — це запропонований фонд у 300 мільярдів доларів. Американська версія, підтверджена дипломатичними джерелами, називає його «міжнародним інвестиційним фондом» і стверджує, що адміністрація Трампа неофіційно звернулася до арабських держав Перської затоки та Китаю з проханням про його фінансування . Дипломати повідомили The New York Times, що Вашингтон свідомо уникав слів «компенсація» чи «репарації», щоб не створювати прецедент відповідальності .

Опублікований Іраном проєкт, однак, характеризує це як обов'язкове, очолюване США зобов'язання з реконструкції, припускаючи саме обов'язок, а не добровільний пакет допомоги .

$24-25 мільярдів заморожених активів

Щодо розблокування заморожених іранських активів сторони перебувають на різних полюсах. Іранська версія, за даними Iran International, наполягає на негайному та безумовному розблокуванні всіх $24 мільярдів заморожених коштів, причому половина цієї суми має бути доступна ще до початку фінальних переговорів . Американська ж версія пов'язує звільнення коштів із конкретними, верифікованими контрольними показниками виконання зобов'язань, розглядаючи це як поетапний стимул, а не як авансовий платіж .

Послаблення санкцій і тригер для ядерних переговорів

Ця битва за послідовність поширюється й на ширше коло санкцій. США передбачають поетапне послаблення, обумовлене верифікованими кроками Ірану до деескалації . Іран вимагає масштабного та безумовного зняття санкцій, включно з повним дозволом на експорт своєї нафти .

Однак найкритичніша розбіжність може стосуватися моменту початку фінальних ядерних переговорів. США хочуть, щоб переговори про остаточний статус почалися під час 60-денного тимчасового періоду. Позиція Ірану — жорстка попередня умова: фінальні переговори починаються лише після повного зняття всіх санкцій та розблокування активів . Це фактично дає Тегерану змогу відкладати змістовні ядерні переговори на невизначений термін, отримуючи при цьому послаблення санкцій.

Дедлайн на день народження Трампа і швидка відсіч Ірану

У суботу, 13 червня, президент Трамп написав у своїй соцмережі Truth Social, що угода «запланована до підписання» в неділю, 14 червня — на його 80-річчя — і що Ормузька протока відкриється одразу після цього . Навіть у неділю вранці він наполягав, що угода — це питання «годин» .

Відповідь Ірану була швидкою та категоричною. Посадовці заперечили, що підписання заплановане, а медіаканал, пов'язаний з Корпусом вартових ісламської революції, звинуватив Трампа в нав'язуванні дати задля «піару на день народження» та затаврував увесь недільний дедлайн як «пропагандистську подію» . КВІР заявив, що його переговірники не уповноважували жодного підписання на цю дату . Станом на кінець 14 червня жодної церемонії підписання не відбулося, і запропонований графік рухнув .

Ескалація на місцях ускладнює дипломатію

Глухий кут за столом переговорів ускладнюється реальними бойовими діями. 14 червня ізраїльські сили завдали удару по тому, що вони назвали командним центром «Хезболли», у бейрутському районі Дахія, у відповідь на атаки безпілотників і ракет по північному Ізраїлю . Це сталося після попереднього обміну ударами 7 червня, коли Ізраїль атакував той самий район, а Іран завдав прямого авіаудару по ізраїльській території у відповідь, — що стало першим прямим військовим зіткненням між Іраном та Ізраїлем після встановлення крихкого перемир'я у квітні .

Одразу після удару 14 червня бригадний генерал Мохаммад Джафар Асаді, високопоставлений іранський військовий, заявив, що ізраїльські операції «не залишаться без відповіді» . Президент Трамп тим часом гнівно звинуватив Ізраїль в ускладненні графіка підписання, тоді як ізраїльське керівництво наполягало на продовженні ударів по «Хезболлі» незалежно від дипломатичного треку США та Ірану .

Сухий залишок: США та Іран домовилися про архітектуру тимчасового припинення вогню, але не можуть дійти згоди щодо фундаментальної послідовності поступок. Для Вашингтона полегшення настає після перевірених дій. Для Тегерана — полегшення має передувати будь-якій остаточній угоді. Після того, як символічний дедлайн 14 червня минув, жодної церемонії не відбулося, а військова ескалація в Лівані підвищила ставки, прірва між конкуруючими версіями залишається ширшою, ніж це випливає зі спільного тексту.