Англійська без перекладу: як Франція та Італія стали на заваді новому плану ЄС щодо торговельних угод

Європейська комісія просуває радикальну процедурну зміну, щоб прискорити укладання торговельних угод: готувати та поширювати їх лише англійською мовою на етапах переговорів та ратифікації. Єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович стверджує, що блок більше не може дозволити собі роки перекладацьких затримок, особливо коли у світі зростає тиск нових тарифів . Однак Франція та Італія зайняли жорстку оборону, називаючи цю пропозицію не підвищенням ефективності, а порушенням конституцій та прямою загрозою багатомовній ідентичності ЄС .

Суть пропозиції

План простий, але політично вибухонебезпечний. Зараз, щойно торговельна угода з країною-партнером укладена, її необхідно перекласти всіма 24 офіційними мовами ЄС, перш ніж уряди країн ЄС та Європейський парламент зможуть розпочати роботу над її ратифікацією. Сам лише цей процес може тривати кілька років, затримуючи доступ до ринку для європейського бізнесу .

Шефчович хоче оминути ці переклади на найбільш чутливих до часу етапах. Згідно з новим підходом, тільки англомовна версія буде надаватися урядам та законодавцям ЄС для обговорення та затвердження . Повні багатомовні версії все ще готуватимуть перед остаточним прийняттям, але ця зміна прибере вузьке місце з перекладами саме тоді, коли швидкість має найбільше значення .

Мета — скоротити період від підписання до набуття чинності приблизно до одного року, порівняно із нинішніми в середньому п'ятьма роками або й більше . Шефчович висловив жаль, що ЄС просто не може працювати «в цьому середовищі з таким графіком», коли кожен рік затримки означає втрачену торгівлю, втрачені робочі місця та втрачені стратегічні можливості .

Пілотні проєкти: Індія та Індонезія

Комісія вже має на прикметі дві угоди для тестування прискореного підходу.

Індія завершила переговори з ЄС щодо історичної угоди про вільну торгівлю 27 січня 2026 року . Шефчович прямо заявив міністрам торгівлі ЄС, що ця угода може стати пілотним проєктом для процедури виключно англійською мовою під час ратифікації . Угода є комерційно значущою, обіцяючи різке зниження тарифів на європейський експорт, такий як вина та автомобільна продукція .

Індонезія — другий випадок. ЄС веде переговори про Всеосяжну угоду про економічне партнерство (CEPA), щодо якої у липні 2025 року президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Індонезії Прабово Субіанто оголосили про політичний прорив . Шефчович особисто відвідав Індонезію у вересні 2025 року, щоб підштовхнути переговори до завершення, і прискорення ратифікації цієї угоди залишається заявленим пріоритетом .

І Індія, і Індонезія перебувають на просунутій стадії і є саме тими угодами, які, за словами Шефчовича, ЄС має закріпити якнайшвидше в умовах глобальної фрагментації торгівлі .

Чому Франція та Італія кажуть «ні»

Спротив Парижа та Рима ґрунтується на конституційному праві та політичних принципах.

Конституційні аргументи: Обидві країни наполягають, що їхні національні конституції вимагають публікації та ратифікації міжнародних договорів державною мовою . Французький посадовець відверто заявив: «Це питання французької Конституції. Франція не може бути пов'язана або взяти на себе зобов'язання за текстом, складеним не французькою мовою» . Італійські посадовці посилалися на подібні обмеження . Конституція Франції визначає французьку як єдину мову Республіки .

Принципи багатомовності: Мовний режим ЄС є не просто адміністративним — він закріплений у договірному праві. Хартія основних прав зобов'язує ЄС поважати мовне розмаїття та забороняє дискримінацію за мовною ознакою . Стаття 314 Договору про функціонування Європейського Союзу (ДФЄС) встановлює принцип «рівної автентичності текстів» усіма офіційними мовами . Стаття 342 ДФЄС вимагає, щоб будь-яка зміна мовного режиму ухвалювалася Радою одноголосно — що надає Франції та Італії фактичне право вето .

Політика ідентичності: Для Франції особливо, ця боротьба виходить за межі правових технічних деталей. Париж називає цю пропозицію «англізацією» інституцій ЄС, загрозою ідентичності, а не просто процедурною зміною . Це не нова битва: Франція раніше подавала до суду на Комісію через тестування при наймі на роботу виключно англійською, стверджуючи, що це дискримінує на користь англомовних кандидатів . Італія також має історію виграних судових рішень на захист мовних прав при наборі персоналу до інституцій ЄС .

Контраргументи Шефчовича

Єврокомісар висунув три основні обґрунтування.

Швидкість є екзистенційною: Шефчович стверджує, що через повільну ратифікацію минулих угод ЄС уже втратив приблизно €300 мільярдів торговельних можливостей . За період з 2021 по 2025 рік ЄС, як повідомляється, отримав би додатково €183 мільярди експорту та €291 мільярд ВВП, якби угода з Меркосур вже діяла . З огляду на ескалацію тарифів США та зміщення глобальних ланцюгів постачання, комісар наполягає, що Європа не може дозволити собі багаторічні терміни ратифікації .

Практична реальність: Англійська вже є де-факто робочою мовою торговельних переговорів та мовою, якою ведеться більшість юридичної підготовки документів у Комісії . Власні академічні дослідження ЄС зазначають, що нещодавня торгова угода між ЄС та Японією порушила прецедент, надавши пріоритет англійському тексту, що відображає мову переговорів . Пропозиція Шефчовича по суті узгоджує формальний процес із наявною практикою .

Захист торгівлі в умовах тарифної війни: З огляду на введення адміністрацією Трампа високих тарифів та глобальну фрагментацію торгівлі, Шефчович визначив пріоритетом закріплення угод з Індією, Індонезією, Меркосур та країнами Південно-Східної Азії . Він сказав депутатам Європарламенту, що «кожен рік, який ми втрачаємо, — це рік втраченої торгівлі, втрачених робочих місць та втрачених економічних можливостей» . Швидша ратифікація подається як стратегічна необхідність, а не просто адміністративна зручність.

Ширший контекст та політичні реалії

Шефчович заявляє про широку підтримку з боку держав-членів ЄС щодо прискорення процедур ратифікації . На неформальній зустрічі міністрів торгівлі на Кіпрі 20 лютого 2026 року він зазначив, що національні уряди підтримали мету скорочення термінів до одного року . Багато країн, особливо північні та центральноєвропейські, виступають за підвищення ефективності .

Однак опозиція Франції має непропорційно велику вагу з двох причин. По-перше, французька є однією з мов оригінальних договорів ЄС, і Париж може згуртувати інші франкомовні та південноєвропейські держави . Італія вже приєдналася до спротиву, а Угорщина та Польща виявляли солідарність із Францією в інших торговельних питаннях, як-от угода з Меркосур .

По-друге, будь-яка формальна зміна мовного режиму ЄС вимагає одноголосної підтримки в Раді згідно зі статтею 342 ДФЄС . Це дає Франції ефективне право вето. Комісія могла б спробувати впровадити англомовний підхід неформально — покладаючись на те, що англійська вже домінує на робочому рівні, — але формальна юридична зміна вимагатиме згоди Франції, яка наразі здається недосяжною .

Цей наступ на винятковість англійської є частиною ширшої стратегії Комісії з оптимізації торговельної політики на тлі глобальних тарифних воєн. Угода з Меркосур зіткнулася з подібним спротивом Франції, однак Комісія просунула голосування кваліфікованою більшістю в січні 2026 року і зараз вивчає можливість її тимчасового застосування . Цей прецедент — використання правових обхідних шляхів для подолання французької опозиції — може стати шаблоном і для мовної дискусії, хоча конституційні ставки навколо мови договору, можливо, є більш фундаментальними.

Ясно одне: битва за торговельні угоди виключно англійською — це не просто про логістику перекладів. Це опосередкована боротьба за душу ЄС: технократичний союз, оптимізований для глобальної конкурентоспроможності, проти політичного союзу, побудованого на рівному статусі його держав-членів та їхніх мов.