Україна попередила про неминучий удар російської БРСД «Орєшнік» на тлі ескалації глибинної війни

12 червня 2026 року Повітряні сили України виступили з терміновим публічним попередженням: існує «висока ймовірність» того, що російські війська протягом наступних 24 годин запустять балістичну ракету середньої дальності (БРСД) — а саме «Орєшнік» — з полігону Капустін Яр в Астраханській області РФ . Повідомлення в Telegram було коротким і чітким: «Не ігноруйте сигнали повітряної тривоги!» . Президент Володимир Зеленський у своєму зверненні підсилив цей заклик, наголосивши на необхідності бути «максимально уважними» до сповіщень, оскільки Росія готує черговий удар .

Це не була абстрактна загроза. Сполучені Штати окремо передали Україні розвідувальну інформацію про те, що Росія може запустити «Орєшнік» до 14 червня, хоча посольство США в Києві публічного попередження не робило . Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що ймовірний час запуску був свідомою спробою Кремля продемонструвати силу одразу після святкування «Дня Росії» 12 червня .

Що таке ракета «Орєшнік»?

«Орєшнік» (рос. «ліщина») — це мобільна, здатна нести ядерний заряд БРСД, яка стала символом російської ескалації. Створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети РС-26 «Рубєж», вона поєднує надзвичайну швидкість, велику дальність та унікальну здатність до розділення боєголовок, що робить її надзвичайно складним обʼєктом для перехоплення .

Ключові характеристики «Орєшніка»:

• Гіперзвукова швидкість: Ракета розвиває швидкість понад 10 Махів — це приблизно 12 300 км/год (7 610 миль/год). Це означає, що вона рухається швидше, ніж реагують багато традиційних систем раннього попередження та перехоплення . Президент Росії порівнював її падіння з падінням метеорита .
• Боєголовки з індивідуальним наведенням (MIRV): Найвідмітніша риса — здатність нести кілька боєголовок. Одна ракета може випустити до шести окремих бойових частин, кожна з яких може містити суббоєприпаси. Це дозволяє одночасно вражати різні цілі та перевантажувати системи протиповітряної оборони . Боєголовки можуть бути налаштовані на ядерний або звичайний заряд.
• Значна дальність: За оцінками США, радіус дії становить від 3 500 до 5 470 км, деякі джерела вказують до 5 500 км . Це ставить практично всю Європу в зону досяжності з території Росії. Російські державні ЗМІ стверджували, що ракета може досягти штаб-квартири НАТО в Брюсселі лише за 17 хвилин .
• Мобільність: Як мобільний ґрунтовий комплекс, «Орєшнік» можна швидко переміщувати та запускати з різних локацій, що ускладнює його відстеження та превентивне знищення .

Історія ескалації: три попередні удари «Орєшніком»

Станом на червень 2026 року «Орєшнік» застосовувався у бойових діях проти України щонайменше тричі, два з цих ударів відбулися у 2026 році . Кожен із цих випадків був свідомим, різким сигналом ескалації конфлікту.

• 21 листопада 2024 року – Дніпро: У своєму першому бойовому застосуванні «Орєшнік» вразив великий військово-промисловий об’єкт у Дніпрі. Президент РФ Володимир Путін назвав удар успішним випробуванням, описавши зброю як «невідпорну» . Пізніша українська військова оцінка показала, що використані боєголовки не містили вибухівки, що вказує на те, що це могло бути оперативне випробування з інертними блоками .

• 9 січня 2026 року – Львівщина: Вдруге Росія запустила «Орєшнік» по невизначеному об’єкту критичної інфраструктури поблизу Львова, на заході України, всього за 60 кілометрів від польського кордону . Цей удар стався на тлі наростання імпульсу в американо-орієнтованих переговорах про припинення війни і був широко витлумачений як прямий, зловісний сигнал від Путіна Києву та його західним союзникам . Росія заявила, що ця атака була відповіддю на нібито український удар дронами по резиденції Путіна — твердження, яке і Україна, і США заперечили .

• 23–24 травня 2026 року – Київщина: Найбільший за розмахом, третій удар «Орєшніком» став частиною масованого скоординованого обстрілу із застосуванням 90 ракет і 600 дронів, націленого переважно на Київ . «Орєшнік» зокрема вразив район Білої Церкви на Київщині, внаслідок чого загинули щонайменше двоє людей . Хоча Президент Зеленський охарактеризував це як удар по об'єкту військового управління, Міністерство оборони РФ пізніше применшило значення удару, стверджуючи, що це було лише випробування ракети по «сараю» . ISW описав це як наймасованіший ракетний удар по Україні у 2026 році на той момент .

Ширший контекст: чому це попередження — інше

Попередження 12 червня не було поодиноким випадком. Воно прозвучало на тлі глибоких змін у динаміці війни, де лінія фронту — лише один із векторів конфлікту, який дедалі більше визначається взаємними далекобійними, глибинними ударами.

Протягом тижнів, що передували попередженню, Україна різко активізувала власну кампанію далеких ударів по території Росії. Травень 2026 року був зафіксований як найважчий для глибоких ударів місяць у цьому році: було уражено 18 об'єктів російської нафтової інфраструктури, а загальні оціночні збитки сягнули $1,058 мільярда . Ці операції, з використанням далекобійних дронів і нової ракети FP-5 «Фламінго», вражали цілі на відстані аж до Санкт-Петербурга та заводу з виробництва компонентів для дронів у Чебоксарах, більш ніж за 900 км від кордону .

Важливо те, що ударна кампанія України еволюціонувала від простого ураження нафтопереробних заводів до стратегії «глибокої інтердикції» або «логістичного блокування». Мета — систематично руйнувати дороги, залізниці та склади постачання в тилу російських ліній на окупованих територіях, виснажуючи підрозділи на передовій . На початок червня ця кампанія активно порушувала російську логістику на ключових ділянках фронту . Президент України окреслив це як спосіб вести переговори про закінчення війни «на рівних» з Москвою .

ISW оцінив, що повернена Україною перевага в безпілотниках та її нова здатність порушувати дії російських сил на всю оперативну глибину знаменують «нову фазу війни», яка характеризується взаємною та зростаючою здатністю завдавати ударів по глибокому тилу один одного .

Модель застосування Росією «Орєшніків» ідеально вписується в цю нову фазу. ISW зазначив, що публічні погрози й удари «Орєшніком» часто лунають у відповідь на успішні українські глибокі удари, підкреслюючи нездатність Москви належно захистити власну величезну територію. «Орєшнік» слугує психологічною та політичною зброєю для демонстрації поточної сили, навіть коли його конвенційна військова ефективність у цих конкретних ударах піддається сумніву .

12 червня 2026 року попередження було недвозначним. Зброя, про яку йшлося, могла перетворити 20-хвилинний політ з російського полігону на удар із кількома боєголовками по українських містах. Це була загроза, покликана не лише знищити цілі, а й дати сигнал, що весь масштаб війни змінився.