Як війна в Ірані, блокада Ормузької протоки та супер-Ель-Ніньйо об'єдналися, щоб спровокувати глобальну продовольчу кризу

• Ціни на сечовину (найпоширеніше азотне добриво) злетіли на 46% лише за один місяць, оскільки танкери з вантажем застрягли з обох боків протоки .
• Виробництво добрив зупинилося або різко скоротилося в Індії, Алжирі, Словаччині, а Китай запровадив експортні обмеження . Світова організація торгівлі визнала добрива найбільш критично постраждалим товаром у цій кризі .
• Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO) назвала цю ситуацію «однією з найшвидших і найтяжчих криз у глобальних товарних потоках за останній час», а Девід Мілібенд з Міжнародного комітету порятунку охарактеризував її як «бомбу уповільненої дії для продовольчої безпеки» .
• Хоча 27 березня Іран погодився пропускати гуманітарні вантажі та обмежені партії добрив, глобальні ринки залишаються глибоко дестабілізованими .

Азотні добрива є критичними приблизно для половини світового виробництва продовольства. Без них урожайність різко падає, а ціни на продукти — зростають . За оцінками аналітиків, якщо блокада триватиме, світові загрожує справжня продовольча «катастрофа» .

Смертельна синергія: війна + Ель-Ніньйо

Найгірше те, що шок пропозиції добрив збігся в часі з формуванням потужного кліматичного явища. За прогнозами, з імовірністю 61–87% у середині 2026 року розвинеться «супер» Ель-Ніньйо, який триватиме й у 2027 році . Історично такі події призводили до масштабних неврожаїв. Але цього разу ситуація набагато гірша, бо дві кризи посилюють одна одну:

• Війна в Ірані різко підняла ціни на енергоносії та добрива саме на початку посівного сезону 2026–2027 років. Це безпосередньо збільшує витрати аграріїв по всьому світу і змушує їх скорочувати використання добрив, що неминуче знизить майбутні врожаї .
• Одночасно Ель-Ніньйо несе посухи до Південної Азії, Східної Африки, Сахеля, Західної Африки та Центральної Америки, а також аномальну спеку й повені в інших сільськогосподарських регіонах . Для країн, що залежать від незрошуваного землеробства, це означає прямий удар по продовольчій безпеці.
• Об'єднаний дослідницький центр ЄС (JRC) прямо заявляє, що саме комбінація Ель-Ніньйо та високих цін на ресурси загрожує сільськогосподарському виробництву .
• Світовий банк фіксує зростання глобальних індексів цін на сільгосппродукцію та зернові на 3% та 4% відповідно лише з березня, і попереджає про ризик повномасштабної кризи доступності продовольства .

Іншими словами, через брак добрив врожаї падають, а через погодні аномалії — падають іще дужче, і все це відбувається одночасно в ключових житницях планети.

Прогнозовані цінові шоки та масштаби голоду

Наслідки цього подвійного удару вже прораховуються і вони невтішні.

• У травневому звіті Світового банку за 2026 рік зазначається, що продовження блокади Ормузької протоки може спровокувати каскадне зростання цін на зернові, рослинні олії та інші базові продукти. Лише через стрибок цін на сечовину індекс сільгоспцін зріс на 8% .
• Аналітики J.P. Morgan попереджають, що через сумарний ефект війни та Ель-Ніньйо ціни на хліб, макарони та інші базові продукти «навряд чи суттєво повернуться до попередніх рівнів» . FAO застерігає: якщо криза в протоці затягнеться, світ чекає продовольча «катастрофа» .
• FEWS NET прогнозує 140–150 мільйонів людей у країнах свого моніторингу, які до вересня 2026 року зіткнуться з кризовим рівнем голоду (фаза 3 або гірша за шкалою IPC) .
• Глобальний прогноз Світової продовольчої програми (WFP) на 2026 рік оцінює загальну кількість людей, що стикаються з гострим голодом, у 318 мільйонів, з яких 41 мільйон перебуває на надзвичайному рівні (фаза 4+) — це буквально межа голодної смерті .
• FAO у своєму Глобальному надзвичайному заклику на 2026 рік просить 2,5 мільярда доларів, щоб допомогти понад 100 мільйонам людей у 54 країнах .

Що це означає для світу і для нас?

За великим рахунком, ми спостерігаємо формування ідеального шторму. Блокада Ормузької протоки відрізала світ від добрив саме тоді, коли вони найбільш потрібні. Ель-Ніньйо загрожує посухами та повенями в основних аграрних регіонах планети. Кожна з цих криз окремо могла б спричинити значне зростання цін на продовольство, але їхнє поєднання створює мультиплікативний ефект: брак добрив знижує врожаї, погода — знищує їх, а логістичні проблеми — не дають перекинути запаси з регіонів, де вони ще є.

На відміну від попередніх цінових криз, ця має системний і довготривалий характер. Якщо не вдасться швидко відновити постачання добрив і якщо кліматичні прогнози справдяться, світ чекають роки дорогого продовольства, політична нестабільність у вразливих країнах і нові хвилі вимушеної міграції. Годинник цокає, і вікно можливостей для запобігання найгіршому сценарію стрімко звужується.