Чемпіонат світу під знаком напруги: як політика та гроші ледь не зіпсували свято футболу

Передбачалося, що Чемпіонат світу з футболу 2026 року, який вперше в історії приймають одразу три країни, стане яскравим символом єдності Північної Америки. Втім, щойно пролунав стартовий свисток, «гра мільйонів» опинилася в епіцентрі трьох потужних скандалів: торговельна війна, що отруює стосунки між країнами-господарками, геополітичне протистояння через недопуск ключового персоналу збірної Ірану до США та шалене зростання цін на квитки, яке спровокувало глобальний гнів уболівальників і навіть розслідування в Конгресі США.

Турнір на полі торговельної війни

Тристороння модель проведення Чемпіонату світу зіткнулася з найсерйознішою торговельною напругою на континенті за останні роки. Замість демонстрації співпраці, турнір став тлом для економічного протистояння з високими ставками.

• Доля USMCA під питанням. Угода між США, Мексикою та Канадою (USMCA), основа північноамериканської торгівлі, підлягає обов'язковому формальному перегляду з липня 2026 року. Президент Дональд Трамп натякнув, що може не продовжити дію угоди, перетворивши те, що мало бути рутинною оцінкою, на потенційні переговори або навіть її розірвання . Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) застеріг, що цей перегляд стане «переговорами з високими ставками», оскільки адміністрація Трампа прагнутиме нових поступок як у торговельних, так і в неторговельних питаннях, як-от міграція .
• Тарифи розпалюють політичне тертя. Масштабне використання Трампом тарифів суттєво порушило торгівлю по всьому континенту. Прем'єр-міністр Канади Марк Карні, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум і Дональд Трамп провели приватні зустрічі на полях жеребкування Чемпіонату світу в грудні 2025 року, однак жодного рішення щодо суперечок про торгівлю, міграцію та навіть назріваючий конфлікт щодо екстрадиції мексиканських посадовців досягнуто не було .
• Напружена операційна реальність. Три країни були змушені готувати спільні прикордонні протоколи та протоколи безпеки, навіть коли їхні лідери обмінювалися колкостями. Видання Politico описало ці відносини як такі, що проходять «найбільше випробування» в момент, який мав би стати піком континентальної співпраці . The Guardian зазначила, що атмосфера турніру визначалася «не святковою музикою», а «взаємними тарифами, шквалом транскордонних образ та погіршенням дипломатичних зв'язків» .

Іранська драма: гравці всередині, штаб зовні

Чи не найбільш показовою кризою стала дипломатична конфронтація навколо участі збірної Ірану. Її футболісти отримали дозвіл на в'їзд до США, тоді як значна частина управлінського персоналу залишилася за бортом.

• Візова паніка в останню мить. Іран прибув на турнір, коли його країна вже була втягнута у воєнний конфлікт після ударів США, що лише посилило чутливість ситуації з безпекою . Протягом кількох місяців команда жила в стані невизначеності, поки США нарешті не видали візи 26 заявленим гравцям, але відмовили значній частині керівного, адміністративного, технічного та медійного персоналу .
• Заблоковано 15 ключових посадовців. Посольство Ірану в Туреччині та Федерація футболу Ірану звинуватили США у відмові приблизно 15 членам делегації, серед яких були генеральний секретар федерації Хедаят Момбейні та віцепрезидент Мехді Мохаммад Набі . Посланець США в Туреччині Том Баррак підтвердив видачу віз гравцям, але відмови штабу створили безпрецедентну ситуацію: «оперативний мозок» команди змушений був керувати процесами з Мексики, поки футболісти перетинали кордон для участі в матчах .
• **Звинувачення в «упередженій поведінці». Офіційний Тегеран заявив про «дискримінаційне ставлення» та «найгіршу форму політично упередженого втручання у спорт» . Команда тренувалася в Туреччині, згодом переїхала до Мексики, а гравці публічно висловлювали розчарування через затримки .
• Історія бойкотів. Це був не перший інцидент. Іран уже бойкотував жеребкування Чемпіонату світу у Вашингтоні в листопаді 2025 року через візові відмови для своїх чиновників, змінивши рішення лише після того, як адміністрація Трампа тимчасово скасувала візову заборону . Той бойкот став лише провісником глибшої кризи, що розгорнулася з початком турніру.

Квиткова пастка FIFA: як збори у 30% розлютили вболівальників і Конгрес

Якщо геополітичні кризи загрожували духу турніру, то офіційна система продажу квитків від FIFA поставила під удар відносини з уболівальниками. Платформа перепродажу керівного органу стала головним фінансовим і політичним подразником.

• «Подвійна» комісія. FIFA керує власним офіційним маркетплейсом для перепродажу, стягуючи 15% комісії з продавця та ще 15% з покупця. Як підтверджується в офіційному пресрелізі Конгресу США від представників Поу та Паллоне, загальний збір з однієї транзакції становить приблизно 30% . Наприклад, з квитка за 100 доларів, перепроданого на цій платформі, FIFA отримує 30 доларів .
• Жодних обмежень цін. На відміну від попередніх чемпіонатів світу, FIFA вирішила не встановлювати граничних цін на турнір 2026 року, адаптувавшись до менш регульованого вторинного ринку квитків у США та Канаді . Це перетворило платформу на рай для спекулянтів. Квитки, які спочатку продавалися за 155 доларів, на маркетплейсі FIFA з'являлися за тисячі, а деякі пропозиції на топ-матчі сягали понад 2 мільйони доларів .
• Економісти називають це «ринком, сфальсифікованим навмисно». Fortune повідомляв, що економісти описали ринок як свідомо створений FIFA для отримання прибутку на кожному етапі дедалі дорожчої подорожі вболівальника до свого місця на стадіоні . Більшу частину своєї історії організація працювала за звичайною системою: квитки за номіналом, обмеження на ціну перепродажу та комісії в 10% або менше. Модель 2026 року стала різким відходом від цієї практики .
• Конгрес вимагає відповідей. Така структура привернула пряму увагу американських законодавців. Запит Конгресу під проводом Поу та Паллоне вимагав від FIFA пояснити «заплутану практику розподілу місць і високі комісії за перепродаж», ставлячи під сумнів, як система, що генерує 30% прибутку для FIFA на вторинних продажах, насправді служить інтересам уболівальників, а не лише збільшує доходи організації . Розслідування підтримали генеральні прокурори Нью-Йорка та Нью-Джерсі, які заявили, що ціни «набагато перевищили вартість квитків на будь-який попередній Чемпіонат світу» .

Це поєднання трьох криз — торгової війни, дипломатичного візового скандалу та бунту проти цін на квитки — призвело до того, що Чемпіонат світу-2026 розпочався не з відчуття спільного свята, а з фрагментованою та оборонною позицією його господарів та організаторів.