Для військових у тилу мінімальна базова зарплата зростає з 20 000 до 30 000 гривень на місяць . Це врівень із середньою зарплатою по країні, яка стабільно зростала протягом війни
.
Для піхотинців на передньому краї зміни разючіші. Середня компенсація становитиме приблизно 300 000 гривень на місяць замість попередніх 170 000 . Із урахуванням бойових премій та надбавок за виконані завдання деякі джерела називають максимально можливу суму до 460 000 гривень на місяць
.
Кабінет Міністрів уже затвердив механізми реалізації, тож перші підвищені виплати військові мають побачити вже у червні 2026-го .
Найважливіший структурний зсув — це скасування «безстрокової» служби за мобілізацією для піхоти та штурмових підрозділів. Натомість з'являються три види строкових контрактів :
Ці контракти — «значно потужніші», як їх назвав Президент . Вони передбачають вищу гарантовану оплату та стимули, прив'язані до результатів на полі бою. Після завершення строку контракту військовий отримує гарантовану відстрочку від подальшої мобілізації
.
Увесь процес — від підписання до обліку — оцифрований через застосунок «Армія+», що прискорює рекрутинг і зменшує бюрократичну тяганину .
Окремо передбачено механізм швидкого повернення для тих, хто самовільно залишив частину, — це одна з найболючіших і найпоширеніших проблем війни. Вони зможуть укласти новий контракт і повернутися до підрозділу на покращених умовах .
Родини військових і самі бійці давно вимагали зрозумілого механізму звільнення зі служби. Реформа його дає — у вигляді поетапної демобілізації тих, хто несе найважчий тягар найдовше .
Детальний графік ще розробляє Міноборони, однак сам принцип закріплено: держава визнає, що роки безперервної служби мають завершуватися передбачуваним поверненням до цивільного життя .
Зеленський доручив уряду розгорнути цілеспрямовану кампанію з активного залучення іноземних добровольців . Уряд має затвердити окремий механізм, і важливо, що іноземці служитимуть на тих самих контрактних умовах, що й українські військові
. Це свідчить про намір не просто залучати волонтерів, а інтегрувати їх у професійне ядро Сил оборони.
Жодна реформа не працює без фінансування. 10 червня 2026 року Верховна Рада ухвалила поправки до бюджету, які збільшили видатки на безпеку й оборону до безпрецедентних 4,4 трильйона гривень (приблизно €85–98 млрд), тобто на 1,56 трлн грн більше від початкового плану .
Із цієї суми 2,3 трлн грн спрямовують на закупівлю зброї та військової техніки, а понад 1,45 трлн грн — виключно на грошове забезпечення військових .
Таке збільшення стало можливим завдяки кредиту від ЄС на €90 млрд на 2026–2027 роки. Європейський парламент схвалив його 11 лютого 2026 року, а Рада ЄС фіналізувала у квітні. Пакет поділений на €60 млрд на оборону та €30 млрд на макрофінансову й бюджетну підтримку .
Цього року Україна очікує отримати €45 млрд із цього пакету, з яких €31,8 млрд підуть безпосередньо на оборону . Кредит структуровано як позику з обмеженим регресом — Київ почне погашення лише після отримання репарацій від Росії
.
Окрім цього, Україна планує залучити від союзників ще $20 млрд на закупівлю озброєнь понад уже закладені в бюджет суми .
Ця реформа — не просто косметичне оновлення, а спроба системно відповісти на головний внутрішній виклик війни: брак навченої, мотивованої піхоти.
Вищі гроші, чіткі строки та гарантований фінал служби — це інструменти, якими держава намагається втримати досвідчених бійців і водночас залучити нових добровольців. Формалізований найм іноземців додає новий вимір у формуванні сил.
Тепер головний тест — це виконання: наскільки швидко уряд, Міноборони та командування зможуть запустити оновлені контракти, розпочати червневі підвищені виплати й одночасно впоратися з логістикою поетапної демобілізації, не знижуючи боєздатність на фронті .
Comments
0 comments