21-й пакет санкцій ЄС: що нового щодо нафти, криптовалют, торгівлі та подорожей

Пакет також посилює боротьбу з «тіньовим флотом» — часто старими, незастрахованими танкерами, які Росія використовує для експорту нафти в обхід цінової стелі. Комісія запропонувала внести до санкційного списку ще 30 суден, довівши загальну кількість до понад 660. Вперше ЄС також націлився на логістичну екосистему, що підтримує цей флот, зокрема буксири та послуги з бункерування, які забезпечують його роботу .

Фінанси та криптовалюта: злам через брандмауер

Фінансовий сектор стикається з найбільшим пакетом санкційних списків за останні два роки, з понад 170 пропозиціями щодо установ та осіб . Пакет пропонує:

• Замороження активів та заборона транзакцій для банків: замороження активів майже 90 російських банків та повна заборона на проведення транзакцій для більш ніж 30 кредиторів, що поширюється й на установи в третіх країнах, які сприяють обходу санкцій .
• Удар по криптосектору: ЄС готується заборонити транзакції з 11 криптовалютними біржами та платформами. Ці сервіси були визначені як критичні вузли для переміщення рублів та забезпечених рублем стейблкоїнів у світову фінансову систему, фактично відмиваючи гроші для російської держави . План також посилює обмеження на надання послуг криптогаманців та зберігання криптоактивів для громадян та юридичних осіб Росії .

Торгівля та рибальство: новий фронт

Вперше в історії санкційних пакетів ЄС 21-й раунд прямо націлений на російську рибну продукцію. Цей захід має на меті перекрити джерело доходу, яке до цього часу залишалося здебільшого недоторканим .

Окрім морепродуктів, пакет посилює та розширює експортний контроль за технологіями та товарами подвійного призначення, які живлять російський військово-промисловий комплекс. Це є продовженням ключових зусиль попередніх раундів, спрямованих на обмеження здатності Кремля виробляти зброю .

Візи та подорожі: заборона для учасників бойових дій

Пакет також має персональний вимір, пропонуючи заборону на в'їзд для російських солдатів, які брали участь у війні проти України. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас чітко дала зрозуміти: ті, хто виконував вторгнення, не будуть бажаними гостями в Європі . Це додає новий індивідуальний вимір до вже наявних обмежень на подорожі, таких як призупинення угоди про спрощення візового режиму та обмеження для російських дипломатів .

Відповідь Кремля: обіцянки помсти

Реакція Москви була швидкою та войовничою. 10 червня 2026 року речниця МЗС Росії Марія Захарова на брифінгу для преси виступила з різким засудженням, назвавши пакет «нелегітимним одностороннім примусовим заходом» та звинувативши ЄС в антиросійському порядку денному .

Найважливішим меседжем для Брюсселя стала обіцянка дій у відповідь. «Росія відповість ефективними та жорсткими заходами», — заявила Захарова, хоча й не уточнила, якої саме форми набуде ця відповідь . Це перегукується з давньою кремлівською риторикою: мовляв, кожна нова хвиля санкцій насамперед шкодить європейським економікам, які їх запроваджують. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков неодноразово стверджував, що Росія виробила «певний імунітет» до західних обмежень та адаптувалася до життя в їхніх умовах в економічному плані .

Оскільки пакет передано на обговорення міністрам закордонних справ країн ЄС, його шлях до остаточного ухвалення не є гарантованим. Він потребує одностайної підтримки всіх держав-членів — ця перешкода вже затримувала попередні раунди, коли доводилося узгоджувати суперечливі національні інтереси . Однак широта та новизна заходів — особливо історична заборона на рибальство та замороження нафтової стелі — сигналізують про те, що Брюссель готовий ускладнити Москві підтримку санкційного режиму.