Аналіз показав, що ці генетичні внески не були одночасними.
Це свідчить про поетапне набуття генетичних та метаболічних можливостей, що крок за кроком ускладнювало клітину.
Ще одним важливим відкриттям стала роль гігантських вірусів. Деякі гени, інтегровані в геном ранніх еукаріотів, походять від вірусів типу Nucleocytoviricota (великі ядерно-цитоплазматичні ДНК-віруси) . Ймовірно, ці віруси виступали своєрідними «транспортними засобами» для генетичного обміну, переносячи гени між різними мікробними лініями
.
Команда використовувала консервативний підхід, який можна назвати «молекулярною археологією»: спочатку було реконструйовано генні родини LECA, а потім простежено їхнє походження через десятки тисяч бактеріальних, архейних та вірусних геномів . Такий ретельний аналіз дозволив відтворити більш цілісну картину бурхливого минулого, коли зароджувались клітини, що згодом стали основою для всіх тварин, рослин та грибів.
Це дослідження не заперечує ключової ролі мітохондрії, але перетворює історію її появи з випадкового «побачення наодинці» на захопливий епізод у складній і багатолюдній мікробній сазі.
Comments
0 comments