Наукова спільнота отримала вагому відповідь на одне з найгучніших космологічних заперечень останнього часу. Дослідження, опубліковане 11 червня 2026 року в престижному журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, очолив доктор Філ Вайзман з Університету Саутгемптона, а співавторами виступили нобелівські лауреати Адам Рісс та Браян Шмідт. Воно безпосередньо спростовує твердження, яке наприкінці 2025 року сколихнуло світ фізики: нібито темна енергія слабшає, а розширення Всесвіту більше не прискорюється
.
Нагадаємо, що восени 2025-го команда дослідників з південнокорейського Університету Йонсей на чолі з професором Йонг-Вук Лі опублікувала аналіз, у якому стверджувалося: загадкова сила, відома як темна енергія, що мала б розштовхувати галактики дедалі швидше, насправді, можливо, і не існує. Їхні висновки навіть допускали, що за 1,5 мільярда років Всесвіт почав уповільнюватися і в далекому майбутньому на нього може чекати «велике стискання»
.
У чому ж полягала помилка?
Ключовим каменем спотикання стала інтерпретація спостережень за надновими типу Ia — космічними вибухами білих карликів, які астрономи традиційно використовують як «стандартні свічки» для вимірювання відстаней у Всесвіті. Логіка проста: знаючи, наскільки яскравою має бути така наднова на певній відстані, і порівнюючи це з її видимим блиском, ми можемо обчислити цю відстань.
Команда з Йонсея припустила, що на яскравість цих наднових систематично впливає вік зорі, яка вибухнула. Вони пов’язали цей вік безпосередньо з віком галактики, у якій стався вибух, і дійшли висновку, що старіші наднові в ближчих галактиках світять інакше, ніж молодші в далеких, що й створювало ілюзію прискорення.
Саме це припущення й виявилося хибним. Нове дослідження Вайзмана, Рісса та Шмідта чітко вказує на фундаментальну аналітичну помилку: вік галактики не дорівнює віку зорі-попередниці наднової
.
Comments
0 comments