Їхні ключові вимоги:

• Зберегти надійну та передбачувану Систему торгівлі викидами (ETS) — не послаблювати, не розмивати та не демонтувати її .
• Розвивати вуглецевий ринок, а не руйнувати його — ETS має залишатися центральним стовпом кліматичної політики Європи, доповнюючись цілеспрямованою промисловою політикою .
• Запровадити додаткові заходи, зосереджені на розбудові електромереж, інфраструктурі для електрифікації та фінансуванні чистих технологій, щоб усунути реальні вузькі місця .
• Уникати ситуативних втручань, які підривають ринкові основи, враховуючи помилки, допущені під час енергетичної кризи 2022 року .

Чому вони виступають проти ослаблення вуглецевого ринку

Інвестори наводять три причини, чому заклики до демонтажу або послаблення ETS є контрпродуктивними:

1. ETS — це основа інвестиційної визначеності. Надійна та передбачувана ціна на вуглець є тим, що уможливлює капіталомісткі, довгострокові інвестиції в чисту промислову трансформацію. Її ослаблення зруйнує інвестиційну привабливість саме тих технологій, які потрібні Європі, щоб залишатися конкурентоспроможною .
2. Звинувачувати ETS — фактично помилково. Дані свідчать, що основний ціновий тиск на європейську промисловість походить від високих цін на викопне паливо, а не від вуглецевого ціноутворення . Тому «переводити стрілки» на кліматичну політику «не тільки фактично некоректно, але й контрпродуктивно» .
3. Довіра ринку і так крихка. Ціни на європейські вуглецеві квоти (EUA) впали з €90 у січні 2026 року до мінімуму в €67 у березні 2026 року після політичних сигналів про можливий відкат ETS. Така волатильність руйнує стабільний ціновий сигнал, потрібний інвесторам .

Що поставлено на карту для приватних інвестицій

• Потік капіталу в чисту промисловість. Весь бізнес-план з декарбонізації базових секторів — сталі, цементу, хімічної промисловості, скла, алюмінію — залежить від надійної довгострокової траєкторії ціни на вуглець. Ослаблення ETS заморозить або поверне назад ці інвестиційні плани .
• Дохід від аукціонів ETS. Система щорічно генерує мільярди євро, які фінансують чисті промислові інвестиції. Розмивання ринку зменшить цей публічний потік доходів саме в той момент, коли він найбільш потрібен .
• Конкурентоспроможність нових стратегічних технологій. Європа намагається стати лідером у виробництві акумуляторів, електролізерів, мережевих технологій та чистій енергетиці. Ці сектори потребують потужного вуглецевого сигналу, щоб конкурувати з традиційними гравцями .
• Надійність регуляторного режиму. Ситуативні втручання «підірвуть інвестиційну визначеність» і покарають бізнеси, які вже вклали кошти в декарбонізацію .

Справжні структурні причини проблем конкурентоспроможності Європи

Інвестори та їхні союзники (понад 100 компаній та галузевих груп) наголошують, що ETS не є причиною ерозії конкурентоспроможності Європи. Натомість вони вказують на такі структурні проблеми :

• Високі ціни на енергоносії через залежність від викопного палива. Європа має структурно вищі ціни на електроенергію та газ, ніж більшість конкурентних регіонів, і цей розрив існував задовго до енергетичної кризи і лише поглибився .
• Недоінвестування в мережеву та електрифікаційну інфраструктуру. Недостатня пропускна здатність мереж, повільна видача дозволів та брак передавальної інфраструктури блокують електрифікацію промисловості .
• Регуляторна фрагментація та повільна дозвільна система. Складні та повільні процеси затвердження проєктів чистої енергетики та промислових проєктів залишаються суттєвим бар'єром .
• Глобальна асиметрія в субсидіях та торгівлі. Європа стикається з конкуренцією з боку юрисдикцій, які мають масштабні промислові субсидії (наприклад, американський Закон про зниження інфляції, державна підтримка Китаю), не маючи аналогічних власних інструментів .
• Брак спеціального механізму фінансування чистих технологій. ЄС не має достатньо масштабованого та легкодоступного інструменту публічного фінансування для зниження ризиків приватних інвестицій у перші у своєму роді проєкти промислової декарбонізації .

Заява інвесторів підсумовує це чітко: «Замість того, щоб зосереджуватися на структурних причинах економічної ерозії — вищих цінах на енергію, встановлених викопним газом, недостатній інфраструктурі та повільній дозвільній системі — дехто помилково націлюється на ETS» .

Їхні ключові вимоги:

• Зберегти надійну та передбачувану Систему торгівлі викидами (ETS) — не послаблювати, не розмивати та не демонтувати її .
• Розвивати вуглецевий ринок, а не руйнувати його — ETS має залишатися центральним стовпом кліматичної політики Європи, доповнюючись цілеспрямованою промисловою політикою .
• Запровадити додаткові заходи, зосереджені на розбудові електромереж, інфраструктурі для електрифікації та фінансуванні чистих технологій, щоб усунути реальні вузькі місця .
• Уникати ситуативних втручань, які підривають ринкові основи, враховуючи помилки, допущені під час енергетичної кризи 2022 року .

Чому вони виступають проти ослаблення вуглецевого ринку

Інвестори наводять три причини, чому заклики до демонтажу або послаблення ETS є контрпродуктивними:

1. ETS — це основа інвестиційної визначеності. Надійна та передбачувана ціна на вуглець є тим, що уможливлює капіталомісткі, довгострокові інвестиції в чисту промислову трансформацію. Її ослаблення зруйнує інвестиційну привабливість саме тих технологій, які потрібні Європі, щоб залишатися конкурентоспроможною .
2. Звинувачувати ETS — фактично помилково. Дані свідчать, що основний ціновий тиск на європейську промисловість походить від високих цін на викопне паливо, а не від вуглецевого ціноутворення . Тому «переводити стрілки» на кліматичну політику «не тільки фактично некоректно, але й контрпродуктивно» .
3. Довіра ринку і так крихка. Ціни на європейські вуглецеві квоти (EUA) впали з €90 у січні 2026 року до мінімуму в €67 у березні 2026 року після політичних сигналів про можливий відкат ETS. Така волатильність руйнує стабільний ціновий сигнал, потрібний інвесторам .

Що поставлено на карту для приватних інвестицій

• Потік капіталу в чисту промисловість. Весь бізнес-план з декарбонізації базових секторів — сталі, цементу, хімічної промисловості, скла, алюмінію — залежить від надійної довгострокової траєкторії ціни на вуглець. Ослаблення ETS заморозить або поверне назад ці інвестиційні плани .
• Дохід від аукціонів ETS. Система щорічно генерує мільярди євро, які фінансують чисті промислові інвестиції. Розмивання ринку зменшить цей публічний потік доходів саме в той момент, коли він найбільш потрібен .
• Конкурентоспроможність нових стратегічних технологій. Європа намагається стати лідером у виробництві акумуляторів, електролізерів, мережевих технологій та чистій енергетиці. Ці сектори потребують потужного вуглецевого сигналу, щоб конкурувати з традиційними гравцями .
• Надійність регуляторного режиму. Ситуативні втручання «підірвуть інвестиційну визначеність» і покарають бізнеси, які вже вклали кошти в декарбонізацію .

Справжні структурні причини проблем конкурентоспроможності Європи

Інвестори та їхні союзники (понад 100 компаній та галузевих груп) наголошують, що ETS не є причиною ерозії конкурентоспроможності Європи. Натомість вони вказують на такі структурні проблеми :

• Високі ціни на енергоносії через залежність від викопного палива. Європа має структурно вищі ціни на електроенергію та газ, ніж більшість конкурентних регіонів, і цей розрив існував задовго до енергетичної кризи і лише поглибився .
• Недоінвестування в мережеву та електрифікаційну інфраструктуру. Недостатня пропускна здатність мереж, повільна видача дозволів та брак передавальної інфраструктури блокують електрифікацію промисловості .
• Регуляторна фрагментація та повільна дозвільна система. Складні та повільні процеси затвердження проєктів чистої енергетики та промислових проєктів залишаються суттєвим бар'єром .
• Глобальна асиметрія в субсидіях та торгівлі. Європа стикається з конкуренцією з боку юрисдикцій, які мають масштабні промислові субсидії (наприклад, американський Закон про зниження інфляції, державна підтримка Китаю), не маючи аналогічних власних інструментів .
• Брак спеціального механізму фінансування чистих технологій. ЄС не має достатньо масштабованого та легкодоступного інструменту публічного фінансування для зниження ризиків приватних інвестицій у перші у своєму роді проєкти промислової декарбонізації .

Заява інвесторів підсумовує це чітко: «Замість того, щоб зосереджуватися на структурних причинах економічної ерозії — вищих цінах на енергію, встановлених викопним газом, недостатній інфраструктурі та повільній дозвільній системі — дехто помилково націлюється на ETS» .