Російська атака дронами забрала життя 10 людей, поки Зеленський був на саміті в Таллінні

Контркампанія України проти російської енергетики

Паралельно з повітряною ескалацією Росії, Україна різко активізувала власну кампанію глибоких ударів по російській енергетичній інфраструктурі, прагнучи підірвати одне з головних джерел фінансування війни Москви.

Травень 2026 року став найінтенсивнішим місяцем року за кількістю таких ударів: українські сили вразили 18 різних об'єктів нафтогазової інфраструктури Росії, включно з кількома нафтопереробними заводами (НПЗ), нафтобазами та трубопровідними вузлами . Сукупний ефект від цієї тривалої кампанії є значним:

• Параліч нафтопереробки: Серія атак змусила майже всі великі НПЗ у центральній Росії або повністю зупинитися, або різко скоротити виробництво. Сукупна потужність уражених заводів з переробки становить понад 83 мільйони метричних тонн на рік, що складає приблизно чверть усіх нафтопереробних потужностей Росії .
• Зрив експорту: Удари по критично важливих експортних терміналах, таких як «Усть-Луга» та «Приморськ» на Балтійському морі, порушили до 40% доходів Росії від експорту нафти, вивівши з ринку близько 2 мільйонів барелів на добу — найзначніший збій у новітній історії Росії .
• Внутрішня паливна криза: Постійні атаки на НПЗ та нафтобази з серпня 2025 року призвели до масштабної паливної кризи в самій Росії, спричинивши довжелезні черги на заправках та дефіцит пального . Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) оцінило, що вплив цих атак дронів стримуватиме обсяги переробки на російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року .

Атака 8–9 червня та ширший контекст повітряної війни, що загострюється, ілюструють похмурий цикл взаємної ескалації. Коли Україна демонструє дедалі більшу здатність завдавати економічних ударів у глибокому тилу Росії, Москва відповідає дедалі більшими хвилями повітряних атак на українські міста, застосовуючи дрони нового покоління, покликані перевантажити та виснажити українську систему протиповітряної оборони.