Новий голова Банку Франції закликав Європу до грошового суверенітету: кінець епохи Visa та Mastercard?

Статистика вражає: у першій половині 2024 року 66% карткових платежів у єврозоні оброблялися через міжнародні мережі, переважно американські . При цьому у 15 з 20 країн єврозони взагалі відсутня національна карткова платіжна система . У випадку гіпотетичного припинення роботи Visa та Mastercard у Європі, ці країни просто залишилися б без можливості проводити карткові платежі.

Для українського читача ця ситуація може здатися знайомою: подібно до того, як Україна розбудовує власну платіжну інфраструктуру «Простір», Європа намагається створити загальноєвропейську альтернативу. Консорціум European Payments Initiative (EPI) за підтримки 16 великих банків уже працює над створенням континентальної платіжної мережі .

Цифровий євро: технологічна відповідь на виклик

Центральним проєктом у цій стратегії є цифровий євро — цифрова валюта центрального банку (CBDC). ЄЦБ планує бути готовим до її першого потенційного випуску протягом 2029 року, за умови ухвалення необхідного законодавства ЄС у 2026 році . Пілотний запуск із першими транзакціями може розпочатися вже в середині 2027 року .

Загальні витрати на розробку до першого випуску оцінюються приблизно в €1,3 млрд . Цей проєкт має забезпечити європейцям безпечний та універсальний цифровий платіжний засіб під європейським управлінням, зменшивши залежність від іноземних провайдерів .

Глобальна роль євро: помірне, але стійке зростання

Згідно зі звітом ЄЦБ від 2 червня 2026 року, частка євро в ключових показниках міжнародного використання валюти помірно зросла до близько 20% у 2025 році . Особливо показовим є ринок міжнародних боргових зобов'язань: обсяг випуску облігацій, номінованих у євро, досяг найвищого рівня з моменту створення валюти, перетнувши позначку в $1,1 трлн .

Цікава деталь: євро вперше обійшов долар США на ринку зелених та сталих міжнародних облігацій у 2025 році, з обсягом випуску майже $100 млрд . Проте долар все ще домінує з часткою близько 58% світових резервів .

«Частка євро у близько 20% приблизно на 5 відсоткових пунктів перевищує частку єврозони у світовому виробництві. Це свідчить, що міжнародна привабливість євро перевищує економічну вагу єврозони», — зазначають в ЄЦБ .

Інфляційний тиск: виклик для монетарної політики

Паралельно з амбітними планами щодо суверенітету, ЄЦБ стикається з нагальною проблемою інфляції. У травні 2026 року споживча інфляція в єврозоні сягнула 3,2% у річному вимірі — найвищого показника з вересня 2023 року . Особливо тривожним є зростання базової інфляції (без урахування енергоносіїв та продуктів харчування) до 2,5% .

Основним драйвером стало зростання цін на енергоносії (10,9% у річному вимірі) на тлі конфлікту на Близькому Сході . Ринки оцінюють імовірність підвищення облікової ставки ЄЦБ на 25 базисних пунктів на засіданні 11-12 червня у 97% .

Політична головоломка: без законодавців не обійтися

Мулен чітко дав зрозуміти: зусиль центральних банків недостатньо, потрібна політична підтримка . Запуск цифрового євро повністю залежить від завершення законодавчого процесу у 2026 році, що вимагає координації між Європарламентом, Радою ЄС та державами-членами . Це залишається джерелом невизначеності.

Що далі?

Європа стоїть на порозі, можливо, найбільшої трансформації платіжної системи з моменту запровадження євро. Шлях від залежності до суверенітету буде непростим: від технічної готовності цифрового євро до 2029 року до подолання політичних розбіжностей та створення справді конкурентоспроможної альтернативи американським гігантам. Втім, геополітичні реалії та сумніви щодо стабільності традиційних союзників можуть стати тим каталізатором, якого євро так довго потребувало.