Реформа спирається на давно заблокований перегляд Директиви про оподаткування енергії (ETD), вперше запропонований у липні 2021 року в рамках пакету «Fit for 55». Вона має на меті вийти з глухого кута між урядами ЄС шляхом зниження акцизів на електроенергію для вразливих домогосподарств та заохочення країн-членів вилучати з рахунків непрофільні складові вартості . План виходить за рамки тимчасових рішень; він прагне структурно відокремити ціни на енергію в ЄС від глобальних ринків викопного палива, гарантуючи, що дедалі більше живлення мережі з відновлюваних джерел трансформується у постійно нижчі витрати
.
8 червня 2026 року Комісія схвалила італійську схему державної допомоги на суму €23 млрд для прискореного виробництва електроенергії з відновлюваних джерел: наземних вітрових, сонячних, гідроелектростанцій та біогазу зі стічних вод . Схвалення, надане в рамках Рамки державної допомоги для Чистої промислової угоди (Clean Industrial Deal), має додати 37,15 гігават нових потужностей відновлюваної енергетики — що еквівалентно приблизно 48% поточних італійських потужностей «зеленої» енергетики
.
Схема покликана допомогти Італії досягти своєї мети — отримувати 39,4% кінцевого валового споживання електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року . Підтримка надаватиметься через 20-річні двосторонні контракти на різницю (CfDs): коли ринкова ціна падає нижче узгодженої ціни виконання, держава доплачує виробникам, а коли ціна піднімається вище — виробники повертають різницю державі
. Важливо, що ці кошти надходять від самої італійської держави, а не з бюджету ЄС; схвалення Комісією є регуляторним «зеленим світлом» для цієї державної допомоги
. Цей захід є значним прискоренням енергетичного переходу Італії, доповнюючи окремий план розвитку мережі компанії Terna на €23 млрд, представлений у 2025 році для інтеграції сплеску відновлюваних потужностей
.
Щоб нова хвиля пропозиції «зеленої» енергії трансформувалася у нижчі рахунки та ефективнішу систему, Брюссель готується запровадити обов’язкове загальноєвропейське впровадження «розумних» лічильників. Проєкт пропозиції, отриманий виданнями POLITICO та E&E News, встановлює попередні цілі, що вимагають, аби щонайменше 50% кінцевих споживачів були оснащені «розумними» лічильниками до 2030 року, зі збільшенням до 65% до 2033 року . Ці показники в проєкті ще стоять у дужках, що означає можливість їх коригування до публікації, однак сам мандат має замінити попередню необов’язкову мету щодо 80% проникнення «розумних» лічильників електроенергії до 2020 року за Третім енергетичним пакетом, яка залишила впровадження вкрай нерівномірним серед країн-членів
.
Чинна Директива про електроенергію (ЄС/2019/944) вже визначає необхідний функціонал для «розумних» лічильників, однак станом на кінець 2025 року загальний рівень проникнення «розумних» лічильників у ЄС-27 оцінювався лише приблизно в 65–70%, із такими значними аутсайдерами, як Німеччина та Чехія . Нові обов’язкові цілі мають на меті прискорити електрифікацію та надати споживачам дані в реальному часі, необхідні для перенесення споживання на дешевші, непікові години, що безпосередньо зменшить витрати домогосподарств на електроенергію
.
Обрамленням цих структурних зрушень є пакет AccelerateEU — комплексна антикризова відповідь Комісії, представлена 22 квітня 2026 року . Він поєднує негайні заходи допомоги з довгостроковими системними реформами:
Цей план дій спирається на уроки енергетичної кризи 2022 року, а також на План дій щодо доступної енергії, опублікований у лютому 2025 року, який передбачав загальну чисту економію в розмірі €45 млрд у 2025 році, що прогресивно зростатиме до €130 млрд до 2030 року та €260 млрд до 2040 року . Той попередній план уже визначив зниження податків і зборів на електроенергію як ключовий важіль, підготувавши підґрунтя для пришвидшених фіскальних інтервенцій у відповідь на енергетичний шок, спричинений конфліктом в Ірані
.
Нинішня криза, спровокована конфліктом в Ірані та порушенням глобальних ланцюгів постачання викопного палива, знову розпалила інфляцію та уповільнила зростання ВВП — про що прямо йдеться у Весняному економічному прогнозі Комісії 2026 року . Вона відрізняється від шоку 2022 року, пов’язаного з агресією Росії проти України, але відповідь ЄС демонструє стратегічну еволюцію: якщо попередня криза змусила гарячково шукати альтернативні постачання газу, то нинішня прискорює структурні виправлення, які раніше були заблоковані — реформу податку на електроенергію та обов’язкове впровадження «розумних» лічильників як головні серед них. Мета — не просто пережити черговий ціновий сплеск, а гарантувати, що наступний ніколи не вдарить по європейських домогосподарствах із такою ж силою.
Comments
0 comments