Парадокс рекордного торговельного профіциту Китаю: $105 млрд у травні 2026

Вражаючий профіцит є оманливо великим. Якщо виключити обвал рахунку за імпорт енергоносіїв, то базове зростання не-нафтового імпорту було б ще сильнішим — це підкреслює, що це не профіцит через слабкий попит, а профіцит через шок пропозиції.

Експортний бум на основі ШІ: напівпровідники тягнуть за собою все

Найбільшим чинником, що зумовив прорив в експорті, є ненаситний глобальний попит на апаратне забезпечення для ШІ. Поставки напівпровідників, особливо інтегральних схем та чіпів пам'яті, домінували в структурі торгівлі.

Експорт інтегральних схем зріс приблизно на 73% у річному вимірі за перші місяці 2026 року завдяки поєднанню зростаючих обсягів та стрибка експортних цін на 55,7% на тлі подорожчання пам'яті . Видання Straitstimes повідомило, що попит на апаратне забезпечення для ШІ «компенсував збої, спричинені війною в Ірані», та забезпечив найсильніший показник експорту за три місяці .

Два структурні чинники також «прикрасили» річний темп зростання. Сприятливий ефект низької бази з травня 2025 року — слабкого періоду, позначеного тарифною невизначеністю та глобальним виробничим спадом — робить поточні дані більшими у відсотковому вираженні . Водночас поведінка з попереднього накопичення запасів закордонними покупцями прискорила відвантаження. Імпортери авансом розміщували замовлення, побоюючись, що конфлікт в Ірані зрештою підштовхне витрати на компоненти та логістику, що «витягнуло» китайський експорт у травень .

Нафтовий колапс: імпорт впав до рівня 2017 року

Поки експорт бушував, імпорт сирої нафти Китаєм зазнав краху, який зазвичай сигналізував би про жорстоку рецесію. Але причина тут суто геополітична.

Імпорт сирої нафти впав приблизно до 33 млн тонн у травні, що еквівалентно 7,8 млн барелів на добу (б/д). Це найнижчий місячний показник з жовтня 2017 року і менше двох третин від середнього показника Китаю у 2025 році в 11,6 млн б/д .

Морські поставки, які відстежує Kpler, впали ще більш драматично — до приблизно 6,36 млн б/д у травні, що є мінімумом майже за десятиліття і ледь половиною від 11,39 млн б/д, зафіксованих у лютому, останньому повному місяці перед ударами США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого . Імпорт Китаєм близькосхідної нафти, зокрема, впав до 2,15 млн б/д у квітні, що є майже 14-річним мінімумом .

Фактичне закриття Ормузької протоки відрізало звичайні маршрути постачання Китаю з країн Перської затоки, які історично забезпечували близько чверті його імпорту сирої нафти . Але замість того, щоб гарячково купувати дорогі замінники на спотовому ринку, Пекін зробив свідомий політичний вибір: китайські НПЗ скоротили переробку та почали використовувати стратегічні нафтові резерви (SPR), вирішивши зекономити іноземну валюту та уникнути підвищення світових цін .

Консалтингова компанія Energy Aspects з Лондона прогнозує, що загальний імпорт сирої нафти Китаєм у середньому становитиме лише ~10,9 млн б/д за 2026 рік — рівень, не бачений з часів пандемічних локдаунів, зазначаючи, що війна «виявила масштаби зникнення попиту» .

Геополітичний ефект доміно: російська нафта, метали та нафта за ціною нижче $100

Закриття Ормузької протоки спричинило каскад вторинних зрушень у торгівлі.

• Ціни на нафту не змогли підскочити вище $100 за барель частково тому, що Китай — найбільший у світі імпортер сирої нафти — пішов з ринку, а не почав панічні закупівлі. Колапс попиту компенсував значну частину шоку пропозиції .
• Джерела постачання різко змістилися в бік російської нафти. Китай збільшив залежність від російської нафти через трубопроводи та арктичні морські шляхи, і ця тенденція, що існувала до війни, різко прискорилася. Директор з досліджень Kpler зазначив, що перехід на більшу частку російської нафти був «найбільш логічним рішенням» для Пекіна в міру затягування конфлікту .
• Потоки сировинних товарів розійшлися. Оскільки імпорт нафти скоротився, Китай наростив закупівлі міді, залізної руди та інших промислових металів для живлення своєї виробничої експортної машини, як зафіксував BOE Report . Результатом став різкий розкол: імпорт енергоносіїв падає, а імпорт металів зростає, що відображає «двоколійну» сировинну стратегію.

Торговельна реакція ЄС: відкривається новий фронт

Масштаб і структура китайського профіциту діють як каталізатор на вже тліючу торговельну напруженість з Європою. ЄС розглядає постійний потік китайського промислового експорту — сталі, хімікатів, чистих технологій та транспортних засобів — як екзистенційну загрозу для своєї промислової бази, і травневі дані дали «яструбам» нові аргументи.

• 29 травня Європейська комісія провела дебати з політичних орієнтацій, спеціально присвячені зростанню експорту Китаю та «системному структурному надвиробництву». П'ять держав-членів — Іспанія, Італія, Франція, Нідерланди та Литва — підписали спільний документ із закликом до більш агресивних дій .
• ЄС домагається мандата на новий «інструмент надвиробництва», аналогічний американському процесу за розділом 301, який надав би Брюсселю широкі повноваження обмежувати доступ Китаю на ринок у цілих секторах, а не діяти через повільні антидемпінгові розслідування щодо окремих товарів. Комісія зобов'язалася представити нові інструменти економічної безпеки до вересня 2026 року .
• Конкретні заходи вже впроваджуються. Починаючи з липня 2026 року, ЄС скоротить безмитні квоти на сталь на 47% — з приблизно 33 млн тонн до 18,3 млн — і подвоїть мита на позаквотний імпорт з 25% до 50% .
• Пекін пригрозив у відповідь розпочати торговельні розслідування, включаючи перевірки щодо дискримінації та безпеки ланцюгів постачання, якщо ЄС просуватиме інструмент надвиробництва .

Історія двох Китаїв

Рекордний профіцит Китаю не є однорідним показником економічної могутності. Це розділений екран: експортна машина для ШІ-напівпровідників працює на повних обертах, тоді як двигун імпорту енергоносіїв зупинився через військову блокаду. Механічне падіння імпорту нафти штучно розширює торговельний баланс, маскуючи справжню силу не-нафтового імпорту, який відображає промисловий попит. Водночас Пекін долає енергетичний шок шляхом вивільнення стратегічних резервів та свідомого переходу на російську нафту — політика, яка ще більше пригнічує рахунок за імпорт.

Побічні збитки розгортаються в Європі, де сам розмір профіциту — на додаток до рекордного річного дисбалансу у 2025 році в $1,2 трлн — переконав політиків, що статус-кво є неприйнятним . Торговельний арсенал ЄС, що формується, є структурною ескалацією, а не тимчасовою суперечкою, і готує ґрунт для значно більш конкурентного глобального торговельного середовища у другій половині 2026 року.