Бунт дев'яти: як Східна Європа та автогіганти ламають плани ЄС щодо примусової електрифікації

BMW, Toyota та BusinessEurope: промисловий фронт

До політичної опозиції приєдналися впливові голоси бізнесу. Найбільше лобі європейського бізнесу — BusinessEurope — 29 травня 2026 року опублікувало позиційний документ, у якому закликало стимулювати перехід, а не нав'язувати його мандатами, та наполягало на повній технологічній нейтральності замість де-факто ставки лише на акумуляторні електромобілі .

Автовиробники були не менш прямолінійними. Концерн BMW Group випустив аналітичну записку, де стверджував, що обов'язкові квоти «б'ють повз ціль» і фактично призведуть до заборони двигунів внутрішнього згоряння до 2030 року, незважаючи на реальний споживчий попит . Ще в грудні 2025 року BMW і Toyota, об'єднавшись із 67 лізинговими, прокатними та автопарковими компаніями, надіслали листа президентці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн, назвавши обов'язкові цілі «нищівно дорогими та контрпродуктивними» [2, 14].

Ширше коло галузевих асоціацій — включно з AECC, IRU, CLEPA та FuelsEurope — також підтримало підхід, заснований на стимулах і технологічній нейтральності, а також виключення лізингових компаній та МСП з-під дії регулювання .

Політичний таймлайн: що далі?

Законодавчий процес входить у критичну фазу:

• 10 червня 2026 року: Останній день для подання країнами-членами письмових поправок до законопроєкту .
• Кінець червня 2026 року: Міністри транспорту ЄС зустрінуться в Люксембурзі в рамках Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики, щоб обговорити це питання .
• Листопад 2026 року: Очікується, що транспортний комітет Європарламенту (TRAN) проведе вирішальне голосування щодо проєкту доповіді та поправок .

Математика блокування: чому це спрацює

Для ухвалення регламенту в Раді ЄС потрібна кваліфікована більшість: 55% країн-членів (15 із 27), які представляють не менше 65% населення ЄС. Блокуючу меншість можуть сформувати всього чотири країни, які разом мають 35% населення. Коаліція з дев'яти країн, до якої входять такі великі держави, як Польща та Італія, вже перевищує цей поріг .

Це означає, що в Комісії більше немає шляху до ухвалення закону без значних поступок. Найбільш імовірним результатом стане перехід від обов'язкових національних квот до гнучкішої рамки, яка наголошуватиме на стимулах, підтримці розбудови інфраструктури та довших перехідних періодах. Без таких змін регламент не зможе отримати необхідної більшості.