За своєю суттю, ця пропозиція є спробою зафіксувати провідну роль Європи в підтримці України в момент, коли американська військова допомога майже зникла. Вона також покликана розв’язати давню проблему: складність відстеження того, чи справді союзники виконують власні обіцянки.
Згідно з повідомленнями, цифра у €70 мільярдів — це не повністю нові гроші. Politico зазначає, що приблизно €30 мільярдів із цієї суми надійдуть із раніше схваленого Європейським Союзом кредиту для підтримки України (Ukraine Support Loan) обсягом €90 мільярдів, розрахованого на 2026–2027 роки . Цей кредит, узгоджений лідерами ЄС у грудні 2025 року, є інструментом з обмеженим правом регресу: Україна почне його погашати лише після отримання воєнних репарацій від Росії .
Решту суми за німецькою пропозицією, очевидно, мають становити нові двосторонні зобов'язання країн-членів НАТО, однак дипломати поки що не підтвердили остаточний розподіл . Достеменно відомо одне: ця нова обіцянка йде поверх колосальної двосторонньої допомоги самої Німеччини. Станом на лютий 2026 року Берлін виділив або зарезервував на найближчі роки близько €55,5 млрд на військову підтримку та майже €41 млрд на цивільну допомогу, що робить його найбільшим донором України .
Таке нашарування потоків фінансування — кредити ЄС, національні бюджети, а тепер ще й загальне натівське зобов'язання — породжує певну плутанину. Наприклад, Генсек НАТО Марк Рютте раніше обіцяв, що у 2026 році союзники нададуть Україні $60 млрд військової допомоги — і це окремо від кредиту ЄС . Як ці $60 млрд співвідносяться з новою пропозицією на €70 млрд, наразі незрозуміло.
Одним із найбільш конкретних елементів пропозиції є план посилити наявний Пріоритетний перелік потреб України (PURL) новим механізмом прозорості .
PURL — це вже робоча система НАТО: Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) визначає конкретні пакети озброєнь і боєприпасів американського виробництва, яких Україна потребує найбільше, а країни-союзниці фінансують їхню закупівлю у Сполучених Штатів . Сама Німеччина внесла $500 млн до пакету PURL у серпні 2025 року та додала ще €150 млн у листопаді 2025-го .
Нова пропозиція, за даними дипломатів, розширить сферу дії PURL та формалізує правила розрахунку, відстеження й звітності щодо внесків союзників . Мета — створити систему «справедливішого розподілу тягаря» і зробити так, щоб країнам стало важче «переобіцяти й недовиконати».
Пропозиція перебуває на початковій стадії. Її розіслали всередині НАТО у травні 2026 року, і зараз союзники обговорюють її напередодні саміту в Анкарі в липні . Жодного остаточного тексту не погоджено, а офіційні представники НАТО публічно заявляють лише, що «тривають дискусії щодо того, як ми продовжимо потужну підтримку України з боку НАТО» .
Такий графік означає, що цифра у €70 млрд може суттєво змінитися до будь-якого оголошення. Минулі натівські обіцянки допомоги іноді переглядали в бік зменшення під час переговорів або перепаковували так, щоб включити до них уже наявні зобов’язання — як це сталося з мінімальним базовим рівнем у €40 млрд, узгодженим на саміті у Вашингтоні у 2024 році .
Німецька пропозиція з’явилася в момент глибокого переформатування всієї системи фінансування України.
Підтримка США обвалилася. За адміністрації Трампа нові асигнування на військову допомогу Україні майже припинилися. Внесок США впав приблизно на 99% у 2025 році порівняно з попередніми роками . Хоча раніше дозволене фінансування часів Байдена ще надходить, нових значних пакетів ухвалено не було, і очікується, що потоки різко скоротяться до кінця 2027 року .
Європа гарячково намагається компенсувати. За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, європейська військова допомога зросла на 67% у 2025 році, а ядро основних донорів сформували Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Данія та Нідерланди . Одна лише Німеччина виділила €9 млрд військової допомоги у 2025 році — це приблизно на 130% більше за її середній трирічний показник, а в березні-квітні 2026 року додатково спрямувала ще €4,2 млрд, головним чином на ППО та дрони .
Одначе розрив залишається колосальним. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), щоб зрівнятися з минулим рівнем підтримки США, Європі довелося б майже подвоїти свою щорічну допомогу — приблизно до €82 млрд . До того ж допомога є нестабільною: після рекордного першого півріччя 2025 року нові європейські військові асигнування в другому півріччі впали до жалюгідних €4,2 млрд — надто мало, щоб компенсувати зникнення внеску США .
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук чітко окреслила, що саме потрібно Києву від будь-якої нової системи фінансування. У коментарях для ЗМІ вона визначила чотири безумовні пріоритети :
Гетьманчук також застерегла союзників від використання мирних переговорів як приводу для сповільнення чи скорочення підтримки. «Навпаки, ми очікуємо на оголошення про прискорення та збільшення підтримки», — заявила вона ще в грудні 2025 року .
Наразі німецька пропозиція на €70 млрд залишається стартовою заявкою в динамічних переговорах. Чи втримається ця цифра в остаточному варіанті, і яка її частина справді буде новими грошима, стане зрозуміло лише після зустрічі лідерів НАТО в Анкарі.
За своєю суттю, ця пропозиція є спробою зафіксувати провідну роль Європи в підтримці України в момент, коли американська військова допомога майже зникла. Вона також покликана розв’язати давню проблему: складність відстеження того, чи справді союзники виконують власні обіцянки.
Згідно з повідомленнями, цифра у €70 мільярдів — це не повністю нові гроші. Politico зазначає, що приблизно €30 мільярдів із цієї суми надійдуть із раніше схваленого Європейським Союзом кредиту для підтримки України (Ukraine Support Loan) обсягом €90 мільярдів, розрахованого на 2026–2027 роки . Цей кредит, узгоджений лідерами ЄС у грудні 2025 року, є інструментом з обмеженим правом регресу: Україна почне його погашати лише після отримання воєнних репарацій від Росії .
Решту суми за німецькою пропозицією, очевидно, мають становити нові двосторонні зобов'язання країн-членів НАТО, однак дипломати поки що не підтвердили остаточний розподіл . Достеменно відомо одне: ця нова обіцянка йде поверх колосальної двосторонньої допомоги самої Німеччини. Станом на лютий 2026 року Берлін виділив або зарезервував на найближчі роки близько €55,5 млрд на військову підтримку та майже €41 млрд на цивільну допомогу, що робить його найбільшим донором України .
Таке нашарування потоків фінансування — кредити ЄС, національні бюджети, а тепер ще й загальне натівське зобов'язання — породжує певну плутанину. Наприклад, Генсек НАТО Марк Рютте раніше обіцяв, що у 2026 році союзники нададуть Україні $60 млрд військової допомоги — і це окремо від кредиту ЄС . Як ці $60 млрд співвідносяться з новою пропозицією на €70 млрд, наразі незрозуміло.
Одним із найбільш конкретних елементів пропозиції є план посилити наявний Пріоритетний перелік потреб України (PURL) новим механізмом прозорості .
PURL — це вже робоча система НАТО: Верховний головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі (SACEUR) визначає конкретні пакети озброєнь і боєприпасів американського виробництва, яких Україна потребує найбільше, а країни-союзниці фінансують їхню закупівлю у Сполучених Штатів . Сама Німеччина внесла $500 млн до пакету PURL у серпні 2025 року та додала ще €150 млн у листопаді 2025-го .
Нова пропозиція, за даними дипломатів, розширить сферу дії PURL та формалізує правила розрахунку, відстеження й звітності щодо внесків союзників . Мета — створити систему «справедливішого розподілу тягаря» і зробити так, щоб країнам стало важче «переобіцяти й недовиконати».
Пропозиція перебуває на початковій стадії. Її розіслали всередині НАТО у травні 2026 року, і зараз союзники обговорюють її напередодні саміту в Анкарі в липні . Жодного остаточного тексту не погоджено, а офіційні представники НАТО публічно заявляють лише, що «тривають дискусії щодо того, як ми продовжимо потужну підтримку України з боку НАТО» .
Такий графік означає, що цифра у €70 млрд може суттєво змінитися до будь-якого оголошення. Минулі натівські обіцянки допомоги іноді переглядали в бік зменшення під час переговорів або перепаковували так, щоб включити до них уже наявні зобов’язання — як це сталося з мінімальним базовим рівнем у €40 млрд, узгодженим на саміті у Вашингтоні у 2024 році .
Німецька пропозиція з’явилася в момент глибокого переформатування всієї системи фінансування України.
Підтримка США обвалилася. За адміністрації Трампа нові асигнування на військову допомогу Україні майже припинилися. Внесок США впав приблизно на 99% у 2025 році порівняно з попередніми роками . Хоча раніше дозволене фінансування часів Байдена ще надходить, нових значних пакетів ухвалено не було, і очікується, що потоки різко скоротяться до кінця 2027 року .
Європа гарячково намагається компенсувати. За даними Ukraine Support Tracker Кільського інституту, європейська військова допомога зросла на 67% у 2025 році, а ядро основних донорів сформували Німеччина, Велика Британія, Норвегія, Швеція, Данія та Нідерланди . Одна лише Німеччина виділила €9 млрд військової допомоги у 2025 році — це приблизно на 130% більше за її середній трирічний показник, а в березні-квітні 2026 року додатково спрямувала ще €4,2 млрд, головним чином на ППО та дрони .
Одначе розрив залишається колосальним. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), щоб зрівнятися з минулим рівнем підтримки США, Європі довелося б майже подвоїти свою щорічну допомогу — приблизно до €82 млрд . До того ж допомога є нестабільною: після рекордного першого півріччя 2025 року нові європейські військові асигнування в другому півріччі впали до жалюгідних €4,2 млрд — надто мало, щоб компенсувати зникнення внеску США .
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук чітко окреслила, що саме потрібно Києву від будь-якої нової системи фінансування. У коментарях для ЗМІ вона визначила чотири безумовні пріоритети :
Гетьманчук також застерегла союзників від використання мирних переговорів як приводу для сповільнення чи скорочення підтримки. «Навпаки, ми очікуємо на оголошення про прискорення та збільшення підтримки», — заявила вона ще в грудні 2025 року .
Наразі німецька пропозиція на €70 млрд залишається стартовою заявкою в динамічних переговорах. Чи втримається ця цифра в остаточному варіанті, і яка її частина справді буде новими грошима, стане зрозуміло лише після зустрічі лідерів НАТО в Анкарі.