Хезболла відкидає останнє перемир'я: угода між Ізраїлем та Ліваном під загрозою зриву

Умови та відхилення угоди від 3-4 червня

Рамкова угода, оголошена 3 червня, вимагала повного припинення атак з боку Хезболли, виведення її бойовиків з південного Лівану та перехід ексклюзивного контролю за безпекою до ліванських збройних сил у новостворених «пілотних» зонах . Ключовим моментом було те, що Ізраїль на цьому етапі не брав на себе зобов'язань щодо повного виведення своїх військ.

Протягом 24 годин Хезболла категорично відкинула ці умови. У телевізійній заяві лідер Наїм Кассем назвав вимогу до бойовиків залишити південний Ліван під вогнем шляхом до «капітуляції, поразки та досягнення ворогом своїх цілей без бою» . Він наполягав на повному виведенні ізраїльських військ як передумові будь-якого перемир'я . Того ж дня ізраїльські удари забрали життя щонайменше чотирьох людей у Лівані, що підкреслило миттєву неактуальність угоди на практиці .

Заяви Трампа про переговори з Хезболлою через посередників

Напередодні угоди, 1 червня, президент Трамп заявив, що розмовляв з прем'єр-міністром Ізраїлю Нетаньягу та комунікував з Хезболлою через посередників. Він не стверджував про прямі переговори з визнаним США терористичним угрупованням, але наполягав, що обидві сторони погодилися зменшити рівень бойових дій . Характеристика Трампа була зустрінута з негайним скептицизмом, оскільки заяви Нетаньягу та представників, пов'язаних з Хезболлою, здавалося, суперечили частинам його анонсу, що викликало сумніви щодо того, чи було насправді досягнуто тривалого порозуміння .

Ефект доміно в регіоні: підрив перемир'я між США та Іраном

Провал перемир'я в Лівані нерозривно пов'язаний з ширшою війною 2026 року з Іраном, яка розпочалася 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали авіаударів по Ірану, ліквідувавши верховного лідера Алі Хаменеї .

Крихке двотижневе перемир'я між США та Іраном, укладене за посередництва Пакистану, діє з 8 квітня . Іран послідовно наполягав на поширенні цього перемир'я на бойові дії в Лівані, розглядаючи обидва конфлікти як частину одного протистояння . Тегеран прямо попередив, що нові ізраїльські удари по Лівану можуть спровокувати «повномасштабне відновлення» ширшої регіональної війни . З відмовою Хезболли перемир'я між США та Іраном, і без того ослаблене безрезультатними переговорами, тепер стикається з найсерйознішою загрозою.

Хоча Трамп наприкінці травня заявляв, що всеосяжна угода про припинення війни з Іраном та відкриття Ормузької протоки була «значною мірою узгоджена», остаточної домовленості так і не було досягнуто . Відновлення нестабільності в Лівані робить ці переговори значно складнішими.

Історія двох голосувань у Конгресі

Політичний ландшафт у Вашингтоні відображає разючу асиметрію в тому, як законодавці сприймають два фронти одного і того ж конфлікту .

• Резолюція щодо військових повноважень стосовно Ірану (H.Con.Res. 86): 3 червня Палата представників ухвалила цю резолюцію 215 голосами проти 208, що вимагає від президента вивести збройні сили США з бойових дій проти Ірану. Четверо республіканців перетнули партійну лінію та приєдналися до всіх демократів, здійснивши символічний докір військовим повноваженням президента . Трамп назвав це «безглуздим голосуванням», а республіканців, які його підтримали, — «позерами» .
• Резолюція щодо військових повноважень стосовно Лівану (H.Con.Res. 84): Документ, внесений конгресвумен Рашидою Тлаїб, мав на меті вивести війська США з бойових дій у Лівані, але зустрів зовсім іншу долю 4 червня. Палата представників відхилила його з величезною перевагою — 92 проти 324 — після того, як лідери Демократичної партії виступили проти . Значна частина демократів — загалом 117 — приєдналися до республіканців, щоб провалити цей захід .

Що далі

Станом на 5 червня 2026 року жодне активне перемир'я між Ізраїлем та Хезболлою не діє. Рамкова угода, узгоджена Ізраїлем та Ліваном за посередництва США, фактично мертва без згоди Хезболли, що є політичною неможливістю за нинішніх умов. Продовження насильства на півдні Лівану тепер становить пряму загрозу для регіонального спокою в цілому. Без видимих дипломатичних шляхів виходу з ситуації ризик ширшого спалаху, який знову втягне США та Іран у прямий конфлікт, залишається небезпечно високим.