Свій вагомий голос додав і Європейський центральний банк (ЄЦБ). У своєму висновку він розкритикував нову редакцію ESRS за впровадження «широкого спектру наскрізних заходів гнучкості», що створюють «явні та неявні винятки для фінансового сектору». На думку ЄЦБ, така гнучкість підриває саму ідею узгодженості стандартів, заради якої вони створювалися [2, 4].
Це не просто регуляторна суперечка. Вона оголює світоглядний розлам у європейському проєкті сталого фінансування.
З одного боку, Комісія керується логікою конкурентоспроможності та дерегуляції. Гасло пакету «Omnibus» — спростити життя європейському бізнесу, прибравши «зайві» вимоги. З цієї точки зору, якщо власний корпоративний слід керуючої компанії мінімальний, вимагати від неї повного спектру даних по кожній інвестиції — це безглузда бюрократія.
З іншого боку, інвестори та центробанки мислять категоріями системних ризиків. І IIGCC, і Eurosif, і ЄЦБ наголошують: керуючий активами не може по-справжньому контролювати кліматичний ризик на рівні фонду, не розуміючи та не розкриваючи профіль сталого розвитку тих компаній, якими він управляє. Звільнення цієї проміжної ланки від звітності розриває інформаційний ланцюг. Кінцеві вкладники втрачають можливість порівнювати кліматичні плани переходу, профінансовані викиди та стратегії взаємодії між різними фондами, хоча ці дані критично необхідні їм для виконання власних фідуціарних обов’язків і дотримання таких регуляцій, як SFDR та Таксономія [3, 6, 33].
Результатом стає парадокс даних: ЄС спрощує звітність для керуючих активами, полегшуючи їм життя, але водночас позбавляє головних розпорядників капіталу тієї стандартизованої, придатної для аудиту інформації, яка потрібна їм для ухвалення зважених рішень. Оцінка ЄЦБ влучно описує цю напругу: нова редакція ESRS впроваджує «широкий набір наскрізних заходів гнучкості», які фундаментально підривають узгодженість, заради якої ці стандарти створювалися .
Тепер Єврокомісія має зважити політичний імпульс своєї програми спрощення та структурний ризик, на який вказують учасники ринку та регулятори. Остаточний текст делегованого акта, який очікується до середини вересня 2026 року, покаже, чиє визначення «корисної для рішень» інформації врешті-решт перемогло.
Comments
0 comments