Шахти в Африці знищують ліси у 34 рази більше, ніж вважалося: що це означає для «зеленого» переходу

Парадокс «зеленого» енергетичного переходу

Глобальна відмова від викопного палива потребує колосальної кількості таких мінералів, як мідь, кобальт і літій. Вони необхідні для електромобілів, акумуляторів, сонячних панелей та вітряків. Саме тут і виникає парадокс сталого розвитку: нове дослідження доводить, що видобуток цих самих мінералів прискорює знеліснення в Африці. За прогнозами, до 2040 року попит на них може зрости у 40 разів, що означає ще більший тиск на екваторіальні ліси .

Іншими словами, технології, які мають врятувати планету від кліматичної кризи, на етапі видобутку сировини вже завдають значної шкоди — через вирубку лісів зменшується здатність природи поглинати вуглець, а гниття та спалювання дерев вивільняють накопичений CO₂ назад в атмосферу . Таким чином, частина кліматичних переваг чистого переходу нівелюється ще до того, як електромобіль виїде на дорогу.

Ситуацію ускладнює те, що значна частина знеліснення (понад 50%) пов’язана з неформальним або необлікованим видобутком, який майже не регулюється . Політичні рамки часто не встигають за темпами зростання галузі, і хоча такі країни, як Китай, оновлюють закони, вимагаючи екологічного відновлення, ці норми рідко ефективно захищають закордонні екосистеми .