Технологічний суверенітет по-європейськи: що передбачає новий пакет ЄС і чому це важливо

3 червня 2026 року Європейська комісія представила Пакет європейського технологічного суверенітету — комплексну стратегію, яка має на меті кардинально зменшити технологічну залежність ЄС від третіх країн, передусім США та Китаю, шляхом розбудови власного потенціалу в галузі напівпровідників, штучного інтелекту (ШІ), хмарних обчислень та відкритого програмного забезпечення .

Ключові пропозиції пакету

Пакет охоплює два нові законодавчі акти та низку супутніх стратегій, які разом формують так званий «технологічний стек» суверенітету .

1. Chips Act 2.0: від інвестицій до реального попиту

Оновлений «Закон про чипи» відходить від моделі, орієнтованої лише на пропозицію. Головний фокус тепер — «агрегація попиту». Ідея полягає в тому, щоб об’єднати фрагментовані ринки та з’єднати європейських виробників напівпровідників із внутрішніми промисловими користувачами, особливо в секторах, критичних для ШІ . Крім того, Комісія отримає надзвичайні повноваження: під час криз постачання вона зможе примусово визначати пріоритети у виробництві, навіть всупереч укладеним комерційним угодам .

2. Cloud and AI Development Act (CADA): потрійне збільшення потужностей

Цей закон має на меті щонайменше потроїти потужності центрів обробки даних в ЄС за 5–7 років та повністю задовольнити потреби бізнесу і державних адміністрацій до 2035 року . Ключові новації:

• Зони прискорення для ЦОД: дозволи на будівництво видаватимуть протягом 12 місяців .
• Чотирирівнева рамка суверенітету для хмарних сервісів у державному секторі. Найсуворіший рівень фактично виключатиме провайдерів, які підпадають під іноземну юрисдикцію (маються на увазі передусім закони США, як-от CLOUD Act) .
• «Ініціативи лідерства в хмарі та ШІ» для масштабування європейських розробок через фінансування досліджень та промислове впровадження .

3. EU Open Source Strategy: ставка на три мільйони розробників

План передбачає масштабування open-source альтернатив у хмарних технологіях, ШІ, кібербезпеці та напівпровідниках із використанням потенціалу понад трьох мільйонів європейських контриб’юторів відкритого коду. Окремо запроваджуються рекомендації для державних закупівель, які заохочуватимуть використання відкритого ПЗ .

4. Дорожня карта цифровізації та ШІ в енергетиці

Документ визначає, як інтеграція ШІ та цифрових інструментів допоможе екологічно вписати центри обробки даних в енергосистеми, зокрема через співпрацю енергетичного та цифрового секторів для інтеграції в мережі та забезпечення чистою енергією .

Чому це потрібно: аргументи Урсули фон дер Ляєн

Президентка Єврокомісії обґрунтувала цей крок як питання безпеки, самовизначення та стратегічної необхідності:

«Ми не можемо дозволити собі залежати від інших у технологіях, які забезпечують роботу наших лікарень, стабільність енергомереж та безпеку наших сервісів. Йдеться про захист наших громадян, відстоювання наших інтересів та право робити власний вибір. Європа має таланти, наукову досконалість, промислову базу та єдиний ринок. Разом ми маємо перетворити ці сильні сторони на технологічний суверенітет» .

Цифри справді вражають: зараз ЄС витрачає близько €264 мільярдів на рік переважно на американське пропрієтарне ПЗ та IT-послуги. При цьому американські хмарні гіганти контролюють понад 70% ринку хмарних послуг в ЄС, а сам Євросоюз виробляє менш як 10% світових напівпровідників .

Геополітичний контекст: між Вашингтоном і Пекіном

Пакет з’явився на тлі нестабільних відносин між ЄС та США за президентства Трампа, що стало одним із ключових драйверів ініціативи . Він ризикує ще більше загострити суперечки, адже й раніше Вашингтон сприймав європейські технологічні закони як протекціонізм, що несправедливо б’є по американських компаніях .

Цікаво, що пакет презентували лише через два дні після того, як ЄС дав сигнал про готовність приєднатися до очолюваного США альянсу Pax Silica для координації експортного контролю над чипами проти Китаю . Це наочно демонструє складний баланс між прагненням автономії та необхідністю співпраці з Вашингтоном.

Оцінки експертів та критиків

Наразі в наданих джерелах бракує прямих цитат та аналізу від конкретних осіб, згаданих у запиті:

• Кіґан МакБрайд (директор з науки та технологій Інституту Тоні Блера) — у наявних джерелах немає його прямих коментарів щодо цього пакету, лише загальні згадки про те, що інститут раніше виступав за реформу технологічного регулювання в ЄС .
• Метью Годжсон (співзасновник Matrix) — також відсутні його конкретні висловлювання щодо пакету, хоча контекст свідчить, що протокол Matrix розглядається урядами як ключовий інструмент для забезпечення цифрового суверенітету .

Пакет отримав неоднозначну оцінку. Деякі оглядачі скептично зауважують, що «сьогоднішній день — це не зовсім технологічний день визволення», натякаючи на значні виклики, пов’язані з практичною реалізацією настільки амбітних планів .