Торговельна війна 2.0: Китай та ЄС різко відповіли на нові мита США

2 червня 2026 року спалахнув новий трансатлантичний та транстихоокеанський торговельний конфлікт після того, як США запропонували нові мита на товари з 60 країн-партнерів через їхню нібито неспроможність боротися з примусовою працею. Пропозиція, яка передбачає додаткові збори в розмірі 10% або 12,5% на весь імпорт із цих країн, одразу ж викликала різке засудження з боку Китаю та Європейського Союзу, які заперечили звинувачення та дали зрозуміти, що готові до заходів у відповідь.

Передісторія та обґрунтування дій США

Запропоновані мита є результатом масштабних розслідувань, розпочатих у березні 2026 року Офісом торговельного представника США (USTR) відповідно до Розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року . USTR перевіряв, чи 60 країн не змогли належним чином заборонити імпорт товарів, вироблених із застосуванням примусової праці. На думку американської сторони, ця неспроможність є «необґрунтованою» та створює навантаження на американську комерцію .

До червня USTR дійшов висновку, що всі 60 досліджуваних країн мають недоліки, але запровадив дворівневу систему запропонованих штрафних мит залежно від серйозності порушень .

• 10% мито для 16 країн: До цієї групи входять ЄС, Канада, Мексика, Тайвань та Велика Британія. На думку США, ці країни мають певну часткову заборону або взяли на себе зобов'язання через торговельні угоди, але не змогли ефективно їх забезпечити .
• 12,5% мито для 44 країн: Цей рівень стосується країн, які, за оцінкою США, не мають жодних або мають недостатні заборони. До списку входять такі великі економіки, як Китай, Індія, Японія, Південна Корея, Бразилія та Австралія .

У своїй заяві торговельний представник США Джеймісон Грір назвав цей крок заходом для захисту американських робітників. «Неспроможність наших найважливіших торговельних партнерів вирішити проблему імпорту товарів, вироблених із застосуванням примусової праці, є неприйнятною. Це створює ситуацію, коли американські робітники змушені конкурувати на глобальному рівні в нерівних умовах», — заявив він . Аналітики розглядають цей крок як частину ширших зусиль адміністрації Трампа з укріплення своїх митних бар'єрів та отримання нових важелів впливу в торгівлі .

Китай: категоричне заперечення та попередження

Реакція Китаю була миттєвою та недвозначною — Пекін відкинув як правову основу, так і фактичні твердження пропозиції США. Речниця Міністерства закордонних справ Мао Нін назвала висновки США «приводом» для протекціонізму та заперечила існування примусової праці у виробничих секторах країни .

«У Китаї немає так званої примусової праці, і ми виступаємо проти використання цього як приводу для політичних маніпуляцій», — заявила Мао, характеризуючи мита як односторонню дію, якій Китай рішуче протистоїть .

Окрім заперечення, Пекін виступив із чітким попередженням про наслідки ескалації торговельної напруги. «Митові та торговельні війни не відповідають інтересам жодної зі сторін», — сказала Мао, додавши, що Китай вживе необхідних заходів для захисту власних прав та інтересів . Таке формулювання залишає відкритою можливість для потенційних китайських мит у відповідь або інших торговельних бар'єрів.

ЄС: заклик поважати досягнуті домовленості

Європейський Союз також відреагував різко, висловивши суміш недовіри та розчарування. Голова комітету з питань торгівлі Європейського парламенту Бернд Ланге назвав висновки США «абсолютно абсурдними», аргументуючи це тим, що ЄС вже запровадив одні з найсуворіших у світі правил, спрямованих проти продукції, виготовленої з використанням примусової праці .

Речник Єврокомісії з питань торгівлі Олоф Гілл офіційно назвав запропоновані мита «необґрунтованими» . Принципово важливо, що ЄС пов'язав своє заперечення з нещодавно укладеною торговельною угодою зі США, заявивши, що очікує від Вашингтона «повної поваги до умов торговельної угоди».

Гілл попередив, що будь-які додаткові мита, накладені понад узгоджені ставки, будуть «неприйнятними» . Повторюючи тверду позицію, зайняту ще в березні, Комісія дала зрозуміти, що готова діяти, оскільки раніше заявляла, що «рішуче та пропорційно відповість на будь-яке порушення спільної декларації ЄС-США» .

Що далі?

Важливо зазначити, що ці мита залишаються пропозицією і ще не набули чинності. USTR розпочав період громадського обговорення: письмові коментарі приймаються до 6 липня 2026 року, а пов'язані з цим слухання мають розпочатися наступного дня, 7 липня . Це вікно надає постраждалим країнам, бізнесу та іншим зацікавленим сторонам можливість оскаржити висновки та потенційні контрзаходи до того, як будь-які остаточні мита будуть запроваджені. Остаточні ставки мит, сфера їх застосування та дата впровадження можуть змінитися за підсумками цього консультативного процесу.