Спалах Еболи Бундібугіо 2026 року: що нам відомо на початок червня

Цифри спалаху станом на початок червня

За останніми даними МОЗ ДР Конго та Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC) на 1–2 червня 2026 року, ситуація є вкрай тривожною .

• ДР Конго: 344 підтверджені випадки, 60 підтверджених смертей та 116 підозрюваних випадків, які ще розслідуються.
• Уганда: 15 підтверджених випадків і 1 підтверджена смерть. Щонайменше 7 із цих випадків пов’язані з місцевою передачею, а 4 — із поїздками з ДР Конго.

Переважна більшість випадків у ДР Конго зосереджена в східних провінціях Ітурі, Північне Ківу та Південне Ківу, особливо в зонах здоров’я Рвампара та Бунія . В Уганді 8 із 9 випадків із відомою географічною прив’язкою зафіксовано в столиці, місті Кампала, і лише один — у сусідньому районі Вакісо .

Криза з перетином кордонів: чому це складно

Цей спалах є визначним одразу з кількох причин: це перший підтверджений спалах вірусу Бундібугіо з 2012 року та перший, який від самого початку має транскордонний характер . Він викрив глибокі вразливості регіональних систем епіднагляду та відстеження контактів.

Міжнародний комітет порятунку (IRC) 1 червня виступив із різким попередженням: за їхніми оцінками, вірус міг поширюватися непоміченим до трьох місяців — імовірно, ще з березня — перш ніж у середині травня офіційно підтвердили перші випадки .

Критичним є те, що наразі відстежується лише близько 20% контактів. Це свідчить про те, що органи охорони здоров’я не встигають вчасно виявляти й локалізувати нові ланцюги передачі . Генеральний директор ВООЗ 3 червня посилив це занепокоєння, зазначивши, що лише близько 45% контактів перебувають під наглядом, тоді як для випередження спалаху цей показник має сягати понад 90% .

Завезений випадок через ОАЕ

Ситуацію ускладнює випадок жителя ДР Конго, який перед прибуттям до Уганди подорожував через Об’єднані Арабські Емірати. Цей пацієнт став одним із 15 підтверджених випадків в Уганді . ВООЗ співпрацює з органами охорони здоров’я Уганди та ОАЕ для оцінки ризику зараження під час подорожі та сприяння міжнародному відстеженню контактів . Цей випадок підкреслює потенціал для подальшого географічного поширення. Раніше також було підтверджено інфікування громадянина США, якого для лікування перевезли до Америки .

Міжнародні обмеження на подорожі: хто що запровадив

Реагуючи на загострення кризи та оголошення надзвичайної ситуації, дедалі більше країн запровадили обмеження на подорожі та рекомендації, попри те, що ВООЗ офіційно не радить цього робити через відсутність наукових доказів ефективності таких заходів .

• Сполучені Штати: CDC тимчасово обмежив в’їзд для деяких іноземців, які нещодавно були в ДР Конго, Уганді чи Південному Судані. Громадяни США можуть в’їжджати, але проходять посилений медичний скринінг. Усім мандрівникам, що повертаються, рекомендовано 21 день стежити за симптомами .
• Уганда: наприкінці травня закрила кордон із ДР Конго щонайменше на чотири тижні, пропускаючи лише життєво необхідні вантажі, гуманітарну допомогу та персонал після перевірки стану здоров’я . Уганда також тимчасово призупинила авіасполучення з ДР Конго .
• Руанда: запровадила обмеження на подорожі, намагаючись запобігти поширенню вірусу .
• Об’єднані Арабські Емірати: випустили загальнонаціональне попередження про небажаність будь-яких необов’язкових поїздок до Уганди, ДР Конго та Південного Судану, а також посилили пильність щодо випадків, які прибувають із цих країн .
• Канада, Бахрейн, Йорданія, Таїланд: ці країни також запровадили свої обмежувальні заходи, на додачу до давніх рекомендацій деяких держав (як-от Ірландії) утримуватися від будь-яких поїздок до ДР Конго .

Особливості штаму та відсутність вакцини

Вірус Бундібугіо — це окремий вид роду Ebolavirus. Його орієнтовна летальність становить від 30% до 50% . На відміну від вірусу Заїр, що спричинив масштабну епідемію в Західній Африці у 2014–2016 роках, для штаму Бундібугіо не існує затверджених вакцин або специфічних противірусних препаратів . Це змушує медичних працівників покладатися винятково на підтримувальну терапію та немедикаментозні заходи — ізоляцію, безпечні поховання, — які є ефективними лише тоді, коли випадки та їхні контакти вдається швидко виявити. У цьому ж спалаху критично обмежене відстеження контактів загрожує підірвати всю стратегію стримування . Триває робота над тестуванням перспективних вакцин-кандидатів, але поки що медичний арсенал залишається небезпечно обмеженим .

ВООЗ оцінює ризик для ДР Конго як «дуже високий», а для Уганди — як «високий». Сусідні країни також вважаються під значним ризиком подальшого поширення . Із огляду на конфлікти, голод і слабку систему охорони здоров’я, які ускладнюють реагування на сході ДР Конго, світові посадовці охорони здоров’я ведуть боротьбу з часом, щоб зменшити величезний розрив між ймовірним справжнім масштабом спалаху та нинішніми можливостями його стримування .