Нова фіскальна гнучкість від Єврокомісії: як країни ЄС можуть фінансувати енергетичний перехід в обхід жорстких лімітів

У середу, 3 червня 2026 року, Європейська комісія зробила важливий крок назустріч країнам, чиї економіки потерпають від стрибка цін на енергоносії. Брюссель офіційно підтвердив: держави-члени можуть використовувати бюджетні послаблення, які раніше надавалися виключно для нарощування оборонних витрат, також і для «зелених» інвестицій. Фактично йдеться про те, щоб дозволити урядам витрачати більше, не порушуючи ліміт дефіциту в 3% ВВП, але з чіткою умовою — гроші мають йти на структурну відмову від викопного палива, а не на бездумне субсидування бензину.

Що саме анонсувала Єврокомісія

Ключовий документ від 3 червня 2026 року — це комунікація COM(2026) 200, яка визнає, що заходи, спрямовані на зміцнення структурної стійкості європейської енергосистеми та прискорення відмови від викопного палива, можуть отримати вигоду від поточної фіскальної гнучкості .

Це не новий фонд і не окрема «енергетична лазівка». Комісія вирішила діяти через уже наявний механізм — так зване національне застереження (National Escape Clause), яке з літа 2025 року дозволяло країнам збільшувати оборонні бюджети. Тепер, за запитом держави, рамки цього застереження можуть бути розширені, щоб також покривати витрати на енергетичний перехід .

Чому саме зараз

Контекст цього рішення — війна на Близькому Сході, що спалахнула в лютому 2026 року. Конфлікт спровокував різке зростання цін на газ і нафту, змусивши уряди гарячково шукати способи захистити домогосподарства та бізнес. У своєму звіті щодо Німеччини Комісія прямо згадала, що після початку війни Берлін запровадив нецільове зниження податку на дизель та бензин, що з фіскальної точки зору є неефективним .

На що можна витрачати гроші

Комісія чітко окреслила, що фінансувати можна не все підряд, а лише проєкти, які мають структурний і довгостроковий характер. Серед дозволеного:

• Відновлювана енергетика: будівництво нових сонячних та вітрових електростанцій .
• Енергоефективність: реновація житлового фонду та перетворення старих будівель на енергоощадне житло — на це прямо вказують рекомендації Ради ЄС .
• Декарбонізація промисловості: інвестиції в електрифікацію виробництв та заміну викопного палива на зелений водень, за аналогією з німецькою програмою на €2,2 млрд, схваленою ще у 2024 році .
• Модернізація мереж та накопичувачі енергії: розвиток електромереж та систем зберігання енергії для балансування відновлюваних джерел .
• Фінансові механізми: створення револьверних фондів та надання державних гарантій для зниження ризиків «зелених» інвестицій .

У сухих цифрах — країни, що вже активували оборонне застереження, можуть витрачати до 0,3% ВВП на рік на такі енергетичні проєкти. Це частина від загального ліміту послаблень в 1,5% ВВП, відведеного на оборону .

Умови, обмеження та зв’язок з обороною

Найважливіший аспект — це не «безкоштовні гроші».

• Ліміт і часові рамки: Гнучкість надається в межах чотирирічного періоду (2025–2028), на який розраховано оборонне застереження. Загальний дозволений відступ від рекомендованого шляху чистих видатків не має перевищувати 1,5% ВВП .
• Попередня активація: Скористатися послабленням зможуть лише ті 16 країн, для яких Рада ЄС уже активувала національне застереження для оборони (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Данія, Греція тощо) . Решта не можуть просто так відкрити бюджетний кран для енергетики.
• Жодних «подарунків» на пальне: Комісія зайняла принципову позицію: нові борги та бюджетні відхилення мають йти на структурні зміни, а не на нецільове зниження акцизів на бензин, яке не стимулює енергоощадження .
• Дисципліна: Навіть за умов гнучкості країни повинні поважати рекомендовані шляхи чистих видатків і не ставити під загрозу фіскальну стійкість у середньостроковій перспективі .

Суперечка навколо податкових пільг на пальне

Рішення Комісії відбулося на тлі гострої дискусії про те, як правильно реагувати на енергетичну кризу.

З одного боку — табори на чолі з Італією. Прем'єр-міністр Джорджія Мелоні закликала прирівняти енергетичну безпеку до оборонної за рівнем терміновості і вимагала дозволити знижувати акцизи на пальне для захисту громадян . Рим пішов на пряме зниження податків, щоб пом'якшити удар від цін, що злетіли внаслідок війни.

З іншого боку — Брюссель. Комісія жорстко розкритикувала такий підхід, назвавши його «нецільовим» і «занадто широким». У звітах щодо Німеччини та Італії вона наголошувала, що подібні заходи не сприяють структурній трансформації енергосистеми, а лише створюють дірку в бюджеті , . Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс ще в травні застерігав від широких фіскальних стимулів, наголошуючи на важливості використання лише точкової гнучкості .

Саме тому сьогоднішній крок — це компроміс. Брюссель каже: «Ми даємо вам бюджетний простір, але ви маєте витратити його на вітряки, утеплення та мережі, а не на покриття старих витрат на бензин». За даними Bruegel, станом на травень 2026 року 72% з понад €11 млрд, витрачених європейськими урядами на подолання енергетичної кризи, припадало саме на такі нецільові заходи — знижки на ПДВ та акцизи без чітких критеріїв .

Що це означає для України (непрямий контекст)

Хоча Україна не є членом ЄС і на неї не поширюються Пакт стабільності та зростання, прецедент важливий. По-перше, він підкреслює тренд на поступове «озеленення» навіть безпекових бюджетів. По-друге, це сигнал для бізнесу: європейські сусіди отримають додаткові ресурси на декарбонізацію промисловості та модернізацію мереж, що створює нові вимоги до конкурентоспроможності. По-третє, в умовах власних бюджетних обмежень Україні варто уважно вивчати досвід цільового використання фіскальної гнучкості, а не бездумного субсидування пального.