Загалом розслідування охопило країни, на які припадає 99,4% всього імпорту США, що підкреслює безпрецедентний масштаб цієї акції . Важливо зазначити, що мита не набудуть чинності негайно: USTR призначив публічні слухання на 7 липня 2026 року та відкрив період для коментарів громадськості
.
Офіційне повідомлення USTR чітко вказує, що запропоновані мита застосовуються до всіх продуктів, «за винятком передбачених у Додатку А» . Логіка такої дворівневої системи полягає у створенні стимулу: економіки, які мають дієві заборони на примусову працю або пов'язані з ними зобов'язання в межах торговельних угод, отримують нижчу ставку у 10%. Цей підхід має на меті підштовхнути партнерів до прийняття політик, що відповідають цілям США
. Повний перелік винятків для конкретних продуктів наведено у додатку до повного урядового подання.
Реакція ЄС була блискавичною та однозначною. Європейська комісія вже наступного дня, 3 червня 2026 року, назвала запропоновані мита «невиправданими» та «безпідставними» . Заперечення блоку мають подвійну природу: висновки США ігнорують чинне законодавство, а вибір часу є відверто деструктивним.
Бернд Ланге, голова комітету з торгівлі Європейського парламенту, назвав висновки США «абсолютно абсурдними», прямо вказавши на власний всеосяжний закон ЄС 2024 року, який вже забороняє імпорт продуктів примусової праці . Єврокомісія підтримала цю позицію, заявивши, що її правила щодо заборони таких товарів є одними з найсуворіших у світі
.
Особливе обурення викликав момент оголошення пропозиції. Брюссель наголосив, що це підриває поточні зусилля з імплементації Угоди Тернберрі, яка, серед іншого, містить конкретні зобов'язання обох сторін щодо співпраці над викоріненням примусової праці з ланцюгів постачання . Посилюючи відчуття суперечності, комітет з торгівлі Європарламенту проголосував за просування імплементації угоди Тернберрі лише за день до того, як США оголосили про нові мита
.
Відповідь Китаю була не менш рішучою, але ґрунтувалася на принципово іншому аргументі. 3 червня речниця Міністерства закордонних справ Мао Нін заявила, що Китай «рішуче виступає проти» мит і закликала Вашингтон вирішувати торговельні питання шляхом діалогу, а не односторонніх заходів .
Центральним контраргументом Пекіна є повне заперечення самого звинувачення. Китайські офіційні особи беззастережно заперечили існування примусової праці в межах своїх кордонів, назвавши звинувачення США політично мотивованою торговельною агресією . Мао Нін прямо звинуватила США у використанні цього питання як приводу, заявивши: «Ми виступаємо проти вигадування приводів для запровадження мит; ми виступаємо проти цього як приводу для політичних маніпуляцій»
.
Позиція китайського уряду подає ці мита як частину ширшої моделі американського протекціонізму, попереджаючи, що односторонні заходи та торговельні війни не слугують інтересам жодної зі сторін .
Пропозиція щодо примусової праці не виникає у вакуумі. Вона вривається прямо в епіцентр тендітного трансатлантичного торговельного перемир'я, відомого як Угода Тернберрі. Досягнута в липні 2025 року між президентом США Дональдом Трампом і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, угода вимагає від ЄС знизити мита на більшість промислових товарів зі США до нуля, тоді як США мали обмежити свої мита на товари з ЄС на рівні 15% .
Ці рамки вже зазнавали значного напруження ще до цього кроку. Президент Трамп раніше встановив ЄС дедлайн до 4 липня 2026 року для виконання умов угоди під загрозою значно вищих торговельних бар'єрів, а в травні 2026 року погрожував 25-відсотковими митами на європейські автомобілі та вантажівки . Законодавчий орган ЄС, побоюючись нерівноправного характеру угоди, щойно забезпечив запобіжники, включаючи «застереження про припинення дії», що дозволяє блоку розірвати угоду до грудня 2029 року, якщо її не буде офіційно поновлено
. Нова тарифна пропозиція тепер сприймається як новий рівень торговельної агресії, що загрожує повністю зірвати процес ратифікації угоди Тернберрі в ЄС
.
Пропозиція США створила унікальний момент єдності в опозиції між Брюсселем та Пекіном, хоча й з різних причин: ЄС вбачає в ній несвоєчасний напад на партнера з ідентичними законами, тоді як Китай бачить сфабриковане виправдання для стратегічної торговельної війни.
Comments
0 comments