США пропонують нові мита для 60 економік світу через примусову працю — Брюссель і Пекін обурені

Нова тарифна ініціатива адміністрації Трампа спричинила різку ескалацію у глобальній торгівлі. 2 червня 2026 року Сполучені Штати запропонували запровадити значні додаткові мита на товари з 60 економік світу, що викликало миттєву та жорстку реакцію з боку Європейського Союзу та Китаю . Пропозиція, що базується на висновках про систематичне нехтування боротьбою з примусовою працею, завдала удару по й без того крихкому трансатлантичному перемир'ю, відомому як Угода Тернберрі .

Розгляньмо детально, що передбачає цей план, які винятки в ньому закладені та чому реакція Брюсселя та Пекіна була настільки блискавичною та безкомпромісною.

Дворівнева система мит: хто і скільки заплатить

Офіс торгового представника США (USTR) завершив розслідування за статтею 301, визнавши практики 60 торговельних партнерів «нерозумними» та такими, що обтяжують американську комерцію . Запропонований механізм передбачає дворівневу систему додаткових зборів на всю продукцію з цих країн, за винятком переліку, наведеного в Додатку А до офіційного повідомлення .

• 10% додаткового мита пропонується для 16 економік, які, за оцінкою США, мають повну або часткову заборону на імпорт товарів примусової праці або взяли на себе такі зобов’язання в межах торговельної угоди .
• 12,5% додаткового мита пропонується для решти 44 економік, які, на думку USTR, не вжили достатніх заходів. До цієї групи потрапили Китай, Індія, Японія, Південна Корея та В'єтнам .

Загалом розслідування охопило країни, на які припадає 99,4% всього імпорту США, що підкреслює безпрецедентний масштаб цієї акції . Важливо зазначити, що мита не набудуть чинності негайно: USTR призначив публічні слухання на 7 липня 2026 року та відкрив період для коментарів громадськості .

Винятки та логіка стимулів

Офіційне повідомлення USTR чітко вказує, що запропоновані мита застосовуються до всіх продуктів, «за винятком передбачених у Додатку А» . Логіка такої дворівневої системи полягає у створенні стимулу: економіки, які мають дієві заборони на примусову працю або пов'язані з ними зобов'язання в межах торговельних угод, отримують нижчу ставку у 10%. Цей підхід має на меті підштовхнути партнерів до прийняття політик, що відповідають цілям США . Повний перелік винятків для конкретних продуктів наведено у додатку до повного урядового подання.

Жорстка відсіч ЄС: «Абсолютно абсурдно»

Реакція ЄС була блискавичною та однозначною. Європейська комісія вже наступного дня, 3 червня 2026 року, назвала запропоновані мита «невиправданими» та «безпідставними» . Заперечення блоку мають подвійну природу: висновки США ігнорують чинне законодавство, а вибір часу є відверто деструктивним.

Бернд Ланге, голова комітету з торгівлі Європейського парламенту, назвав висновки США «абсолютно абсурдними», прямо вказавши на власний всеосяжний закон ЄС 2024 року, який вже забороняє імпорт продуктів примусової праці . Єврокомісія підтримала цю позицію, заявивши, що її правила щодо заборони таких товарів є одними з найсуворіших у світі .

Особливе обурення викликав момент оголошення пропозиції. Брюссель наголосив, що це підриває поточні зусилля з імплементації Угоди Тернберрі, яка, серед іншого, містить конкретні зобов'язання обох сторін щодо співпраці над викоріненням примусової праці з ланцюгів постачання . Посилюючи відчуття суперечності, комітет з торгівлі Європарламенту проголосував за просування імплементації угоди Тернберрі лише за день до того, як США оголосили про нові мита .

Категоричне заперечення Китаю та риторика у відповідь

Відповідь Китаю була не менш рішучою, але ґрунтувалася на принципово іншому аргументі. 3 червня речниця Міністерства закордонних справ Мао Нін заявила, що Китай «рішуче виступає проти» мит і закликала Вашингтон вирішувати торговельні питання шляхом діалогу, а не односторонніх заходів .

Центральним контраргументом Пекіна є повне заперечення самого звинувачення. Китайські офіційні особи беззастережно заперечили існування примусової праці в межах своїх кордонів, назвавши звинувачення США політично мотивованою торговельною агресією . Мао Нін прямо звинуватила США у використанні цього питання як приводу, заявивши: «Ми виступаємо проти вигадування приводів для запровадження мит; ми виступаємо проти цього як приводу для політичних маніпуляцій» .

Позиція китайського уряду подає ці мита як частину ширшої моделі американського протекціонізму, попереджаючи, що односторонні заходи та торговельні війни не слугують інтересам жодної зі сторін .

Небезпечний контекст угоди Тернберрі

Пропозиція щодо примусової праці не виникає у вакуумі. Вона вривається прямо в епіцентр тендітного трансатлантичного торговельного перемир'я, відомого як Угода Тернберрі. Досягнута в липні 2025 року між президентом США Дональдом Трампом і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, угода вимагає від ЄС знизити мита на більшість промислових товарів зі США до нуля, тоді як США мали обмежити свої мита на товари з ЄС на рівні 15% .

Ці рамки вже зазнавали значного напруження ще до цього кроку. Президент Трамп раніше встановив ЄС дедлайн до 4 липня 2026 року для виконання умов угоди під загрозою значно вищих торговельних бар'єрів, а в травні 2026 року погрожував 25-відсотковими митами на європейські автомобілі та вантажівки . Законодавчий орган ЄС, побоюючись нерівноправного характеру угоди, щойно забезпечив запобіжники, включаючи «застереження про припинення дії», що дозволяє блоку розірвати угоду до грудня 2029 року, якщо її не буде офіційно поновлено . Нова тарифна пропозиція тепер сприймається як новий рівень торговельної агресії, що загрожує повністю зірвати процес ратифікації угоди Тернберрі в ЄС .

Пропозиція США створила унікальний момент єдності в опозиції між Брюсселем та Пекіном, хоча й з різних причин: ЄС вбачає в ній несвоєчасний напад на партнера з ідентичними законами, тоді як Китай бачить сфабриковане виправдання для стратегічної торговельної війни.