Невдовзі після цього міністр національної безпеки Ізраїлю Ітамар Бен‑Ґвір опублікував або з’явився у відео, де він насміхається та провокує затриманих активістів. Запис швидко поширився в соцмережах і викликав хвилю міжнародної критики.
Міністр закордонних справ Франції Жан‑Ноель Барро заявив, що поведінка Бен‑Ґвіра щодо французьких і європейських громадян є «неприйнятною» і «обурливою». У результаті Париж ухвалив рідкісне рішення — заборонити чинному ізраїльському міністру в’їзд на територію Франції.
За словами французького уряду, держава не може миритися з тим, що її громадяни зазнають приниження або погроз, особливо коли це супроводжується публічними насмішками з боку високопосадовця.
Головною причиною обурення стали саме кадри з відео. За повідомленнями медіа, на них видно активістів, які стоять на колінах із руками за спиною, тоді як міністр їх дражнить після захоплення суден.
Для багатьох європейських урядів це викликало серйозні питання щодо поводження з затриманими та їхнього приниження, особливо з огляду на те, що серед них були громадяни ЄС.
У кількох країнах Європи ізраїльських дипломатів викликали до міністерств закордонних справ, щоб отримати пояснення щодо інциденту.
Рішення Франції стало не першим міжнародним кроком проти ізраїльського міністра.
У червні 2025 року Велика Британія, Австралія, Канада, Нова Зеландія та Норвегія спільно оголосили санкції проти Бен‑Ґвіра та ще одного ізраїльського міністра.
За їхніми заявами, причиною стали звинувачення у підбурюванні до насильства проти палестинців на Західному березі Йордану. У межах цих заходів застосовувалися обмеження на поїздки та заморожування активів у деяких юрисдикціях.
Після інциденту з флотилією Франція та Італія виступили за більш широку реакцію Європейського Союзу.
Обидві країни пропонують розглянути санкції ЄС проти Бен‑Ґвіра, вважаючи, що відео та поводження із затриманими активістами потребують жорсткішої відповіді.
Італія навіть звернулася до головної дипломатки ЄС Каї Каллас із проханням включити питання санкцій до порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ ЄС.
Однак рішення про санкції в Євросоюзі потребує одностайної підтримки всіх 27 держав‑членів, тому їх ухвалення поки що не гарантоване.
Скандал із флотилією ще більше загострив відносини між Ізраїлем і частиною європейських урядів.
Після появи відео кілька країн Європи засудили поводження з активістами, а деякі викликали ізраїльських дипломатів для пояснень.
Заборона на в’їзд до Франції стала одним із найжорсткіших дипломатичних кроків, спрямованих проти чинного ізраїльського міністра. Разом із попередніми санкціями з боку інших західних держав і закликами до заходів на рівні ЄС це демонструє зростання напруги між Ізраїлем та частиною Європи через політику щодо Гази й Західного берега.
Водночас ознак повного розриву дипломатичних відносин немає. Швидше йдеться про поглиблення політичних суперечок, які проявляються через санкції, дипломатичні протести та дискусії всередині Євросоюзу.