Перший Європейський закон про чипи створив рамки для зміцнення напівпровідникової екосистеми ЄС через інвестиції, підтримку досліджень та моніторинг ланцюгів постачання. Він був розроблений, щоб:

• Збільшити виробничі потужності та стимулювати інновації
• Підвищити стійкість ланцюгів постачання
• Зменшити залежність від зовнішніх постачальників
• Позиціонувати Європу як лідера в технологіях чипів

Довгострокова мета ЄС є амбітною: збільшити частку Європи у світовому виробництві напівпровідників до 20% до 2030 року.

Очікується, що Chips Act II удосконалить і розширить цю політику, а не замінить її, з більшим акцентом на промислову стійкість та стратегічну автономію.

Чому ЄС хоче, щоб автовиробники диверсифікували постачальників чипів

Одна з найбільш обговорюваних ідей, пов'язаних з новим законодавством, — вимога до автовиробників диверсифікувати своїх постачальників напівпровідників.

За повідомленнями європейських ЗМІ, проєкт закону може вимагати від автовиробників закуповувати певні чипи щонайменше у двох постачальників і включати стійкість ланцюга постачання в рішення про закупівлі.

Логіка проста: відсутність лише одного компонента може зупинити конвеєр. Коли критичні чипи надходять лише від одного постачальника — або з одного геополітичного регіону — ризик зриву різко зростає.

Європейські політики дедалі більше розглядають постачання напівпровідників не лише як економічне питання, але і як стратегічну безпекову проблему, пов'язану з технологічним суверенітетом.

Криза Nexperia 2025 року: попередження для Європи

Поштовх до жорсткіших правил стійкості посилився після кризи Nexperia 2025 року, яка порушила глобальний ланцюг постачання автомобільних чипів.

Наприкінці вересня 2025 року уряд Нідерландів взяв під контроль Nexperia, нідерландського виробника напівпровідників, який належить пов'язаній з Китаєм компанії Wingtech Technology, посилаючись на загрози національній безпеці.

Китай відповів обмежувальними заходами на експорт, які вплинули на ланцюг постачання Nexperia, посиливши напругу та загрожуючи доступності автомобільних напівпровідників.

Оскільки Nexperia виробляє широко використовувані чипи для автомобільної електроніки, зрив швидко викликав побоювання зупинки виробництва в європейській автомобільній промисловості.

Інцидент виявив кілька структурних вразливостей:

• Сильна залежність від обмеженої кількості постачальників
• Концентрація виробництва в геополітично чутливих регіонах
• Слабка прозорість складних ланцюгів постачання напівпровідників

Для політиків у Брюсселі ця криза підтвердила необхідність розглядати постачання чипів як критичну інфраструктуру, а не суто комерційне питання.

Заходи, які обговорюються для Chips Act II

Хоча остаточний текст закону ще не опубліковано, політичні дискусії та звіти вказують на кілька потенційних інструментів.

Правила ризик-орієнтованого пошуку постачальників

Автовиробники можуть бути зобов'язані демонструвати диверсифікацію постачання для ключових напівпровідникових компонентів, включаючи закупівлю у кількох постачальників у деяких випадках.

Умовні субсидії

Державне фінансування може бути прив'язане до цілей стійкості — подібно до першого Chips Act, який пов'язує фінансову підтримку з проєктами, що зміцнюють європейський потенціал постачання.

Розширене фінансування ЄС для напівпровідникових проєктів

Галузеві групи та політичні дискусії навколо "Chips Act 2.0" запропонували сильніші централізовані механізми фінансування ЄС для прискорення інвестицій та конкурентоспроможності в напівпровідниках.

Ширші інструменти стійкості ланцюгів постачання

ЄС також вивчає способи покращення моніторингу, координації попиту та промислового масштабування в ланцюжку вартості напівпровідників.

Ці заходи все ще обговорюються, і остаточний закон може відрізнятися від поточних пропозицій.

Як план вписується в стратегію ЄС щодо напівпровідників

Chips Act II є частиною ширших зусиль Європи щодо зміцнення технологічного суверенітету в критичних галузях.

Наразі Європа значною мірою залежить від виробництва напівпровідників за межами регіону. Перший Chips Act був розроблений для вирішення цієї прогалини шляхом мобілізації понад 43 мільярдів євро державних та приватних інвестицій для розширення досліджень, дизайну та виробничих потужностей.

Стратегія поєднує кілька елементів:

• Субсидії та стимули для нових напівпровідникових фабрик
• Підтримка досліджень та можливостей дизайну чипів
• Моніторинг криз та координація між державами-членами ЄС
• Заходи стійкості ланцюгів постачання для ключових галузей

Автомобілебудування відіграє центральну роль у цій стратегії, оскільки це один із найбільших промислових секторів Європи і один із найчутливіших до дефіциту чипів.

Що далі

Chips Act II залишається запланованою пропозицією, а не чинним законом. Згідно з графіком Європейської Комісії, законодавча пропозиція може бути оприлюднена у 2026 році після розгляду відгуків зацікавлених сторін та оцінки ефективності першого закону.

У разі ухвалення нова рамка ознаменує зміну в тому, як Європа ставиться до постачання напівпровідників — перехід від суто ринково-орієнтованої моделі до стратегічної промислової політики, зосередженої на стійкості, диверсифікації та внутрішніх можливостях.

Криза Nexperia показала, як швидко геополітичний спір може вдарити по ланцюгах постачання. Для європейських політиків Chips Act II є спробою гарантувати, що наступний зрив не зупинить конвеєри континенту.

Перший Європейський закон про чипи створив рамки для зміцнення напівпровідникової екосистеми ЄС через інвестиції, підтримку досліджень та моніторинг ланцюгів постачання. Він був розроблений, щоб:

• Збільшити виробничі потужності та стимулювати інновації
• Підвищити стійкість ланцюгів постачання
• Зменшити залежність від зовнішніх постачальників
• Позиціонувати Європу як лідера в технологіях чипів

Довгострокова мета ЄС є амбітною: збільшити частку Європи у світовому виробництві напівпровідників до 20% до 2030 року.

Очікується, що Chips Act II удосконалить і розширить цю політику, а не замінить її, з більшим акцентом на промислову стійкість та стратегічну автономію.

Чому ЄС хоче, щоб автовиробники диверсифікували постачальників чипів

Одна з найбільш обговорюваних ідей, пов'язаних з новим законодавством, — вимога до автовиробників диверсифікувати своїх постачальників напівпровідників.

За повідомленнями європейських ЗМІ, проєкт закону може вимагати від автовиробників закуповувати певні чипи щонайменше у двох постачальників і включати стійкість ланцюга постачання в рішення про закупівлі.

Логіка проста: відсутність лише одного компонента може зупинити конвеєр. Коли критичні чипи надходять лише від одного постачальника — або з одного геополітичного регіону — ризик зриву різко зростає.

Європейські політики дедалі більше розглядають постачання напівпровідників не лише як економічне питання, але і як стратегічну безпекову проблему, пов'язану з технологічним суверенітетом.

Криза Nexperia 2025 року: попередження для Європи

Поштовх до жорсткіших правил стійкості посилився після кризи Nexperia 2025 року, яка порушила глобальний ланцюг постачання автомобільних чипів.

Наприкінці вересня 2025 року уряд Нідерландів взяв під контроль Nexperia, нідерландського виробника напівпровідників, який належить пов'язаній з Китаєм компанії Wingtech Technology, посилаючись на загрози національній безпеці.

Китай відповів обмежувальними заходами на експорт, які вплинули на ланцюг постачання Nexperia, посиливши напругу та загрожуючи доступності автомобільних напівпровідників.

Оскільки Nexperia виробляє широко використовувані чипи для автомобільної електроніки, зрив швидко викликав побоювання зупинки виробництва в європейській автомобільній промисловості.

Інцидент виявив кілька структурних вразливостей:

• Сильна залежність від обмеженої кількості постачальників
• Концентрація виробництва в геополітично чутливих регіонах
• Слабка прозорість складних ланцюгів постачання напівпровідників

Для політиків у Брюсселі ця криза підтвердила необхідність розглядати постачання чипів як критичну інфраструктуру, а не суто комерційне питання.

Заходи, які обговорюються для Chips Act II

Хоча остаточний текст закону ще не опубліковано, політичні дискусії та звіти вказують на кілька потенційних інструментів.

Правила ризик-орієнтованого пошуку постачальників

Автовиробники можуть бути зобов'язані демонструвати диверсифікацію постачання для ключових напівпровідникових компонентів, включаючи закупівлю у кількох постачальників у деяких випадках.

Умовні субсидії

Державне фінансування може бути прив'язане до цілей стійкості — подібно до першого Chips Act, який пов'язує фінансову підтримку з проєктами, що зміцнюють європейський потенціал постачання.

Розширене фінансування ЄС для напівпровідникових проєктів

Галузеві групи та політичні дискусії навколо "Chips Act 2.0" запропонували сильніші централізовані механізми фінансування ЄС для прискорення інвестицій та конкурентоспроможності в напівпровідниках.

Ширші інструменти стійкості ланцюгів постачання

ЄС також вивчає способи покращення моніторингу, координації попиту та промислового масштабування в ланцюжку вартості напівпровідників.

Ці заходи все ще обговорюються, і остаточний закон може відрізнятися від поточних пропозицій.

Як план вписується в стратегію ЄС щодо напівпровідників

Chips Act II є частиною ширших зусиль Європи щодо зміцнення технологічного суверенітету в критичних галузях.

Наразі Європа значною мірою залежить від виробництва напівпровідників за межами регіону. Перший Chips Act був розроблений для вирішення цієї прогалини шляхом мобілізації понад 43 мільярдів євро державних та приватних інвестицій для розширення досліджень, дизайну та виробничих потужностей.

Стратегія поєднує кілька елементів:

• Субсидії та стимули для нових напівпровідникових фабрик
• Підтримка досліджень та можливостей дизайну чипів
• Моніторинг криз та координація між державами-членами ЄС
• Заходи стійкості ланцюгів постачання для ключових галузей

Автомобілебудування відіграє центральну роль у цій стратегії, оскільки це один із найбільших промислових секторів Європи і один із найчутливіших до дефіциту чипів.

Що далі

Chips Act II залишається запланованою пропозицією, а не чинним законом. Згідно з графіком Європейської Комісії, законодавча пропозиція може бути оприлюднена у 2026 році після розгляду відгуків зацікавлених сторін та оцінки ефективності першого закону.

У разі ухвалення нова рамка ознаменує зміну в тому, як Європа ставиться до постачання напівпровідників — перехід від суто ринково-орієнтованої моделі до стратегічної промислової політики, зосередженої на стійкості, диверсифікації та внутрішніх можливостях.

Криза Nexperia показала, як швидко геополітичний спір може вдарити по ланцюгах постачання. Для європейських політиків Chips Act II є спробою гарантувати, що наступний зрив не зупинить конвеєри континенту.