Оскільки нафта має глобальне ціноутворення, навіть країни, які імпортують мало енергії з Перської затоки, все одно відчувають наслідки через вищі міжнародні ціни та жорсткіший баланс ринку.

Ціни на нафту можуть злетіти до $130–$200 за барель

Енергетичні консалтингові компанії, які моделюють кризу, прогнозують різке зростання цін на нафту, якщо блокування протоки триватиме.

Rapidan Energy Group попереджає: якщо протока залишатиметься закритою до серпня, економічні наслідки можуть наблизитися до масштабів глобальної рецесії 2008 року. У своєму базовому сценарії (відкриття протоки в липні) середній попит на нафту може впасти приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, а вартість еталонної марки Brent може короткочасно сягати близько $130 за барель під час кризи.

Аналіз Wood Mackenzie свідчить про ще більший потенційний шок. За оцінками фірми, у сценарії важкого порушення понад 11 мільйонів барелів на добу сирої нафти та конденсату з Перської затоки можуть залишатися вилученими з ринку. У найгіршому випадку ціни на нафту можуть підскочити до $200 за барель.

Такий стрибок матиме хвильовий ефект у всьому світі: від транспорту та виробництва до ланцюгів постачання продовольства.

Три сценарії розвитку кризи

Wood Mackenzie окреслює три можливі шляхи залежно від того, як швидко протоку відкриють і спаде геополітична напруга.

1. Швидкий мир
Дипломатичний прорив дозволяє швидко відновити судноплавство. Ціни на нафту повертаються до нормальних рівнів, а світова економіка здебільшого повертається до попередньої траєкторії.

2. Літнє врегулювання
Переговори затягуються на місяці, залишаючи протоку закритою до кінця літа. Ринки енергоносіїв залишаються напруженими, ціни — високими, а глобальне зростання значно сповільнюється.

3. Затяжна криза
Криза триває набагато довше, створюючи стійкий дефіцит пропозиції. Ціни на нафту можуть наблизитися до $200 за барель, а спричинений інфляційний шок ризикує вкинути провідні економіки в рецесію.

Ринки ЗПГ і природного газу також напружуються

Ормузька протока критично важлива не лише для нафти. Це також основний маршрут для експорту ЗПГ з країн Перської затоки.

Якщо поставки зупиняться, наслідки швидко поширяться на ринки газу та електроенергії, особливо в країнах, які залежать від імпортного ЗПГ. Дані Управління енергетичної інформації США (EIA) показують, що після початку блокування європейські еталонні ціни на ЗПГ зросли приблизно до $14,80 за MMBtu, що приблизно на 35% вище, ніж до закриття протоки.

Ціни на ЗПГ в Азії зросли ще різкіше, що відображає сильну залежність регіону від поставок з Близького Сходу.

Результатом стає ланцюгова реакція: вищі ціни на газ підвищують вартість електроенергії, що, в свою чергу, збільшує витрати для промисловості, транспорту та домогосподарств.

Інфляція та ризик рецесії

Великі нафтові шоки історично сповільнюють економічне зростання, одночасно підштовхуючи інфляцію вгору — складне поєднання для політиків.

Вищі витрати на паливо впливають майже на всі сектори економіки:

• Транспорт та авіація стикаються з негайним зростанням витрат.
• Виробництво та хімічна промисловість отримують вищі витрати на енергію.
• Ціни на продукти харчування зростають через дорожчі добрива, паливо та логістику.

Якщо ціни залишатимуться високими досить довго, центральним банкам буде важко балансувати між контролем над інфляцією та підтримкою економічного зростання. Саме тому аналітики попереджають: тривале закриття протоки може підштовхнути світову економіку до спаду, порівнянного за серйозністю з кризою 2008 року.

Витрати на судноплавство та страхування підсилюють шок

Навіть до того, як фізичний дефіцит пропозиції стане реальністю, збої в судноплавстві можуть підвищити ціни на доставлену енергію.

Морські страховики розширили позначення зон високого ризику в частинах Перської затоки, що призвело до збільшення військових страхових премій та скорочення страхових потужностей для суден, що працюють в регіоні.

У деяких випадках премії за рейси танкерів різко зросли: з менш ніж 1% від вартості судна до кризи до приблизно від 1% до 7,5%, що додає мільйони доларів до вартості одного рейсу.

Вищі страхові витрати стримують судноплавство та збільшують ціну, яку покупці повинні платити за доставлену нафту та ЗПГ.

Які регіони найбільш вразливі

Економічний вплив буде нерівномірним.

• Азія: Сильно залежить від імпорту нафти та ЗПГ з Перської затоки, що робить її особливо вразливою до перебоїв у постачанні та стрибків цін.
• Європа: Менш прямо залежна, але все одно відчуває вплив через глобальне ціноутворення на нафту та конкуренцію за вантажі ЗПГ.
• Сполучені Штати: Дещо захищені щодо природного газу завдяки власному видобутку, але все ще вразливі до глобальних нафтових цінових шоків та інфляції.

Навіть країни-експортери енергії в Перській затоці можуть зазнати економічних втрат, якщо обсяги експорту залишаться заблокованими, незважаючи на вищі світові ціни.

Підсумок

Ормузька протока залишається одним з найважливіших і найвразливіших енергетичних «корків» у світовій економіці. Її тривале закриття вилучило б мільйони барелів нафти та значні обсяги ЗПГ зі світових ринків, потенційно підштовхнувши ціни на нафту до діапазону $130–$200, одночасно посиливши напругу на газових ринках і підвищивши витрати на судноплавство.

Якщо криза триватиме до літа або довше, аналітики попереджають, що спричинений інфляційний шок і дефіцит пропозиції можуть вкинути глобальну економіку в рецесію, порівнянну з часами фінансової кризи.

Оскільки нафта має глобальне ціноутворення, навіть країни, які імпортують мало енергії з Перської затоки, все одно відчувають наслідки через вищі міжнародні ціни та жорсткіший баланс ринку.

Ціни на нафту можуть злетіти до $130–$200 за барель

Енергетичні консалтингові компанії, які моделюють кризу, прогнозують різке зростання цін на нафту, якщо блокування протоки триватиме.

Rapidan Energy Group попереджає: якщо протока залишатиметься закритою до серпня, економічні наслідки можуть наблизитися до масштабів глобальної рецесії 2008 року. У своєму базовому сценарії (відкриття протоки в липні) середній попит на нафту може впасти приблизно на 2,6 мільйона барелів на добу, а вартість еталонної марки Brent може короткочасно сягати близько $130 за барель під час кризи.

Аналіз Wood Mackenzie свідчить про ще більший потенційний шок. За оцінками фірми, у сценарії важкого порушення понад 11 мільйонів барелів на добу сирої нафти та конденсату з Перської затоки можуть залишатися вилученими з ринку. У найгіршому випадку ціни на нафту можуть підскочити до $200 за барель.

Такий стрибок матиме хвильовий ефект у всьому світі: від транспорту та виробництва до ланцюгів постачання продовольства.

Три сценарії розвитку кризи

Wood Mackenzie окреслює три можливі шляхи залежно від того, як швидко протоку відкриють і спаде геополітична напруга.

1. Швидкий мир
Дипломатичний прорив дозволяє швидко відновити судноплавство. Ціни на нафту повертаються до нормальних рівнів, а світова економіка здебільшого повертається до попередньої траєкторії.

2. Літнє врегулювання
Переговори затягуються на місяці, залишаючи протоку закритою до кінця літа. Ринки енергоносіїв залишаються напруженими, ціни — високими, а глобальне зростання значно сповільнюється.

3. Затяжна криза
Криза триває набагато довше, створюючи стійкий дефіцит пропозиції. Ціни на нафту можуть наблизитися до $200 за барель, а спричинений інфляційний шок ризикує вкинути провідні економіки в рецесію.

Ринки ЗПГ і природного газу також напружуються

Ормузька протока критично важлива не лише для нафти. Це також основний маршрут для експорту ЗПГ з країн Перської затоки.

Якщо поставки зупиняться, наслідки швидко поширяться на ринки газу та електроенергії, особливо в країнах, які залежать від імпортного ЗПГ. Дані Управління енергетичної інформації США (EIA) показують, що після початку блокування європейські еталонні ціни на ЗПГ зросли приблизно до $14,80 за MMBtu, що приблизно на 35% вище, ніж до закриття протоки.

Ціни на ЗПГ в Азії зросли ще різкіше, що відображає сильну залежність регіону від поставок з Близького Сходу.

Результатом стає ланцюгова реакція: вищі ціни на газ підвищують вартість електроенергії, що, в свою чергу, збільшує витрати для промисловості, транспорту та домогосподарств.

Інфляція та ризик рецесії

Великі нафтові шоки історично сповільнюють економічне зростання, одночасно підштовхуючи інфляцію вгору — складне поєднання для політиків.

Вищі витрати на паливо впливають майже на всі сектори економіки:

• Транспорт та авіація стикаються з негайним зростанням витрат.
• Виробництво та хімічна промисловість отримують вищі витрати на енергію.
• Ціни на продукти харчування зростають через дорожчі добрива, паливо та логістику.

Якщо ціни залишатимуться високими досить довго, центральним банкам буде важко балансувати між контролем над інфляцією та підтримкою економічного зростання. Саме тому аналітики попереджають: тривале закриття протоки може підштовхнути світову економіку до спаду, порівнянного за серйозністю з кризою 2008 року.

Витрати на судноплавство та страхування підсилюють шок

Навіть до того, як фізичний дефіцит пропозиції стане реальністю, збої в судноплавстві можуть підвищити ціни на доставлену енергію.

Морські страховики розширили позначення зон високого ризику в частинах Перської затоки, що призвело до збільшення військових страхових премій та скорочення страхових потужностей для суден, що працюють в регіоні.

У деяких випадках премії за рейси танкерів різко зросли: з менш ніж 1% від вартості судна до кризи до приблизно від 1% до 7,5%, що додає мільйони доларів до вартості одного рейсу.

Вищі страхові витрати стримують судноплавство та збільшують ціну, яку покупці повинні платити за доставлену нафту та ЗПГ.

Які регіони найбільш вразливі

Економічний вплив буде нерівномірним.

• Азія: Сильно залежить від імпорту нафти та ЗПГ з Перської затоки, що робить її особливо вразливою до перебоїв у постачанні та стрибків цін.
• Європа: Менш прямо залежна, але все одно відчуває вплив через глобальне ціноутворення на нафту та конкуренцію за вантажі ЗПГ.
• Сполучені Штати: Дещо захищені щодо природного газу завдяки власному видобутку, але все ще вразливі до глобальних нафтових цінових шоків та інфляції.

Навіть країни-експортери енергії в Перській затоці можуть зазнати економічних втрат, якщо обсяги експорту залишаться заблокованими, незважаючи на вищі світові ціни.

Підсумок

Ормузька протока залишається одним з найважливіших і найвразливіших енергетичних «корків» у світовій економіці. Її тривале закриття вилучило б мільйони барелів нафти та значні обсяги ЗПГ зі світових ринків, потенційно підштовхнувши ціни на нафту до діапазону $130–$200, одночасно посиливши напругу на газових ринках і підвищивши витрати на судноплавство.

Якщо криза триватиме до літа або довше, аналітики попереджають, що спричинений інфляційний шок і дефіцит пропозиції можуть вкинути глобальну економіку в рецесію, порівнянну з часами фінансової кризи.