Ось чого кампанія досягла за перші п'ять тижнів — на основі підтверджених даних українських джерел, міжнародних медіа та аналітиків OSINT.
Станом на 8 серпня 2026 року українські сили повідомили про ураження 218 суден, пов'язаних із тіньовим флотом Росії, у Чорному та Азовському морях . До переліку входять нафтові танкери, газовози, балкери та інші вантажні судна .
Темпи були невпинними з самого початку:
Важливе застереження: Reuters та інші агенції зазначають, що не змогли незалежно підтвердити кількість уражених суден . Росія не підтверджує ці цифри.
Керченська поромна переправа — критичний логістичний ланцюг між материковою Росією та окупованим Кримом — була серйозно паралізована вже за два тижні. До 19 липня українські дронові удари зменшили пропускну здатність переправи на 75%, залишивши її працездатною лише приблизно на чверть від попереднього рівня .
Командувач СБС Бровді заявив, що після цілеспрямованої двотижневої кампанії (6–19 липня) Керченська переправа залишилася «скаліченою», а транспортне сполучення — серйозно порушеним . До операції на маршруті між портом «Кавказ» (Росія) та «Крим» працювали чотири пороми; після ударів флот фактично зупинився .
Примітка: Деякі джерела описують Керченську протоку як «заблоковану» або «повністю перекриту» , однак підтвердженим показником є саме скорочення пропускної здатності на 75%, а не повна блокада.
Кампанія розпочалася в Азовському морі, але кардинально розширилася 15 липня, коли українські дрони уразили 20 суден у Чорному морі за одну ніч — 17 нафтових танкерів, два газовози та один буксир . Це відкрило нову фазу операції та підняло десятинний підрахунок до понад 100 суден .
Командир Бровді описав зміну курсу прямо: «Перший раунд морської битви завершено. Тепер черга Чорного моря» .
Українські сили підтвердили, що під час операції «Молочка» удари завдавали такі підрозділи:
Саме ці підрозділи, за даними СБС, уразили 12 додаткових суден тіньового флоту в період з 1 по 8 серпня . Оприлюднене СБС відео показує, як російські зенітні комплекси «Панцир» намагаються — і не можуть — перехопити дрони .
Уже 12 липня Росія була змушена призупинити судноплавство в Азовському морі після того, як за тиждень було атаковано 90 суден . Це фактично закрило життєво важливий морський коридор для російської логістики та поставок пального до Криму.
Удари також завдавалися по російських електропідстанціях в окупованому Криму, що додатково погіршило логістику та інфраструктуру півострова .
Приблизно 8 серпня 2026 року Військово-морські сили України спільно з СБУ та іншими силами оборони завдали удару по російській військовій інфраструктурі на самопідіймальній буровій платформі «Сиваш» на Голіцинському газоконденсатному родовищі в Чорному морі .
Удар знищив розвідувальне обладнання та системи управління дронами, які Росія встановила на платформі для координації атак на південні українські міста . Це була окрема операція, спрямована на російські військові позиції, а не на торговельні судна.
Порушуючи судноплавство як в Азовському, так і в Чорному морях, кампанія викликала занепокоєння щодо шляхів експорту зерна, роботи портів та глобальних ланцюгів постачання продовольства . Багато аналітиків і медіа, які висвітлюють кампанію, згадують ці ризики в загальних рисах, хоча конкретні кількісні показники впливу на обсяги зерна чи пропускну здатність портів у наданих джерелах не підтверджені незалежно.
Деякі твердження, що циркулюють навколо операції «Молочка», не підтверджуються наявними джерелами:
Операція «Молочка» є зміною парадигми у морській війні: кампанія виключно дронами, яка досягла стратегічних результатів — паралізувала критичну переправу, зупинила судноплавство в цілому морі та вразила понад 200 суден — без жодного великого надводного корабля з українського боку. Справжній вплив кампанії на російську воєнну логістику та світові енергетичні ринки стане зрозумілішим у міру появи незалежних підтверджень заявленої кількості уражених суден.