Операція України «Молочка»

Україна започаткувала операцію «Молочка» 6 липня 2026 року — масовану кампанію морських та повітряних дронів, спрямовану проти танкерів і вантажних суден російського тіньового флоту, які використовуються для обходу західних нафтових санкцій . Операцію командує Роберт Бровді (позивний «Мадяр») із Сил безпілотних систем України .

Уже за кілька днів кампанія досягла вражаючих показників:

• До 13 липня українські дрони за вісім ночей уразили 105 суден російського тіньового флоту .
• У ніч на 15 липня уражено ще 20 суден — 17 нафтотанкерів, два газовози й один буксир .
• 17 липня уражено 12 суден (дев'ять суховантажів, один танкер, один газовоз, один буксир) .
• 18–19 липня — уражено чотири судна та 13 електропідстанцій в окупованому Криму .
• До 22 липня загальна кількість уражених суден від початку кампанії сягнула 196 .

Кампанія фактично зупинила російський експорт зерна через Дон — Азовське море, яким зазвичай проходить приблизно чверть російського експорту зерна . Російська влада перестала приймати заявки на прохід суден через Керченську протоку 11 липня після того, як понад 100 суден в Азовському морі зазнали атак дронів . Очікувалося, що в липні Росія експортує 1,5 млн метричних тонн пшениці — приблизно на 30% менше від попереднього прогнозу .

Російські удари по цивільному судноплавству та портовій інфраструктурі

Паралельно Росія посилила атаки на українські порти та цивільні торговельні судна:

• 16 липня: Росія вдарила по інфраструктурі портів Одеси та Південного й по морському судну .
• 18 липня: Атака дронів на Миколаївський порт пошкодила три іноземні цивільні судна, загинули троє людей .
• 19 липня: Атака на Golden Leo .
• 22 липня: Українське зернотрейдерське відомство повідомило, що російські удари по цивільних суднах «практично паралізували морський експорт» .
• 25 липня: Росія вдарила по ще одному цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу поблизу Одеси, спричинивши пожежу .

Від 2022 року Росія пошкодила або знищила 1054 об'єкти портової інфраструктури в Україні, за словами в.о. міністра закордонних справ Андрія Сибіги .

Зрив експорту зерна

Атаки спричинили серйозні перебої в роботі українського аграрного експортного коридору:

• Судновласники призупинили заходження суден до українських чорноморських портів для аграрного експорту станом на 23 липня .
• Україна втратила приблизно третину своєї спроможності експортувати зерно через Чорноморський коридор .
• Станом на 23 липня жодне судно не проходило Українським морським коридором у розпал сезону збору врожаю .

Одна з найбільших у світі контейнерних ліній, Maersk, також призупинила заходження .

Міжнародна реакція та засідання Ради Безпеки ООН

В.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга офіційно запросив екстрене засідання Ради Безпеки ООН 23 липня, посилаючись на російські атаки на цивільне судноплавство та параліч зернового коридору .

Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання в понеділок, 27 липня 2026 року, о 10:00 за східним часом, на запит України . Засідання підтримали члени Ради: Данія, Франція, Греція, Латвія та Велика Британія . Доповідачами виступили представники Департаменту політичних питань і питань миробудування ООН та Управління ООН з координації гуманітарних питань . Порядок денний: обстріли Росією цивільних суден і портової інфраструктури в Україні .

Операція України «Молочка»

Україна започаткувала операцію «Молочка» 6 липня 2026 року — масовану кампанію морських та повітряних дронів, спрямовану проти танкерів і вантажних суден російського тіньового флоту, які використовуються для обходу західних нафтових санкцій . Операцію командує Роберт Бровді (позивний «Мадяр») із Сил безпілотних систем України .

Уже за кілька днів кампанія досягла вражаючих показників:

• До 13 липня українські дрони за вісім ночей уразили 105 суден російського тіньового флоту .
• У ніч на 15 липня уражено ще 20 суден — 17 нафтотанкерів, два газовози й один буксир .
• 17 липня уражено 12 суден (дев'ять суховантажів, один танкер, один газовоз, один буксир) .
• 18–19 липня — уражено чотири судна та 13 електропідстанцій в окупованому Криму .
• До 22 липня загальна кількість уражених суден від початку кампанії сягнула 196 .

Кампанія фактично зупинила російський експорт зерна через Дон — Азовське море, яким зазвичай проходить приблизно чверть російського експорту зерна . Російська влада перестала приймати заявки на прохід суден через Керченську протоку 11 липня після того, як понад 100 суден в Азовському морі зазнали атак дронів . Очікувалося, що в липні Росія експортує 1,5 млн метричних тонн пшениці — приблизно на 30% менше від попереднього прогнозу .

Російські удари по цивільному судноплавству та портовій інфраструктурі

Паралельно Росія посилила атаки на українські порти та цивільні торговельні судна:

• 16 липня: Росія вдарила по інфраструктурі портів Одеси та Південного й по морському судну .
• 18 липня: Атака дронів на Миколаївський порт пошкодила три іноземні цивільні судна, загинули троє людей .
• 19 липня: Атака на Golden Leo .
• 22 липня: Українське зернотрейдерське відомство повідомило, що російські удари по цивільних суднах «практично паралізували морський експорт» .
• 25 липня: Росія вдарила по ще одному цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу поблизу Одеси, спричинивши пожежу .

Від 2022 року Росія пошкодила або знищила 1054 об'єкти портової інфраструктури в Україні, за словами в.о. міністра закордонних справ Андрія Сибіги .

Зрив експорту зерна

Атаки спричинили серйозні перебої в роботі українського аграрного експортного коридору:

• Судновласники призупинили заходження суден до українських чорноморських портів для аграрного експорту станом на 23 липня .
• Україна втратила приблизно третину своєї спроможності експортувати зерно через Чорноморський коридор .
• Станом на 23 липня жодне судно не проходило Українським морським коридором у розпал сезону збору врожаю .

Одна з найбільших у світі контейнерних ліній, Maersk, також призупинила заходження .

Міжнародна реакція та засідання Ради Безпеки ООН

В.о. міністра закордонних справ України Андрій Сибіга офіційно запросив екстрене засідання Ради Безпеки ООН 23 липня, посилаючись на російські атаки на цивільне судноплавство та параліч зернового коридору .

Рада Безпеки ООН провела екстрене засідання в понеділок, 27 липня 2026 року, о 10:00 за східним часом, на запит України . Засідання підтримали члени Ради: Данія, Франція, Греція, Латвія та Велика Британія . Доповідачами виступили представники Департаменту політичних питань і питань миробудування ООН та Управління ООН з координації гуманітарних питань . Порядок денний: обстріли Росією цивільних суден і портової інфраструктури в Україні .