Війна з Іраном може штовхнути 23,4 млн дітей у бідність і позбавити їх освіти

Економічний механізм не є миттєвим, але його наслідки накопичуються:

1. Дорожчає паливо. Вищі ціни на енергію збільшують витрати на сільське господарство, зрошення, електроенергію, вантажні перевезення, громадський транспорт і щоденні поїздки.
2. Зростають ціни на продукти та добрива. Дорожчі ресурси й доставка можуть підняти вартість базових продуктів, а за ту саму зарплату родина купує менше.
3. Сім’ї скорочують витрати. Під тиском бюджету вони можуть відмовлятися від поживної їжі, відкладати лікування або зменшувати витрати, пов’язані з освітою: на проїзд, форму, приладдя та шкільне харчування.
4. Напружуються державні бюджети. Вищі імпортні витрати й слабша економічна активність можуть зменшити можливості урядів фінансувати допомогу школам, зарплати вчителям, харчування, програми харчової підтримки та соціальний захист.
5. Дорожчою стає гуманітарна допомога. Організації допомоги стикаються з вищими логістичними витратами й дефіцитом фінансування. Це може скоротити масштаби грошової підтримки, роздачі продуктів, лікування недоїдання та освітніх програм.

Йдеться не обов’язково про офіційне закриття шкіл. Навчальні заклади можуть залишатися відкритими, але діти відвідуватимуть їх нерегулярно, приходитимуть голодними або зовсім перестануть ходити, якщо дорога до школи стане надто дорогою. Подорожчання пального також збільшує витрати на роботу шкільного транспорту та поїздки вчителів.

Чому бідність швидко перетворюється на освітню кризу

Коли родина втрачає купівельну спроможність, освіта стає особливо вразливою: її витрати потрібні вже сьогодні, тоді як користь від навчання проявляється в майбутньому. Дитина може формально залишатися записаною до школи, але сім’я вже не матиме змоги оплачувати транспорт, приладдя, харчування та інші щоденні потреби. Якщо доходи впадуть ще сильніше, від дітей можуть очікувати роботи, догляду за молодшими братами й сестрами або виконання більшої частини хатніх обов’язків.

Ризики для різних дітей неоднакові. Економічні труднощі можуть збільшити ймовірність невступу до школи, нерегулярного відвідування та дострокового припинення навчання. Наслідки також можуть відрізнятися за статтю: хлопчики можуть зазнавати більшого тиску, щоб заробляти гроші, а дівчат можуть залучати до неоплачуваної роботи з догляду або сильніше підштовхувати до раннього шлюбу. Це підвищені ризики, а не неминучий результат для кожної родини.

Небезпека полягає в тому, що тимчасовий ціновий шок може спричинити довготривалі втрати. Пропуски занять призводять до прогалин у знаннях, нестача їжі шкодить здоров’ю та концентрації, а дитяча праця чи ранній шлюб ускладнюють повернення до освіти. UNICEF попереджає, що потенційні наслідки можуть звести нанівець роки прогресу у скороченні дитячої бідності.

Найбільший прогнозований тягар припаде на Африку та Азію

Оцінка UNICEF стосується передусім регіонів, де багато родин уже перебувають поруч із межею бідності. Там навіть помірне падіння доходів або зростання цін може стати достатнім, щоб сім’я опинилася нижче порога грошової бідності.

Особливо важливою є вразливість Африки та Азії: за найгіршим прогнозом UNICEF, на ці регіони припаде щонайменше 80% додаткових дітей, яких може торкнутися бідність. Ціни на імпортні паливо, добрива й продукти впливають не лише на сімейні фінанси, а й на державні послуги, від яких залежать найбідніші родини.

Приклад Бангладеш показує, як національний і сімейний тиск можуть накладатися один на одного. За аналізом UNICEF, тривалі економічні потрясіння можуть збільшити кількість людей, які опиняться в бідності в цій країні, приблизно на 1,2 млн. Водночас глобальний прогноз за найгіршим сценарієм передбачає 23,4 млн додаткових дітей у грошовій бідності.

У північній Нігерії новий шок накладається на вже наявну нестачу продовольства та вразливість населення. Медики повідомляють, що дедалі більше дітей повторно переживають стан недоїдання, і пов’язують погіршення ситуації з непрямими економічними наслідками війни на Близькому Сході. Недоїдання ускладнює навчання та відвідування школи, а дорожчі продукти й паливо ще більше обмежують можливості родин.

Що означають 23,4 млн для конкретних сімей

Цю цифру слід сприймати як попередження про масштаб ризику, а не як прогноз однакового результату для кожної дитини. Вона показує, скільки дітей можуть бути додатково класифіковані як такі, що живуть у грошовій бідності, якщо реалізується найгірший сценарій. Аналіз також свідчить, що багато потенційно постраждалих родин перебувають лише трохи вище межі бідності, а тому дуже чутливі до інфляції та слабшого зростання доходів.

Для сімей практичними наслідками можуть стати:

• менша кількість їжі або раціон із нижчою поживною цінністю;
• неможливість оплачувати дорогу до школи;
• відкладене звернення по медичну допомогу;
• вихід дітей на роботу або збільшення їхніх обов’язків із догляду;
• нерегулярне відвідування чи залишення школи;
• більша залежність від боргів та інших небезпечних способів виживання.

Для дітей головна загроза — не лише негайні труднощі. Тривала нестача їжі, пропущені уроки та обмежений доступ до медицини й освіти можуть зменшити майбутні доходи й ускладнити вихід із бідності. Що довше тривають перебої в судноплавстві, подорожчання та тиск на фінансування, то вища ймовірність, що короткострокові рішення заради виживання перетворяться на довготривалі втрати.

Головний тест для урядів — захистити базові послуги

UNICEF закликає уряди й міжнародні інституції захищати соціальні послуги, розширювати соціальний захист і збільшувати фінансову підтримку, щоб діти не опинялися в ще глибшій бідності. Тому можливість нагодувати дитину, зберегти її в школі та забезпечити їй дорогу до навчання — не окреме гуманітарне питання, а один із головних критеріїв економічної відповіді на кризу.

Глобальний вплив війни з Іраном залежатиме від того, як довго триватимуть перебої та наскільки ефективно уряди й гуманітарні організації зможуть захистити вразливі родини. Але прогноз UNICEF уже показує масштаб ставки: конфлікт на Близькому Сході здатен передати свої витрати через енергетичні та транспортні ринки, змусивши дітей за тисячі кілометрів від бойових дій платити їжею, освітою та власним майбутнім.