Чому реактивні «Герані» ускладнюють оборону України, але не є невразливими

Російські далекобійні ударні дрони змінюються одразу в кількох напрямах. Реактивні двигуни роблять новіші моделі «Герань» швидшими, а мережеві радіостанції можуть давати дронам змогу передавати зв’язок одне одному в повітрі. Це ускладнює роботу української оборони, але не означає, що перехоплювати такі цілі неможливо. За оприлюдненими даними, українські сили збивають або подавляють частину реактивних дронів; питання — чи вдасться стабільно протидіяти їм у дедалі більшій кількості.145

Запусків стає більше, а дрони — швидші

«Герань-4» і «Герань-5» — реактивні варіанти дрона. У повідомленнях про їхні двигуни згадуються китайські виробники та компоненти.510 Вища швидкість ускладнює перехоплення засобами, розрахованими на повільніші дрони з гвинтовими двигунами.113

Українські військові повідомили BBC, що кількість атак реактивними дронами зросла приблизно з 350 у червні до 1 600 у липні та 2 800 у серпні 2026 року. За аналізом BBC Verify, запуски відбувалися щодня впродовж серпня.1 Окремо Kyiv Post, посилаючись на Повітряні сили України, повідомив про 3 177 запусків у вересні.28 Ще один матеріал від 1 жовтня наводить цифру понад 2 730 реактивних «Гераней», використаних Росією від початку вересня.4 Ці вересневі підрахунки різняться, а джерела не пояснюють розбіжність, тож їх не варто вважати прямо зіставними.

Дрони можуть передавати зв’язок один одному

У повідомленнях ідеться про китайські мережеві радіостанції, які дають змогу дронам із нерухомим крилом ретранслювати зв’язок між собою. За оцінками української сторони, наведеними Інститутом вивчення війни, ланцюжок таких «Гераней» може підтримувати живе керування на відстані 150–175 кілометрів від найвіддаленішої наземної станції.219 Це оцінка, а не гарантія надійного зв’язку за будь-яких умов польоту чи бою.

Повітряна мережа ретрансляторів може ускладнити придушення зв’язку порівняно з одним прямим каналом, але не робить дрони невразливими до засобів радіоелектронної боротьби. Так само повідомлення про повітряні ретранслятори не доводять, що дрони використовують для зв’язку вежі мобільного зв’язку: доступні матеріали цього не підтверджують. У джерелах згадуються зміни камер та інших систем наведення, однак наявних даних недостатньо, щоб визначити, наскільки широко поширені камери з вищою роздільною здатністю і як саме вони впливають на точність ударів.726

Перехоплювати можна — складно робити це масово

За даними українських Сил оборони, наведеними Militarnyi, від початку вересня було збито або подавлено близько 55% реактивних «Гераней»: понад 1 500 із більш ніж 2 730.4 Це свідчить і про те, що Україна може протидіяти таким дронам, і про те, що значну частину в зазначений період нейтралізувати не вдалося. Інші повідомлення наводять показник перехоплення близько 60% для новіших реактивних моделей — нижчий, ніж для старіших типів дронів.13

Значення має і російська інфраструктура запуску. За повідомленням із аналізом супутникових знімків, на майданчику Цимбулова в Орловській області з’явилися нові укриття та пускова установка. Цю базу використовують для запуску реактивних дронів.28 Це підтверджує повідомлення про розширення об’єкта, але саме по собі не показує, скільки дронів він може запускати чи як довго підтримувати такі темпи.

Масштаб атак має і фінансовий вимір: для протидії великій кількості дронів потрібні значні ресурси, а в аналітичних оцінках окремо наголошують на ролі здатності Росії запускати реактивні дрони масово.59 Водночас наведені матеріали не дають єдиного перевіреного порівняння вартості кожного дрона й засобу перехоплення. Тому зводити економічний ефект до точного співвідношення наразі не можна.

Чому заява Путіна про «протиотруту» перебільшує

Твердження Путіна, що в України немає «протиотрути» від цих дронів, не відповідає наявним даним. Україна збиває або подавляє реактивні цілі. Показники перехоплення радше демонструють інше: через швидкість, мережевий зв’язок і кількість запусків дедалі важче зупиняти достатню частку дронів під час повторюваних атак.49

Отже, вирішальне питання — не чи можна збити реактивну «Герань», а чи зможе Україна підтримувати виявлення та перехоплення в потрібному масштабі, коли такі атаки тривають.