Росія ще здатна фінансувати війну, але дедалі дорожче: воєнні витрати за перше півріччя 2026 року сягнули 10,7 трлн рублів, а дефіцит федерального бюджету до липня — 6,45 трлн рублів. Ліквідна частина Фонду національного добробуту скорочується, тому дедалі важливішими стають внутрішні запозичення та фінансування чер...
ОпублікувавВідредаговано за допомогою GPT-5.6 TerraЗображення створено за допомогою GPT Image 2
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: How is Russia’s war economy being squeezed in 2026 by military spending rising 30% to 10.7 trillion rubles in the first half—despite plans t. Article summary: Russia is being squeezed less by an immediate inability to fund the war than by a worsening trade-off: Moscow is protecting military production and the war effort while its most flexible fiscal buffers, energy revenues, . Topic tags: general, general web, user generated, news. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermarks, charts w
Російська воєнна економіка у 2026 році стикається не зі швидкою втратою здатності фінансувати війну, а з погіршенням умов такого фінансування. Кремль усе ще має потужні інструменти: підконтрольні державі банки, внутрішній ринок облігацій і жорсткий політичний контроль. Однак резервів стає менше, а кожен наступний рубль на війну дедалі частіше доводиться шукати через борги або вилучати з цивільних потреб.
За перше півріччя 2026 року Росія витратила на військові потреби 10,7 трлн рублів — на 30% більше, ніж роком раніше. Це відповідає 4,7% прогнозованого річного ВВП. Якщо такий темп збережеться, пов’язані з війною витрати за підсумками року можуть перевищити 9% ВВП. 4
8
Водночас до липня дефіцит федерального бюджету зріс до 6,45 трлн рублів, або 2,8% ВВП. За перші сім місяців державні контракти, зокрема оборонні замовлення, збільшилися майже на 40% у річному вимірі — до 8,44 трлн рублів. 14
У цьому й полягає головне бюджетне протиріччя: оборонні замовлення підтримують виробництво озброєнь і суміжні галузі, проте водночас швидше зв’язують бюджетні ресурси, ніж надходять доходи. Для Москви питання вже не лише в обсязі коштів на війну, а й у тому, які інші функції держави мають за це заплатити.
У попередні роки Росія частково покривала бюджетні розриви коштами Фонду національного добробуту. Тепер цей ресурс суттєво обмеженіший: за наведеними в аналітиці оцінками, ліквідні активи фонду становлять близько 1,6% ВВП. 4
Звуження резервного запасу змінює структуру фінансування. Замість накопичених коштів уряд дедалі більше покладається на внутрішні позики, залишки коштів казначейства та фінансові установи, на які держава має вплив. За сім місяців 2026 року Росія залучила 2,3 трлн рублів на внутрішньому ринку через облігації федеральної позики — ОФЗ. 14
Позичати Росія все ще може, але ціна такого фінансування зростає. За даними The Moscow Times, підвищення вартості запозичень ускладнило звичайні аукціони облігацій, тож уряд дедалі більше залучає державні банки для покриття воєнного дефіциту. 11
Нафта й газ залишаються критично важливими для федерального бюджету Росії. Тому падіння енергетичних надходжень поглиблює проблему високих видатків: за перші сім місяців року доходи від нафти й газу зменшилися на 17%. 2
Додатковий операційний тиск створюють українські удари по нафтовій інфраструктурі. 28 червня Володимир Путін визнав проблеми з постачанням пального та дефіцит у російських регіонах. Він заявив, що спеціальна робоча група займається забезпеченням постачань, а Росії необхідно мінімізувати наслідки ударів дронів по нафтових об’єктах. 18
Самі по собі такі удари не визначають здатність Росії оплачувати війну. Проте вони накладаються на вже наявний фіскальний тиск: пошкоджені об’єкти потребують ремонту й екстрених рішень щодо постачання, тоді як бюджетні доходи слабшають.
Наявні дані радше вказують на перерозподіл пріоритетів, а не на близьке скорочення видатків на війну. Оборонні закупівлі та військове виробництво для Кремля є захищеними статтями. Тому більший тиск, імовірно, припаде на менш захищені бюджетні напрями, нові внутрішні запозичення та інші способи мобілізації доходів.
Ознаки такого підходу вже є. Critical Threats Project із посиланням на Bloomberg повідомляв, що у квітні 2026 року російська влада запровадила скорочення видатків, не пов’язаних із воєнними зусиллями, а федеральним відомствам наказали підготуватися до зменшення штату. 31
Саме тому зовнішня картина економічної стійкості може вводити в оману. Воєнна економіка здатна підтримувати роботу заводів і зайнятість в окремих секторах, водночас втрачаючи бюджетну гнучкість. Ключове питання — не те, чи може держава спрямовувати ресурси на військові пріоритети сьогодні, а якою стає ціна такого вибору для решти економіки.
Публічно Кремль намагається показати ситуацію керованою. Путін називав українські удари по інфраструктурі спробою дестабілізувати російське суспільство. Водночас він окремо визнавав, що взаємні удари завдають економічної шкоди. 19
20
Показовим був і випадок з Андрієм Клепачем — головним економістом державного банку розвитку ВЕБ. Його звільнили після публікацій про його попередження щодо економічних наслідків затяжної війни. ВЕБ підтвердив, що Клепач більше не обіймає посаду, але публічно не назвав причини. 17
25
Обмеження для Росії варто розуміти не як неминучу неспроможність оплатити війну, а як погіршення якості її фінансування. Важливими індикаторами будуть:
Централізована фінансова система дає Росії змогу довше утримувати великі дефіцити, ніж це було б можливо для типової ринкової економіки. Проте загальна тенденція очевидна: війна фінансується за рахунок менших резервів, більших боргів і дедалі сильнішого стискання невійськової частини економіки. 4
11
14
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
Росія ще здатна фінансувати війну, але дедалі дорожче: воєнні витрати за перше півріччя 2026 року сягнули 10,7 трлн рублів, а дефіцит федерального бюджету до липня — 6,45 трлн рублів.
Росія ще здатна фінансувати війну, але дедалі дорожче: воєнні витрати за перше півріччя 2026 року сягнули 10,7 трлн рублів, а дефіцит федерального бюджету до липня — 6,45 трлн рублів. Ліквідна частина Фонду національного добробуту скорочується, тому дедалі важливішими стають внутрішні запозичення та фінансування через банки під контролем держави.
Проблеми з постачанням пального, пов’язані з українськими ударами по нафтовій інфраструктурі, додають практичного тиску: Володимир Путін визнав дефіцит у регіонах і повідомив про роботу спеціальної групи.
Росія ще здатна фінансувати війну, але дедалі дорожче: воєнні витрати за перше півріччя 2026 року сягнули 10,7 трлн рублів, а дефіцит федерального бюджету до липня — 6,45 трлн рублів. Ліквідна частина Фонду національного добробуту скорочується, тому дедалі важливішими стають внутрішні запозичення та фінансування чер...
ОпублікувавВідредаговано за допомогою GPT-5.6 TerraЗображення створено за допомогою GPT Image 2
Research answer

Create a landscape editorial hero image for this Studio Global article: How is Russia’s war economy being squeezed in 2026 by military spending rising 30% to 10.7 trillion rubles in the first half—despite plans t. Article summary: Russia is being squeezed less by an immediate inability to fund the war than by a worsening trade-off: Moscow is protecting military production and the war effort while its most flexible fiscal buffers, energy revenues, . Topic tags: general, general web, user generated, news. Style: premium digital editorial illustration, source-backed research mood, clean composition, high detail, modern web publication hero. Use reference image context only for broad subject, composition, and topical grounding; do not copy the exact image. Avoid: logos, brand marks, copyrighted characters, real person likenesses, fake screenshots, UI text, readable text, watermarks, charts w
Російська воєнна економіка у 2026 році стикається не зі швидкою втратою здатності фінансувати війну, а з погіршенням умов такого фінансування. Кремль усе ще має потужні інструменти: підконтрольні державі банки, внутрішній ринок облігацій і жорсткий політичний контроль. Однак резервів стає менше, а кожен наступний рубль на війну дедалі частіше доводиться шукати через борги або вилучати з цивільних потреб.
За перше півріччя 2026 року Росія витратила на військові потреби 10,7 трлн рублів — на 30% більше, ніж роком раніше. Це відповідає 4,7% прогнозованого річного ВВП. Якщо такий темп збережеться, пов’язані з війною витрати за підсумками року можуть перевищити 9% ВВП. 4
8
Водночас до липня дефіцит федерального бюджету зріс до 6,45 трлн рублів, або 2,8% ВВП. За перші сім місяців державні контракти, зокрема оборонні замовлення, збільшилися майже на 40% у річному вимірі — до 8,44 трлн рублів. 14
У цьому й полягає головне бюджетне протиріччя: оборонні замовлення підтримують виробництво озброєнь і суміжні галузі, проте водночас швидше зв’язують бюджетні ресурси, ніж надходять доходи. Для Москви питання вже не лише в обсязі коштів на війну, а й у тому, які інші функції держави мають за це заплатити.
У попередні роки Росія частково покривала бюджетні розриви коштами Фонду національного добробуту. Тепер цей ресурс суттєво обмеженіший: за наведеними в аналітиці оцінками, ліквідні активи фонду становлять близько 1,6% ВВП. 4
Звуження резервного запасу змінює структуру фінансування. Замість накопичених коштів уряд дедалі більше покладається на внутрішні позики, залишки коштів казначейства та фінансові установи, на які держава має вплив. За сім місяців 2026 року Росія залучила 2,3 трлн рублів на внутрішньому ринку через облігації федеральної позики — ОФЗ. 14
Позичати Росія все ще може, але ціна такого фінансування зростає. За даними The Moscow Times, підвищення вартості запозичень ускладнило звичайні аукціони облігацій, тож уряд дедалі більше залучає державні банки для покриття воєнного дефіциту. 11
Нафта й газ залишаються критично важливими для федерального бюджету Росії. Тому падіння енергетичних надходжень поглиблює проблему високих видатків: за перші сім місяців року доходи від нафти й газу зменшилися на 17%. 2
Додатковий операційний тиск створюють українські удари по нафтовій інфраструктурі. 28 червня Володимир Путін визнав проблеми з постачанням пального та дефіцит у російських регіонах. Він заявив, що спеціальна робоча група займається забезпеченням постачань, а Росії необхідно мінімізувати наслідки ударів дронів по нафтових об’єктах. 18
Самі по собі такі удари не визначають здатність Росії оплачувати війну. Проте вони накладаються на вже наявний фіскальний тиск: пошкоджені об’єкти потребують ремонту й екстрених рішень щодо постачання, тоді як бюджетні доходи слабшають.
Наявні дані радше вказують на перерозподіл пріоритетів, а не на близьке скорочення видатків на війну. Оборонні закупівлі та військове виробництво для Кремля є захищеними статтями. Тому більший тиск, імовірно, припаде на менш захищені бюджетні напрями, нові внутрішні запозичення та інші способи мобілізації доходів.
Ознаки такого підходу вже є. Critical Threats Project із посиланням на Bloomberg повідомляв, що у квітні 2026 року російська влада запровадила скорочення видатків, не пов’язаних із воєнними зусиллями, а федеральним відомствам наказали підготуватися до зменшення штату. 31
Саме тому зовнішня картина економічної стійкості може вводити в оману. Воєнна економіка здатна підтримувати роботу заводів і зайнятість в окремих секторах, водночас втрачаючи бюджетну гнучкість. Ключове питання — не те, чи може держава спрямовувати ресурси на військові пріоритети сьогодні, а якою стає ціна такого вибору для решти економіки.
Публічно Кремль намагається показати ситуацію керованою. Путін називав українські удари по інфраструктурі спробою дестабілізувати російське суспільство. Водночас він окремо визнавав, що взаємні удари завдають економічної шкоди. 19
20
Показовим був і випадок з Андрієм Клепачем — головним економістом державного банку розвитку ВЕБ. Його звільнили після публікацій про його попередження щодо економічних наслідків затяжної війни. ВЕБ підтвердив, що Клепач більше не обіймає посаду, але публічно не назвав причини. 17
25
Обмеження для Росії варто розуміти не як неминучу неспроможність оплатити війну, а як погіршення якості її фінансування. Важливими індикаторами будуть:
Централізована фінансова система дає Росії змогу довше утримувати великі дефіцити, ніж це було б можливо для типової ринкової економіки. Проте загальна тенденція очевидна: війна фінансується за рахунок менших резервів, більших боргів і дедалі сильнішого стискання невійськової частини економіки. 4
11
14
Studio Global AI
This page includes a source-backed answer you can continue inside Studio Global.
Росія ще здатна фінансувати війну, але дедалі дорожче: воєнні витрати за перше півріччя 2026 року сягнули 10,7 трлн рублів, а дефіцит федерального бюджету до липня — 6,45 трлн рублів.
Росія ще здатна фінансувати війну, але дедалі дорожче: воєнні витрати за перше півріччя 2026 року сягнули 10,7 трлн рублів, а дефіцит федерального бюджету до липня — 6,45 трлн рублів. Ліквідна частина Фонду національного добробуту скорочується, тому дедалі важливішими стають внутрішні запозичення та фінансування через банки під контролем держави.
Проблеми з постачанням пального, пов’язані з українськими ударами по нафтовій інфраструктурі, додають практичного тиску: Володимир Путін визнав дефіцит у регіонах і повідомив про роботу спеціальної групи.