Deutsche Bank робить ставку проти європейських корпоративних облігацій: наслідки війни в Ірані б’ють по Європі сильніше

Наслідки війни в Ірані продовжують перекроювати глобальний кредитний ландшафт, і Deutsche Bank щойно зробив чітку ставку на те, який ринок постраждає більше. 15 червня 2026 року стратеги на чолі зі Стівом Капріо понизили євро-корпоративний кредит до статусу «underweight» відносно доларових облігацій . Банк очікує, що спреди як інвестиційного, так і високодохідного європейського корпоративного боргу до кінця року розширяться, що стане розворотом від нещодавньої ринкової самозаспокоєності, коли кредитні спреди виявилися вужчими, ніж до початку конфлікту .

Чому Deutsche Bank надає перевагу американському кредиту

Аналітики Deutsche Bank стверджують, що наслідки війни в Ірані «проявляються швидше» і жорсткіше в Європі, ніж у Сполучених Штатах . Ключова вразливість — значно більша залежність Європи від постачань енергоносіїв через Ормузьку протоку. У той час як американські компанії користуються перевагами потужного внутрішнього видобутку та статусом долара як валюти-притулку, європейські корпорації стикаються з прямим і тривалим ударом по власних операційних витратах .

Ця відносна слабкість посилюється розбіжністю в очікуваннях монетарної політики. Зараз ринки закладають до трьох додаткових підвищень ставки Європейським центральним банком до березня 2027 року, тоді як від ФРС США очікується пауза . Така «яструбина» переоцінка дій ЄЦБ здорожчує запозичення для європейських компаній саме тоді, коли їхня маржа вже під тиском високих цін на енергію та сировину.

Чотири негативні фактори, що тиснуть на європейський кредит

Зниження рейтингу Deutsche Bank визначає цілий кластер негативних чинників, які непропорційно б’ють по Європі.

1. Стійка інфляція та ціни на енергоносії
Майже повне закриття Ормузької протоки утримує ціни на нафту й природний газ на високих позначках. До конфлікту протокою зі сходу на захід проходило в середньому 47 суден на день; з 27 лютого цей показник впав приблизно до 2 на день . Аналітики, зокрема в Deutsche Bank, прогнозують, що повна нормалізація руху — це реалістична історія кінця 2026 року, а отже порушення енергопостачання та вищі виробничі витрати залишатимуться вбудованими у витрати європейських корпорацій до кінця року . Саме більша залежність Європи від енергетичного імпорту вже спричинила різкіше зростання доходностей німецьких держоблігацій і кредитних спредів, ніж у США під час конфлікту .

2. Зростання вартості доставки
Тривалий збій у роботі цього транспортного вузла прямо збільшив витрати на доставку товарів і сировини. Для європейських виробників і ритейлерів, які покладаються на глобальні ланцюги постачання, ці підвищені логістичні витрати накладаються на й так високі рахунки за енергію, створюючи кумулятивний ефект для операційної маржі .

3. Тарифна невизначеність
Записка Deutsche Bank прямо називає постійну тарифну невизначеність негативним фактором, особливо для Європи . Європейські експортери перебувають у непередбачуваному середовищі торговельної політики, що обмежує їхню здатність планувати та інвестувати, водночас стикаючись зі зростанням витрат у себе вдома.

4. Слабка цінова спроможність корпорацій
Мабуть, найкритичніше те, що європейські компанії мають обмежену здатність перекладати ці вищі витрати на споживачів. Аналіз Deutsche Bank вказує на слабку цінову силу в єврозоні, а це означає, що корпоративна маржа зазнає подвійного тиску: зростання витрат, які неможливо повністю компенсувати підвищенням цін . Натомість американські фірми демонструють більшу стійкість маржі.

Контрінтуїтивне ринкове ціноутворення та теза про «відлуння»

На початку травня Deutsche Bank зауважив, що кредитні спреди і в США, і в Європі були «парадоксально» вужчими, ніж до початку іранського конфлікту, попри енергетичний шок, слабші прогнози зростання та «яструбину» переоцінку дій центробанків . Червневе рішення знизити рейтинг євро-кредиту до «underweight» сигналізує, що банк тепер очікує, що ця аномалія скоригується, але передусім через гірші результати саме європейського ринку.

Оголошене в квітні припинення вогню справді спричинило тимчасове ралі — 8 квітня дохідність десятирічних німецьких облігацій впала на 18 базисних пунктів, а італійських — на 33 базисних пункти, однак фундаментальний тягар енергетичних витрат для європейських корпорацій нікуди не зник . Крістіан Нолтінг, глобальний інвестиційний директор приватного банку Deutsche Bank, після припинення вогню наголосив, що критична важливість Ормузької протоки залишається невирішеною, і закликав ринок зберігати обережність .

Меседж від Deutsche Bank чіткий: прямі бойові дії, можливо, й стали на паузу, але для європейського ринку корпоративних облігацій справжній економічний розрахунок лише починається.