Серія повідомлень про атаки дронів на торговельні судна поблизу Румунії та Болгарії спонукала ці країни просити про посилення протиповітряної оборони й тіснішу координацію в Чорному морі. Болгарія звернулася до НАТО по авіацію та засоби протидії дронам. Румунія повідомила, що 17 жовтня її винищувачі збили два дрони поблизу Сулінського каналу, а також запропонувала створити спільне регіональне командування. Водночас цифри щодо атакованих суден і зниклих моряків у різних повідомленнях не збігаються, а деякі заходи поки що є лише планами або очікуваннями.
3
5
23
39
Що сталося: коротка хронологія
- 5–6 жовтня: у звіті з морської безпеки йшлося про три торговельні судна, атаковані повітряними та морськими безпілотними системами у виключних економічних зонах Румунії та Болгарії. Два судна затонули.
34
- 13 жовтня: Болгарія повідомила, що вантажне судно HS Dignity затонуло приблизно за 17 морських миль на схід від Крапця. Судно Chelsea 3 зазнало атаки поблизу Біали; за повідомленнями, усіх 15 членів екіпажу врятували.
14
- 14 жовтня: на танкері Yara J спалахнула пожежа приблизно за 9–10 морських миль від Сулінського каналу на тлі повідомлень про ймовірну активність дронів. Румунська влада розслідувала можливу атаку.
1
11
- 15 жовтня: після повідомлення про удар дрона загорівся хімічний танкер Wine Trader — приблизно за 13 морських миль на південний схід від Сулінського каналу. П’ятьох членів екіпажу врятували, ще семеро вважалися зниклими безвісти.
2
15
- 17 жовтня: Румунія заявила, що її F-16 збили два дрони над територіальними водами поблизу Сулінського каналу. В одному з повідомлень зазначено, що це були реактивні дрони сімейства Geran.
53
55
Загальний масштаб атак і втрат залишається неузгодженим. В одному повідомленні йшлося про щонайменше сім атакованих суден, двох загиблих і щонайменше 25 зниклих безвісти; в іншому називали 28 зниклих. Ще одне повідомлення стверджувало, що за попередній місяць атакували щонайменше вісім суден. Ці оцінки охоплюють різні періоди, тож їх не варто сприймати як єдиний остаточний підрахунок.
3
5
8
13
Болгарія: запит до НАТО та плани протидії дронам
16 жовтня Болгарія попросила НАТО посилити спроможності в регіоні. Запит охоплював авіацію, зенітні ракетні комплекси, системи протидії дронам і морську патрульну авіацію. На той момент Софія ще чекала на рішення союзників щодо можливої допомоги.
39
Через два дні міністр оборони Дімітар Стоянов заявив, що очікує прибуття до Болгарії літаків союзників. Це було очікування, а не підтвердження того, що авіацію вже розгорнули.
40
Болгарія також окреслила два окремі напрями протидії дронам:
- Країна зобов’язалася виділити €80 млн через механізм ЄС SAFE на закупівлю 20 систем — 10 мобільних і 10 стаціонарних — у межах ініціативи НАТО Drone Edge.
17
- Окремо Болгарія планувала до 30 жовтня долучитися до проєкту НАТО, спрямованого на протидію низьколітним повітряним загрозам. Цей план не слід плутати із зобов’язанням у межах Drone Edge.
20
Після затоплення HS Dignity Болгарія також викликала посла Росії. Сам по собі цей дипломатичний крок не є доказом того, хто здійснив атаки.
14
Румунія: перехоплення дронів і пропозиція спільного командування
Повідомлене Румунією перехоплення 17 жовтня стало безпосередньою військовою відповіддю на появу дронів у її повітряному просторі: F-16 збили два апарати над територіальними водами поблизу Сулінського каналу.
23
55 В іншому повідомленні згадується попередній випадок у серпні — перехоплення румунськими силами дрона поблизу газового проєкту Neptun Deep. Це окремий інцидент, не пов’язаний із жовтневою хронологією атак на торговельні судна.
61
Румунія також виступила за ширшу координацію. З її ініціативи на 20 жовтня було заплановано засідання Північноатлантичної ради щодо безпеки в Чорному морі. Сам факт запланованої зустрічі не означає, що НАТО вже ухвалило якесь рішення.
23
Окремо Румунія запропонувала створити спільне командування НАТО для Чорного моря за участю союзних прибережних країн і висловила готовність прийняти його у себе з 2028 року. У цитованих повідомленнях це залишається пропозицією, а не затвердженою структурою НАТО.
41
42
Координація НАТО, відповідальність за атаки та відкриті питання
Болгарія, Румунія і Туреччина порушили тему атак у НАТО та закликали приділити більше уваги безпеці Чорного моря й спільній підтримці регіону. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс продовжить співпрацювати з чорноморськими союзниками та за потреби коригуватиме свою позицію стримування й оборони.
33
38
У повідомленнях відповідальність за атаки оцінювали по-різному. Військове джерело НАТО заявило MarineLink, що дрони, через які загорілися танкери, були російського походження. Президент Румунії Нікушор Дан на той момент не став стверджувати, що за цим стоїть Росія. Також повідомлялося, що Румунія розслідувала ймовірну атаку на Yara J.
11
12 Ці публікації не встановлюють єдиного остаточного публічного висновку щодо кожної атаки на судна.
Запланована на 20 жовтня зустріч Північноатлантичної ради сама по собі не означає, що НАТО застосувало статтю 4 чи статтю 5. В одному з повідомлень зазначалося, що Румунія не просила про консультації за статтею 4, а стаття 5 тоді не обговорювалася. Наведені матеріали не дають остаточної відповіді на юридичне питання про те, як положення колективної оборони могли б застосовуватися до окремих інцидентів, зокрема у виключній економічній зоні.
44
Нарешті, у використаних повідомленнях немає кількісної оцінки зміни вартості страхування судноплавства або підтверджених даних про масштаб порушень доставки вантажів до болгарських портів. Без надійніших цифр ці наслідки не можна подавати як встановлений факт.