Ядерна програма Ірану після ударів США та Ізраїлю у 2025 році: невизначеність, втрата контролю МАГАТЕ та ризик швидкого відновлення

Кампанія: два раунди ударів

Ізраїль розпочав 12-денну кампанію в червні 2025 року, атакувавши заводи зі збагачення в Натанзі, Фордо та Ісфагані . США завдали удару у відповідь, назвавши операцію "Опівнічний молот". Віцепрезидент Дж. Д. Венс описав ці удари як "дуже вузько спрямовані" на знищення ядерної збройової програми Ірану . Атаки спричинили значну шкоду об'єктам конверсії та збагачення урану, на деякий час обмеживши виробництво високозбагаченого матеріалу .

Потужності Ірану з центрифугування спочатку суттєво скоротилися, але до лютого 2026 року, за оцінками розвідки, він відновив приблизно 40% довоєнної потужності . Більшість діючих каскадів розташовані у Фордо та, принаймні, на одному об'єкті, який раніше не розголошувався та був виявлений на супутникових знімках .

Що Іран мав до ударів

Станом на 13 червня 2025 року — за день до перших ізраїльських атак — МАГАТЕ оцінювало загальний запас збагаченого урану Ірану у формі UF₆ у 9040,5 кг . Це включало:

• 2391,1 кг урану, збагаченого до 2% U-235
• 6024,4 кг урану, збагаченого до 5% U-235
• 184,1 кг урану, збагаченого до 20% U-235
• 440,9 кг урану, збагаченого до 60% U-235 (майже збройового рівня)

Цих 440,9 кг 60%-го матеріалу було б достатньо, після подальшого збагачення до 90%, для створення приблизно 10 ядерних боєприпасів . Майже весь цей високозбагачений матеріал знаходився у газоподібній формі (UF₆) у невеликих контейнерах .

Велика невідомість: що вціліло?

Після ударів МАГАТЕ не може визначити поточний об'єм, місцезнаходження або склад запасів збагаченого урану Ірану . Іран не повідомив, скільки матеріалу вціліло після бомбардувань або де він зберігається . Агентство просто констатує, що "не може надати жодної інформації" про стан запасів .

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі оцінив, що основна частина 60%-го урану, ймовірно, все ще знаходиться в тунельному комплексі в Ісфагані, і немає доказів його переміщення . Схоже, що саме цей тунельний комплекс є єдиною ціллю, яка не була серйозно пошкоджена під час атак у червні 2025 року . Гроссі заявив у березні 2026 року, що "ми вважаємо, що в Ісфагані на момент нашої останньої інспекції було трохи більше 200 кілограмів" 60%-го матеріалу, що означає, що приблизно половина довоєнного запасу все ще там . Однак точна кількість і стан цього матеріалу залишаються неперевіреними .

"Значна кількість" урану, майже збройового рівня — включно з матеріалом, що зберігався під землею в Ісфагані — залишається необлікованою, згідно з лютневим звітом МАГАТЕ 2026 року . Інститут науки та міжнародної безпеки (ISIS) повідомляє, що понад дві третини іранських 440 кг 60%-го урану, ймовірно, зберігалися в Ісфагані .

Доступ МАГАТЕ: майже повна втрата моніторингу

МАГАТЕ не отримало доступу до жодного з бомбардованих ядерних об'єктів — Натанза, Фордо чи Ісфагана — після ударів у червні 2025 року . Воно могло лише контролювати об'єкти, які не були цілями . З лютого 2026 року, після ескалації повномасштабної війни, МАГАТЕ втратило навіть цю обмежену фізичну присутність . Результат, за описом Інституту науки та міжнародної безпеки, — це "майже повна, постійна втрата моніторингу" іранських ядерних об'єктів .

У червні 2026 року Рада керівників МАГАТЕ ухвалила підтриману США резолюцію з вимогою до Ірану розкрити інформацію про свої запаси та допустити інспекторів . Іран відмовився, наполягаючи, що доступ буде надано лише після остаточної ядерної угоди . Проміжна мирна угода між США та Іраном, підписана в червні 2026 року, відкрила двері для інспекцій, але Тегеран пізніше заявив, що допуск на ключові об'єкти залишається умовою остаточної угоди та зняття санкцій .

Потенціал Ірану до відновлення виробництва збройового урану

Час на створення бомби до ударів

До ударів Іран міг виробити достатньо збройового урану (90% U-235) для однієї бомби зі свого 60%-го запасу всього за один тиждень .

Затримка після ударів

Після атак у червні 2025 року американська розвідка оцінила, що час, необхідний Ірану для створення ядерної зброї, збільшився до одного року .

Відсутність подальшої затримки до травня 2026 року

Однак уже до травня 2026 року оцінки американської розвідки показали, що цей термін не змінився порівняно з минулим літом — тобто додаткові місяці конфлікту не призвели до подальшого послаблення спроможностей Ірану .

Поточні оцінки

Маючи приблизно 200 кг урану, збагаченого до 60%, який, як вважається, вцілів, і відновивши близько 40% потужностей центрифуг, експерти вважають, що Іран може збагатити уран до збройового рівня 90% протягом тижнів або навіть днів, якщо прийме таке рішення . Один комплексний аналіз оцінює цей термін у 2–4 тижні для виробництва збройового матеріалу з існуючих запасів, з додатковими 6–18 місяцями, необхідними для створення боєголовки .

Для контексту: перехід від 60% до 90% збагачення потребує приблизно 500 SWU (одиниць роздільної роботи) на одну зброю, порівняно з приблизно 5000 SWU для переходу від природного урану до 60% . Це означає, що найкоротший шлях до бомби — використовувати існуючий 60%-й запас, а не починати з нуля.

Ключова невідомість

Оскільки МАГАТЕ не може перевірити поточний розмір запасів, стан центрифуг або наявність незадекларованих об'єктів, усі оцінки часу на створення бомби мають високий ступінь невизначеності . Агентство попередило, що воно "не може виконувати свої обов'язки з гарантій" згідно з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї .

Підсумок експертних висновків

• Пошкодження об'єктів: Значне, але Натанз і Фордо оцінюються як серйозно пошкоджені, а не знищені . Надземний пілотний завод зі збагачення палива в Натанзі був знищений . Іран відновив приблизно 40% потужностей центрифуг .
• Вцілілий збагачений уран: Ймовірно, понад 200 кг урану 60% збагачення в Ісфагані, стан якого невідомий . Значна кількість решти ~200 кг не облікована .
• Моніторинг МАГАТЕ: Майже повна втрата з лютого 2026 року .
• Термін створення бомби: До ударів: 1 тиждень . Після ударів (червень 2025): ~1 рік . На травень 2026: без змін з червня 2025 . Поточна оцінка: від тижнів до місяців з використанням вцілілих запасів .
• Створення боєголовки: 6–18 місяців після виробництва розщеплюваного матеріалу .