Чорне море стало економічним фронтом війни: під ударом порти, зерно та нафтопереробка

Чорноморська кампанія вийшла за межі суто військових цілей і дедалі більше перетворюється на боротьбу за інфраструктуру, через яку проходять продовольство, паливо й експортна виручка. Росія завдає ударів по українських портах і суднах, тоді як Україна атакує російські нафтопереробні заводи, експортні об’єкти та морську логістику.

Практичний наслідок — небезпечніший морський коридор, збої в торгівлі зерном і постійний тиск на паливну систему Росії.

Що відомо про удари по Південному, Одесі та Чорноморську

25 серпня Міністерство оборони Росії заявило, що в порту Південний — також відомому як Южний — було уражено три вантажні судна і танкер, а в сусідній Одесі — ще одне вантажне судно. Москва також заявила про удари по портовій інфраструктурі Південного й Одеси та паливних сховищах у Чорноморську. Російська сторона стверджувала, що судна перевозили постачання для українських військових, однак Reuters не зміг незалежно перевірити ці заяви. 2

Цьому передували липневі заяви Росії про ураження портової інфраструктури й суховантажу, який розвантажувався у Чорноморську, а також об’єктів і суден в Одесі. 4 Українські посадовці окремо повідомляли про смертельні російські удари по Одесі та пошкодження цивільної, промислової й портової інфраструктури. 5

Наслідки вимірюються не лише прямими руйнуваннями. Якщо судновласники вважають захід до порту надто небезпечним, вантажі затримуються або перенаправляються навіть без формального оголошення блокади. У липні Україна повідомила, що через посилення атак судновласники призупинили прибуття до її чорноморських портів. 6

Ризики для екіпажів і портових працівників

Ескалація прямо загрожує цивільним морякам і працівникам портів. Українська портова адміністрація зафіксувала 57 російських атак на цивільні судна у липні, зокрема 22 — у морі, а також 67 ударів по портовій інфраструктурі. Це офіційні українські дані, а не незалежно верифікований підсумок. 7

Reuters повідомляв про пошкодження цивільних суден під іноземними прапорами. Під час липневого удару загинули двоє українців на борту одного із суден, ще одна людина загинула в Одесі. 3 У зоні активних бойових дій складно незалежно встановити масштаб і обставини кожного епізоду, але операційний висновок очевидний: ризики для комерційного судноплавства суттєво зросли.

Українські удари по НПЗ і морській логістиці Росії

Україна поєднує морські операції з далекобійними ударами дронами по російській енергетичній інфраструктурі. Reuters повідомляв, що Пермський НПЗ — сьомий за обсягами переробки в Росії — зупинив роботу після атаки 21 серпня, яка спричинила пожежу й пошкодила технологічні установки. 32

Також повідомлялося про призупинення переробки на НПЗ «НОРСІ» компанії «Лукойл», четвертому за величиною в Росії, та на Новошахтинському НПЗ після ударів наприкінці серпня. 34 Московський НПЗ, найбільший постачальник пального для Московського регіону, за повідомленнями, міг простоювати щонайменше шість місяців через масштабні пошкодження від дронів. 35

Такі атаки здатні скорочувати поточний випуск пального, потребують дорогого ремонту й додаткового розгортання ППО, а також можуть спонукати спрямовувати сиру нафту на експорт замість переробки всередині країни. За даними галузевих джерел, на які посилався Reuters, у травні експорт російської нафти через західні порти зріс на 15% проти квітня — на тлі скорочення переробки через простої НПЗ. 38

Водночас твердження про те, що Україна назавжди вивела з ладу певну «значну частку» російських переробних потужностей, потребують обережності. Ефект відрізняється залежно від заводу і змінюється з часом. У 2025 році Росія змогла використати резервні потужності, обмеживши річне падіння переробки нафти приблизно 3%, попри атаки щонайменше на 17 великих НПЗ, повідомляв Reuters. 37

Чому вплив на дизель і світові ціни важко точно оцінити

Простої НПЗ можуть звужувати пропозицію бензину й дизеля, бо менше нафти перетворюється на нафтопродукти. Reuters повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії на тлі ударів по НПЗ і сезонного зростання попиту. 32

Однак наявні дані не дають підстав назвати єдиний поточний показник скорочення російського експорту дизеля або пояснити конкретний рух світових цін на дизельне пальне виключно українськими ударами.

Ширший ефект для енергетики пов’язаний із ризиком. Збої на НПЗ, експортних терміналах і морських маршрутах змінюють потоки нафти й нафтопродуктів, підвищують страхові та фрахтові витрати, а також роблять постачання менш передбачуваним. За розрахунками Reuters на основі даних Міжнародного енергетичного агентства, країни, яких торкнулися конфлікти, видобували близько 45 млн барелів нафти на добу за показниками 2025 року — понад 43% світової пропозиції. Це показує, як воєнні ризики можуть накладатися один на одного на енергетичних ринках. 33

Зерно — найвразливіша ланка

Залежність України від Чорного моря пояснює, чому атаки на порти мають настільки великий економічний ефект. Близько 90% українського експорту пшениці, кукурудзи та насіння соняшнику зазвичай проходить Чорним морем, а аграрний сектор забезпечує майже 60% експортної виручки країни. 52

Збій проявився швидко: за перші два тижні серпня експорт українського зерна впав на 75%, оскільки російські удари та проблеми з судноплавством обмежили завантаження. 52 Раніше представники галузі оцінювали, що тривалі атаки можуть скоротити щомісячні відвантаження зерна до третини. 54

Росії також доводиться пристосовувати логістику. За даними Reuters, російські експортери зерна почали спрямовувати частину вантажів до балтійських портів, зокрема портів країн Балтії, після того як українські удари дронами в Чорному й Азовському морях підвищили ризики на південних маршрутах. 51

Обидві країни мають вагоме значення для світової зернової торгівлі. Порушення поставок з обох сторін сприяло зростанню ф’ючерсів на пшеницю до максимуму за три роки, повідомляв Bloomberg. 53

Боротьба за валютну виручку та стійкість економіки

Цю кампанію варто розглядати як взаємний тиск на здатність сторін отримувати валютну виручку та підтримувати воєнну логістику. Україні потрібні дієздатні порти, щоб експортувати аграрну продукцію й підтримувати економіку. Росія залежить від стабільного виробництва енергоносіїв, експорту нафти та морських маршрутів.

Жодна зі сторін не змогла повністю зупинити торговельну систему іншої. Натомість відбуваються повторювані збої: судна відкладають заходи до портів, вантажі шукають альтернативні маршрути, НПЗ зупиняються й відновлюють роботу, а витрати на страхування, оборону, ремонт і простої накопичуються.

Саме тому безпека в Чорному морі важлива не лише для сторін війни. Вона безпосередньо стосується моряків, покупців зерна та енергетичних ринків далеко за межами регіону. 63851