Отже, прогноз у $90 — це не впевнена точка рівноваги, а ставка на те, що два виняткові потрясіння частково компенсують одне одного.
За оцінкою Goldman Sachs, основні осередки падіння споживання — Китай і Європа .
Китай. Імпорт нафти на нафтопереробні заводи та продажі пального різко знизилися. Квітневі дані про роздрібні продажі також вказали на слабкість споживчого попиту . Скорочення помітне одразу в кількох сегментах: автомобільному пальному, авіаційному гасі та сировині для нафтохімії. Додатковою ознакою тиску на галузь стало зниження завантаження азійських нафтохімічних підприємств .
Європа. Імпорт авіаційного пального опустився приблизно на 60% нижче за середній рівень 2025 року. Загальне споживання пального також виявилося слабшим, ніж очікував банк навіть у своїх консервативних оцінках .
Аналіз квітневих роздрібних продажів свідчить: лише слабкість попиту в Китаї та Західній Європі може створювати ризик зниження оцінки споживання приблизно на 2 млн барелів на добу. Якщо така тенденція збережеться, прогноз Brent Goldman Sachs може зменшитися приблизно на $10 за барель .
Це і є ознака переходу ринку у фазу «руйнування попиту»: високі ціни та дефіцит товарного пального змушують кінцевих споживачів безпосередньо скорочувати використання нафти .
У звичайних умовах через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових поставок нафти. Станом на кінець травня пропускна здатність впала приблизно до 5% від норми після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого .
За даними Goldman Sachs, близько двох третин скорочення світових запасів пов’язані саме з втратою пропозиції, а решта — із запобіжним накопиченням запасів учасниками ринку .
Масштаб втрат видобутку оцінюється приблизно у 14,5 млн барелів на добу на Близькому Сході. За базовою траєкторією відновлення сукупні втрати можуть перевищити 800 млн барелів . При цьому базовий сценарій Goldman Sachs тепер передбачає нормалізацію експорту з країн Перської затоки до кінця червня — пізніше, ніж раніше очікувалося, у середині травня .
Аналітики банку на чолі з Дааном Стрюйвеном попереджали, що економічні ризики є «більшими, ніж випливає лише з нашого базового сценарію щодо нафти»: йдеться про ризик подальшого зростання цін, незвично дорогі нафтопродукти, можливий дефіцит пального та безпрецедентний масштаб шоку .
Goldman Sachs підвищив прогноз на IV квартал 2026 року до $90 за барель для Brent і $83 для WTI — американської марки West Texas Intermediate . Але сам банк наголошує: ризики для цього прогнозу є двосторонніми .
Вже зафіксоване скорочення попиту на 4–5 млн барелів на добу тисне на ціни. Якщо спад у Китаї та Європі посилиться або високі ціни й надалі обмежуватимуть споживання авіаційного пального, нафтохімічної сировини та автомобільного пального, Brent може не дотягнути до позначки $90.
Goldman Sachs допускає, що саме подальше руйнування попиту може зменшити його прогноз для Brent приблизно на $10 за барель . Важливо, що йдеться не лише про тимчасове скорочення запасів: фактичне кінцеве споживання, схоже, реагує на подорожчання сильніше, ніж передбачали попередні моделі банку .
Попри слабкий попит, перебої з постачанням залишаються головною загрозою для зростання цін. Ормузька протока фактично закрита для нафтових танкерів, тому будь-яка нова ескалація або затримка з відновленням руху посилить уже масштабний дефіцит.
У несприятливому сценарії, коли потоки залишаються різко обмеженими довше, Brent у IV кварталі перевищить $100 за барель. За екстремального розвитку подій ціна може наблизитися до $120 .
Навіть за оптимістичних припущень щодо відновлення поставок світові запаси, як очікується, впадуть до найнижчого рівня щонайменше з 2018 року . Це означає, що ринок матиме мінімальний запас міцності перед будь-яким новим перебоєм.
Goldman Sachs описує ситуацію не як одну кризу, а як зіткнення двох криз. У Китаї та Європі прискорюється руйнування попиту, тоді як блокада Ормузької протоки створює один із найсильніших в історії нафтових шоків із боку пропозиції.
Прогноз у $90 для Brent і $83 для WTI передбачає, що ці сили врівноважать одна одну. Але якщо попит виявиться ще слабшим — ціни можуть піти нижче очікувань. Якщо ж відновлення експорту через протоку затягнеться, на ринку знову стане реальним сценарій тризначних цін на нафту.
Отже, прогноз у $90 — це не впевнена точка рівноваги, а ставка на те, що два виняткові потрясіння частково компенсують одне одного.
За оцінкою Goldman Sachs, основні осередки падіння споживання — Китай і Європа .
Китай. Імпорт нафти на нафтопереробні заводи та продажі пального різко знизилися. Квітневі дані про роздрібні продажі також вказали на слабкість споживчого попиту . Скорочення помітне одразу в кількох сегментах: автомобільному пальному, авіаційному гасі та сировині для нафтохімії. Додатковою ознакою тиску на галузь стало зниження завантаження азійських нафтохімічних підприємств .
Європа. Імпорт авіаційного пального опустився приблизно на 60% нижче за середній рівень 2025 року. Загальне споживання пального також виявилося слабшим, ніж очікував банк навіть у своїх консервативних оцінках .
Аналіз квітневих роздрібних продажів свідчить: лише слабкість попиту в Китаї та Західній Європі може створювати ризик зниження оцінки споживання приблизно на 2 млн барелів на добу. Якщо така тенденція збережеться, прогноз Brent Goldman Sachs може зменшитися приблизно на $10 за барель .
Це і є ознака переходу ринку у фазу «руйнування попиту»: високі ціни та дефіцит товарного пального змушують кінцевих споживачів безпосередньо скорочувати використання нафти .
У звичайних умовах через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових поставок нафти. Станом на кінець травня пропускна здатність впала приблизно до 5% від норми після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого .
За даними Goldman Sachs, близько двох третин скорочення світових запасів пов’язані саме з втратою пропозиції, а решта — із запобіжним накопиченням запасів учасниками ринку .
Масштаб втрат видобутку оцінюється приблизно у 14,5 млн барелів на добу на Близькому Сході. За базовою траєкторією відновлення сукупні втрати можуть перевищити 800 млн барелів . При цьому базовий сценарій Goldman Sachs тепер передбачає нормалізацію експорту з країн Перської затоки до кінця червня — пізніше, ніж раніше очікувалося, у середині травня .
Аналітики банку на чолі з Дааном Стрюйвеном попереджали, що економічні ризики є «більшими, ніж випливає лише з нашого базового сценарію щодо нафти»: йдеться про ризик подальшого зростання цін, незвично дорогі нафтопродукти, можливий дефіцит пального та безпрецедентний масштаб шоку .
Goldman Sachs підвищив прогноз на IV квартал 2026 року до $90 за барель для Brent і $83 для WTI — американської марки West Texas Intermediate . Але сам банк наголошує: ризики для цього прогнозу є двосторонніми .
Вже зафіксоване скорочення попиту на 4–5 млн барелів на добу тисне на ціни. Якщо спад у Китаї та Європі посилиться або високі ціни й надалі обмежуватимуть споживання авіаційного пального, нафтохімічної сировини та автомобільного пального, Brent може не дотягнути до позначки $90.
Goldman Sachs допускає, що саме подальше руйнування попиту може зменшити його прогноз для Brent приблизно на $10 за барель . Важливо, що йдеться не лише про тимчасове скорочення запасів: фактичне кінцеве споживання, схоже, реагує на подорожчання сильніше, ніж передбачали попередні моделі банку .
Попри слабкий попит, перебої з постачанням залишаються головною загрозою для зростання цін. Ормузька протока фактично закрита для нафтових танкерів, тому будь-яка нова ескалація або затримка з відновленням руху посилить уже масштабний дефіцит.
У несприятливому сценарії, коли потоки залишаються різко обмеженими довше, Brent у IV кварталі перевищить $100 за барель. За екстремального розвитку подій ціна може наблизитися до $120 .
Навіть за оптимістичних припущень щодо відновлення поставок світові запаси, як очікується, впадуть до найнижчого рівня щонайменше з 2018 року . Це означає, що ринок матиме мінімальний запас міцності перед будь-яким новим перебоєм.
Goldman Sachs описує ситуацію не як одну кризу, а як зіткнення двох криз. У Китаї та Європі прискорюється руйнування попиту, тоді як блокада Ормузької протоки створює один із найсильніших в історії нафтових шоків із боку пропозиції.
Прогноз у $90 для Brent і $83 для WTI передбачає, що ці сили врівноважать одна одну. Але якщо попит виявиться ще слабшим — ціни можуть піти нижче очікувань. Якщо ж відновлення експорту через протоку затягнеться, на ринку знову стане реальним сценарій тризначних цін на нафту.