Як у Сінгапурі працює система безпеки в інтернеті: OSRA, OCHA та правила IMDA

Сінгапурська модель онлайн-безпеки — це не один універсальний закон, який дозволяє видаляти будь-який небажаний допис. Вона складається з кількох інструментів, що працюють паралельно: постраждалі можуть вимагати адресного захисту через Комісію з онлайн-безпеки (Online Safety Commission, OSC), правоохоронці — обмежувати онлайн-активність, пов’язану зі злочинами, а Управління з розвитку інфокомунікацій і медіа (Infocomm Media Development Authority, IMDA) — покладати превентивні обов’язки на платформи або вимагати заблокувати доступ до особливо небезпечного контенту.

У спрощеному вигляді система працює на трьох рівнях: індивідуальний захист, припинення злочинної діяльності та управління ризиками платформ.

1. OSRA дає постраждалим прямий шлях до термінового захисту

Закон про онлайн-безпеку, захист і відповідальність 2025 року (Online Safety (Relief and Accountability) Act, OSRA або OSRAA) створив OSC як спеціальний канал для людей, які стали жертвами визначених видів онлайн-шкоди. Комісія почала працювати 29 червня 2026 року — того самого дня набули чинності окремі положення про передбачені законом цивільні позови.

На першому етапі OSC зосереджується на п’яти категоріях:

• онлайн-переслідування, зокрема сексуальному;
• зловживанні інтимними зображеннями;
• сексуальному насильстві над дітьми із використанням зображень;
• доксингу — оприлюдненні персональних даних без згоди;
• онлайн-сталкінгу.

Після отримання скарги Комісар може зобов’язати автора публікації, адміністратора відповідної групи чи сторінки або саму платформу припинити чи обмежити шкоду. Серед можливих заходів — вимога вимкнути доступ до небезпечного матеріалу або обмежити акаунт кривдника. Невиконання розпорядження OSC є кримінальним правопорушенням.

За певних обставин такі розпорядження можуть поширюватися й на інші ланки поширення контенту — зокрема на інтернет-провайдерів або сервіс дистрибуції застосунків. Це дає постраждалим можливість діяти не лише через стандартну форму скарги на платформі, не позбавляючи їх інших передбачених законом способів захисту.

OSRA також передбачає механізми для встановлення відповідальності. Законодавчі матеріали передбачають можливість допомогти постраждалому отримати інформацію, яка ідентифікує ймовірного кривдника, за умови дотримання вимог закону.

2. OCHA спрямований на онлайн-активність, що забезпечує злочин

Закон про онлайн-злочини (Online Criminal Harms Act, OCHA) має інше завдання. Це не передусім механізм, яким жертва може домагатися видалення будь-якого шкідливого допису. Він дозволяє уповноваженим посадовцям втручатися, якщо онлайн-активність пов’язана з конкретним злочином або є підготовкою до нього.

OCHA дозволяє видавати розпорядження онлайн-сервісам, іншим організаціям або фізичним особам, якщо є обґрунтована підозра, що онлайн-активність сприяє вчиненню правопорушення, зазначеного в законі. Йдеться, зокрема, про злочини, що загрожують національній безпеці, міжрасовій і міжрелігійній злагоді та безпеці людей.

Для шахрайства та зловмисної кібердіяльності закон встановлює нижчий поріг втручання, адже такі загрози можуть швидко поширюватися й охоплювати велику кількість людей. Розпорядження можуть обмежувати доступ користувачів до злочинної активності, вимагати надати інформацію, обмежувати акаунти або вимикати доступ до онлайн-матеріалів. Закон також передбачає механізми блокування доступу та видалення застосунків.

Тому OCHA найкраще підходить для припинення роботи цілої онлайн-схеми — наприклад, шахрайської мережі, злочинного сайту або контенту, який використовується для вчинення правопорушення, — а не для вирішення приватного конфлікту між двома людьми.

3. IMDA може втручатися у випадку особливо небезпечного контенту

Поправки до Закону про телерадіомовлення (Broadcasting Act) надають IMDA окремі повноваження щодо видалення та блокування контенту. Управління може зобов’язати соціальні мережі вимкнути для користувачів у Сінгапурі доступ до «особливо небезпечного контенту» — зокрема матеріалів, що пропагують або містять інструкції щодо самогубства чи самоушкодження, фізичного або сексуального насильства, тероризму, а також матеріалів сексуальної експлуатації дітей. Правила також охоплюють контент, що створює ризики для громадського здоров’я або може спричинити расову чи релігійну ворожнечу.

Якщо сервіс не виконує вимогу, IMDA може зобов’язати інтернет-провайдерів заблокувати доступ до нього в Сінгапурі. Управління вже застосовувало цей механізм щодо матеріалів сексуальної експлуатації дітей: воно вимагало від сервісу перевірити й видалити сторінку та групу у Facebook, а від інтернет-провайдерів — заблокувати пов’язаний із ними сайт.

За невиконання розпорядження про блокування може бути призначений штраф до 20 000 сінгапурських доларів за кожен день або частину дня, але загалом не більш як 500 000 доларів відповідно до положення, наведеного в законодавчих матеріалах.

Практична різниця між цими механізмами важлива: розпорядження OSC реагують на повідомлену шкоду, завдану конкретній людині, тоді як повноваження IMDA за Законом про телерадіомовлення застосовуються до контенту, який регулятор вважає достатньо небезпечним для втручання з міркувань захисту суспільства.

4. Кодекс 2023 року перетворює безпеку соцмереж на системний обов’язок

Кодекс практики онлайн-безпеки для соціальних мереж (Code of Practice for Online Safety — Social Media Services) набув чинності у 2023 році для визначених регулятором сервісів. Він зосереджується не лише на видаленні окремих публікацій, а й на системних заходах, які мають зменшити ризик контакту користувачів зі шкідливим контентом, забезпечити зрозумілі та дієві механізми скарг, а також підвищити прозорість і підзвітність платформ.

Окремий акцент зроблено на захисті дітей. Визначені соціальні мережі повинні завчасно виявляти та оперативно видаляти матеріали сексуальної експлуатації дітей і терористичний контент — ще до того, як користувачі їх побачать.

Кодекс також зобов’язує такі сервіси щороку подавати звіти про онлайн-безпеку для публікації. Завдяки цьому IMDA та громадськість можуть бачити, як платформи організовують модерацію, прийом скарг і заходи безпеки, а не лише оцінювати окремі рішення про видалення.

5. Кодекс 2025 року поширив захист на магазини застосунків

Кодекс практики онлайн-безпеки для сервісів дистрибуції застосунків (Code of Practice for Online Safety — App Distribution Services) набув чинності 31 березня 2025 року. Він поширив превентивний підхід Сінгапуру за межі соціальних мереж — на визначені магазини застосунків.

Кодекс вимагає від них запроваджувати системні заходи, щоб зменшити ризик контакту користувачів зі шкідливим контентом через застосунки, приділяючи особливу увагу дітям. Правила охоплюють вікові рейтинги, дитячу безпеку, батьківський контроль, механізми скарг і перевірку віку.

У результаті формується дворівнева модель захисту дітей:

1. магазини застосунків впливають на те, що користувачі — особливо діти — можуть знайти та завантажити;
2. соціальні мережі контролюють небезпечний контент і взаємодію користувачів уже всередині платформи.

Ця різниця має значення: небезпечний цифровий досвід може початися ще до створення акаунта або появи конкретного допису в стрічці.

Як усі механізми працюють разом

Вибір правильного шляху варто починати з характеру шкоди та результату, якого потрібно досягти:

• Потрібно терміново видалити контент або обмежити акаунт після персональної онлайн-шкоди? OSC призначена для визначених категорій, зокрема переслідування, доксингу, сталкінгу та зловживання зображеннями.
• Акаунт, сайт або сервіс допомагає вчинити злочин? OCHA дозволяє уповноваженим посадовцям видавати розпорядження, які обмежують доступ до контенту, вимикають його або обмежують акаунти й сервіси.
• Матеріал належить до категорій особливо небезпечного контенту IMDA? Управління може зобов’язати сервіс вимкнути доступ до нього, а за потреби — доручити інтернет-провайдерам заблокувати доступ у Сінгапурі.
• Йдеться про системну безпеку платформи? Кодекси для соціальних мереж і магазинів застосунків встановлюють вимоги щодо превентивних заходів, скарг, прозорості та захисту дітей.

Ці механізми можуть застосовуватися одночасно. Наприклад, жертва зловживання інтимними зображеннями може звернутися до OSC, щоб припинити подальше поширення матеріалу, повідомити правоохоронців про можливий злочин і скористатися внутрішньою системою скарг платформи. Окремо можуть бути задіяні повноваження IMDA, якщо матеріал підпадає під категорію особливо небезпечного контенту або якщо визначений сервіс не виконує ширших вимог онлайн-безпеки.

Головна зміна полягає в тому, що відповідальність більше не покладається виключно на постраждалих, які мають повідомляти про шкоду вже після її поширення. Сучасна модель Сінгапуру поєднує швидший індивідуальний захист, повноваження держави з припинення злочинної діяльності та превентивні обов’язки платформ, покликані зменшувати передбачувану шкоду ще до того, як вона набуде масштабу.