Як працює інтерфейс Neural Drive, що розпізнає моргання

Для людини, яка не може говорити, писати, друкувати, вказувати пальцем або надійно підтримувати зоровий контакт, навіть проста відповідь на запитання «Вам боляче?» може стати складним завданням. Стартап Neural Drive із Сінгапуру розробляє компактний неінвазивний інтерфейс «мозок — комп’ютер» (BCI), покликаний допомогти в таких повсякденних ситуаціях.

Система використовує зовнішні електроди, що фіксують рухи очей, мозкову активність та інші нейробіологічні сигнали. Штучний інтелект перетворює навмисні дії користувача на вибір у меню, голосові фрази або команди для під’єднаних пристроїв.

Водночас Neural Drive не позиціонується як технологія, здатна вільно розшифровувати будь-які думки. Її заявлений сценарій значно конкретніший: дати людині з обмеженою рухливістю спосіб повідомити про базову потребу, зробити вибір або виконати просту дію.

Як працює пристрій Neural Drive

Електроди розміщують над одним оком і позаду обох вух. Вони реєструють сигнали електроокулографії — рухи очей, зокрема моргання, — та електроенцефалографії, пов’язані з активністю мозку. Модель штучного інтелекту інтерпретує ці сигнали. За описами компанії та її партнерів, налаштування системи може займати приблизно 10 секунд.

Взаємодія побудована за принципом простого екранного меню:

1. Користувач двічі моргає, щоб переходити між пунктами на під’єднаному ноутбуці або планшеті.
2. Потім кілька секунд зосереджується, щоб вибрати потрібну опцію.
3. Система перетворює вибір на дію: вимовляє заздалегідь задану фразу, надсилає повідомлення або керує під’єднаним пристроєм.

Такий підхід важливий тим, що він не покладається повністю на точні рухи рук, мовлення чи тривале утримання погляду в певній точці. Обмежений набір команд також легше структурувати й перевіряти, ніж намагатися декодувати довільні думки.

Які завдання можна виконувати

Описані приклади стосуються звичайних побутових потреб. Персоналізоване меню може містити такі опції:

• попросити їжу або допомогу;
• вибрати фразу на кшталт «Я тебе люблю»;
• увімкнути телевізор або переглядати відео;
• вмикати й вимикати світло;
• робити простий вибір у домашньому середовищі.

Система також може працювати із зовнішніми застосунками та пристроями через під’єднаний ноутбук або планшет. Серед наведених прикладів — надсилання простих заздалегідь підготовлених повідомлень у WhatsApp, перегляд відео на YouTube і керування функціями розумного дому.

Це не означає, що кожен користувач автоматично отримає повний контроль над WhatsApp, YouTube чи всією системою розумного дому. Доступні матеріали описують окремі продемонстровані дії та персоналізовані меню, а не необмежене керування застосунками.

Чому важливе випробування в Tan Tock Seng Hospital

Сінгапурська лікарня Tan Tock Seng Hospital (TTSH) оголосила 18-місячне клінічне випробування, яке має розпочатися в червні 2026 року. У ньому планують залучити близько 30 пацієнтів, зокрема людей після інсульту з труднощами мовлення та руху, людей із хворобою мотонейрона та церебральним паралічем.

Головне практичне питання — чи буде пристрій достатньо швидким і надійним для реальних умов догляду. Йдеться про пацієнтів, яким важко користуватися традиційними способами комунікації: мовленням, письмом, набором тексту, вказуванням або стабільним зоровим контактом.

TTSH також має оцінити, чи можна інтегрувати технологію в логопедичну та мовленнєву терапію на різних етапах допомоги: у гострому стаціонарі, під час реабілітації та вдома. Саме таке випробування покаже більше, ніж ранні демонстрації: асистивний пристрій має стабільно працювати для людей із різними станами, можливостями та умовами догляду.

Вартість і альтернативи

Заявлена ціна одного пристрою для лікарень становить близько S$2 500. Для порівняння, системи комунікації з керуванням поглядом, за повідомленнями, коштують приблизно S$10 000–25 000. Вони також можуть бути непридатними для людей, яким складно довго утримувати погляд або стабільно тримати голову.

Внутрішньокортикальні BCI працюють за принципово іншим підходом: електроди хірургічно імплантують у мозок, щоб отримувати сигнали з вищою роздільною здатністю та керувати комп’ютером або телефоном. Перевагою може бути точніша нейронна інформація, але ціною стають операція, пов’язані з нею медичні ризики й потреба у значній технічній підтримці.

Отже, заявлена перевага Neural Drive не полягає в тому, що він зрівняється з імплантованим інтерфейсом за якістю сигналу. Його потенційний плюс — зовнішні електроди, простіше використання та можливість доступніше виконувати обмежений набір важливих комунікаційних завдань. Наскільки виправданий цей компроміс, має показати випробування в TTSH.

Хто створив Neural Drive

Компанію заснували на початку 2025 року Khambhati Mohammed Huzefa, Kaushik Manian, Nyan Lin і Raymond Loong Ng. Засновники познайомилися на хакатонах; до команди увійшли студенти та випускники технологічно-інженерної спільноти Сінгапуру.

На напрям компанії вплинув досвід Huzefa як медика Сінгапурських сил цивільної оборони. Він зустрічав пацієнтів після інсульту, які залишалися при свідомості, але не могли повідомити рідним чи медичним працівникам, що їм боляче або чогось потребують.

Це пояснює акцент Neural Drive на коротких і конкретних повідомленнях. Ідея полягає не стільки у видовищній демонстрації «керування комп’ютером думкою», скільки у зменшенні невизначеності, коли близьким або доглядальникам доводиться вгадувати базові потреби людини.

Що показали домашні випробування

Команда повідомляла про двотижневі домашні випробування приблизно за участю 60 користувачів, щоб зібрати відгуки. В одному з описаних випадків ішлося про 67-річного пацієнта після інсульту. Раніше його родина змушена була орієнтуватися на звуки та власні припущення, оскільки він не міг чітко вимовляти слова. Пристрій мав дати йому змогу робити простий і безпосередній вибір.

Такі історії свідчать про потенційну практичну користь для пацієнтів і доглядальників, але це лише ранні спостереження та відгуки користувачів, а не опубліковані докази клінічної ефективності. Формальне дослідження в TTSH буде важливішою перевіркою зручності, надійності та медичної цінності системи.

Що поки не підтверджено

Наявні матеріали підтверджують неінвазивну конструкцію пристрою, заявлену лікарняну ціну та план випробування в TTSH. Вони не доводять, що Neural Drive вже отримав лікарняне чи регуляторне схвалення, і не підтверджують конкретні строки продажу безпосередньо споживачам.

Так само доступні джерела не підтверджують тверду обіцянку передати користувачам 1 000 комплектів безкоштовно. Повідомлялося про можливу субсидовану ціну S$500 для місцевих сімей наприкінці 2026-го або на початку 2027 року, але це слід сприймати як очікування, а не як затверджену роздрібну програму.

Більше автономії у звичайних речах

Для людини, яка не може надійно говорити чи рухатися, можливість попросити про допомогу, обрати їжу, надіслати повідомлення або ввімкнути світло — це не просто зручність. Це прямий канал для висловлення власних бажань, який інакше міг би повністю залежати від інтерпретації доглядальника.

У цьому й полягає найсильніший аргумент на користь Neural Drive: відносно простий інтерфейс може допомогти повернути частину повсякденної самостійності без операції на мозку. Але чи працюватиме він стабільно і для яких саме пацієнтів, визначать результати клінічних випробувань, а не лише перші демонстрації технології.