М’юз чи Сяовей: як відрізняються два підходи до персональних ШІ-агентів

М’юз від Meta і Сяовей від Tencent мають спільну мету: не просто відповідати на запитання, а виконувати завдання. Та починають вони з різних точок. М’юз задуманий як хмарний помічник, якому можна доручити справу в під’єднаних сервісах. Сяовей вбудований у WeChat — китайський застосунок Weixin, де спілкування, контент і мініпрограми зібрані в одному середовищі. 518

Ця різниця впливає на те, як користувачі звертаються до агентів, до яких сервісів ті можуть дістатися і яку довіру мають здобути. Водночас тестування Сяовея, про яке йдеться в джерелах, було обмеженим: це не свідчить про повноцінний запуск для широкої аудиторії. 811

М’юз починається із завдання, Сяовей — із застосунку

М’юз побудований навколо делегування: користувач ставить мету, а агент може працювати через браузер і під’єднані сервіси. Meta повідомляє, що М’юз працює на окремому хмарному комп’ютері, а його дії в інтернеті перевіряє інша система — Sentinel. За словами компанії, агент просить дозволу, коли це потрібно, зокрема перед чутливими діями на кшталт надсилання листа чи покупки. Це опис запобіжників від самої Meta, а не гарантія, що агент ніколи не помилиться. 1827

Сяовей обирає вбудований підхід. До нього можна звернутися в різних розділах WeChat, зокрема в чатах і під час перегляду контенту, а його можливості можуть поєднуватися з мініпрограмами — невеликими застосунками всередині WeChat. У повідомленнях про тестування йдеться, зокрема, про підсумовування чатів і допомогу з чернетками відповідей. 5 Взаємодіяти із Сяовеєм можна текстом або голосом; на момент згаданих повідомлень доступ до нього мали лише окремі користувачі. 811

Отже, М’юз пропонує спершу передати завдання помічникові, а Сяовей — викликати помічника просто в застосунку, яким людина вже користується. Це може зробити Сяовей зручним для справ у середовищі WeChat, тоді як М’юз орієнтований на завдання, що охоплюють різні сервіси. Наявні джерела не дають підстав стверджувати, який підхід користувачі зрештою обиратимуть частіше.

Коли ШІ залучає інших людей, з’являється питання згоди

Помічник, який працює з кількома сервісами, може полегшити завдання для однієї людини. Але коли йдеться про соціальну взаємодію, важливими стають також бажання та згода іншої сторони.

Це безпосередньо перевіряє тест функції «AI Social» у Сяовея. За описом, один помічник може пояснити іншому, з якою метою користувач хоче зв’язатися, і попросити дозвіл у співрозмовника. Функцію випробовували в обмеженому масштабі, тож це не доказ того, що така взаємодія вже широко доступна або перевірена на практиці. 2

Тест порушує важливе питання для ШІ в соціальних застосунках: коли агент може використати контекст розмови, звернутися до когось або говорити від імені людини? У цьому сценарії згода отримувача є частиною процесу. 2 Для будь-якого агента, що діє в різних сервісах, користувачеві так само важливо розуміти, до чого він має доступ і коли попросить дозволу. Meta стверджує, що М’юз запитує згоду перед чутливими діями. 27

Доступ до сервісів визначає можливості агентів

Модель М’юза залежить від підключення зовнішніх сервісів. Хмарний комп’ютер і браузер дають йому змогу працювати з вебсайтами, а додатковий доступ забезпечують під’єднані сервіси. 18 Тому важливі і дозволи користувача, і доступність інтеграцій: можливості агента залежать від того, що підключено та які повноваження йому надали.

Сяовей натомість спирається на мініпрограми WeChat. У рекомендаціях для розробників описано, як зробити функції агентів доступними через мініпрограми: для цього потрібно подати заявку, заявити можливості й пройти перевірку. 10 Такий шлях дає змогу користуватися сервісами у звичному середовищі, але можливості помічника залежать від того, які розробники відкриють свої функції.

Комерційні наслідки можливі, але поки не визначені

Агент, який порівнює варіанти в зовнішніх сервісах, потенційно може впливати на вибір користувача. Це можливий наслідок моделі М’юза, що працює між сервісами, а не встановлений результат. 18 У випадку Сяовея частина дій проходить через мініпрограми WeChat, а доступ розробників до цієї екосистеми регулюється процедурою платформи. 10

В обох випадках постачальникам послуг може бути важливо, як агент представляє доступні пропозиції та скеровує користувачів. Однак наявні джерела описують системи й способи їхнього підключення, а не доводять, як вони вплинуть на конкуренцію, відносини з продавцями чи обсяги продажів.

Спільне випробування — довіра

Обіцянка М’юза залежить від того, чи готові люди надати агенту доступ до облікових записів і дозволити виконувати важливі дії. Meta каже, що Sentinel перевіряє вихідні дії, а М’юз запитує дозвіл на чутливі кроки. Користувачам усе одно потрібні зрозумілі межі та можливість дізнатися, що саме агент зробив. 27

Вбудований у WeChat Сяовей висуває на перший план інше: межі доступу до розмов і соціального контексту, а також правила контакту з іншими людьми. Запит згоди в описаному соціальному тесті — один із прикладів такого механізму. Але через обмежений масштаб тестування загальна поведінка агента та охоплення його функцій залишаються невизначеними. 28

Тож різниця між цими продуктами — не просто в тому, чи є агент окремим застосунком або функцією всередині іншого. Це два шляхи до зручності: М’юз пропонує доручати роботу між сервісами, а Сяовей прагне бути помічником у вже знайомому середовищі WeChat. Жодна з моделей не знімає складних питань про доступ, співпрацю постачальників послуг і контроль користувача.