Це не є ані постійним скороченням федерального боргу, ані масштабною програмою купівлі активів Федеральної резервної системи. Сума викупу залишається невеликою порівняно із загальним обсягом боргу США. Проте момент рішення важливий: чиновники відреагували після різкого зростання дохідності довгострокових паперів.
Оголошення пролунало після того, як дохідність 30-річних казначейських облігацій перевищила 5,30% — рівень, який у повідомленнях описували як максимум за 19 років. Довгострокові папери масово продавали на тлі побоювань щодо інфляції, цін на нафту, геополітичних ризиків, значних державних запозичень і додаткової премії, яку інвестори вимагають за кредитування США на кілька десятиліть.
Висока довгострокова дохідність впливає не лише на власників облігацій. Вона підвищує вартість кредитів в економіці, посилює жорсткість фінансових умов і збільшує витрати уряду на обслуговування боргу. Тому Казначейство було зацікавлене бодай тимчасово сповільнити різке зростання ставок, навіть якщо фундаментальні причини розпродажу нікуди не зникли.
У короткостроковій перспективі оголошення спрацювало: повідомлялося, що дохідність 30-річних паперів різко відступила від недавнього піку, а 10-річна дохідність також знизилася.
Реакція валютного ринку була типовою для ситуації, коли знижується дохідність казначейських облігацій США. Доларові активи стають менш привабливими для міжнародних інвесторів порівняно з активами інших країн, оскільки дають меншу додаткову винагороду. Після оголошення долар подешевшав, а єна помірно зміцнилася.
Цей рух наклався на вже наявну слабкість американської валюти. 19 серпня Reuters повідомляв, що єна торгувалася на рівні 159,32 за долар, віддалившись від психологічно важливої позначки 160, хоча раніше вже втратила значну частину здобутків після валютної інтервенції.
Водночас зміцнення єни не можна пояснити лише викупом облігацій. США та Японія нещодавно спільно втручалися у валютний ринок, щоб підтримати японську валюту. Але такий ефект може бути нетривалим: за оцінкою Deutsche Bank, для стійкого зміцнення єни мають змінитися фундаментальні умови її слабкості, зокрема низькі реальні процентні ставки, а не лише діяти валютна інтервенція.
Deutsche Bank назвав розширення викупу «дуже схожим» на програму Федеральної резервної системи «Operation Twist» і охарактеризував його як «м’яку форму фінансової репресії».
Йдеться про вплив на структуру державного фінансування. Викуп довгострокових паперів прибирає частину процентного ризику, або duration, з ринку й чинить тиск на довгострокову дохідність. Якщо для фінансування цієї операції Казначейство випускатиме більше короткострокових векселів, середній строк фінансування уряду фактично скоротиться. Аналітик Deutsche Bank Джордж Саравелос зазначив, що для вилучення тривалого процентного ризику з ринку знадобиться збільшення випуску казначейських векселів.
Ця інтерпретація має кілька наслідків:
Важливо розрізняти ці два підходи. Казначейство описує програму як технічний захід для підтримки ліквідності, тоді як Deutsche Bank трактує її масштаб і час оголошення як ознаку дедалі більшого занепокоєння чиновників зростанням дохідності довгострокових паперів. Наявні дані допускають обидва пояснення, але не доводять, що США запровадили постійну політику придушення довгострокових ставок.
Протоколи липневого засідання Федерального комітету з операцій на відкритому ринку стали противагою ралі на ринку облігацій. Кілька керівників ФРС були готові підвищити ставки, якщо інфляція не знижуватиметься, а багато хто вважав додаткове посилення політики необхідним у разі збереження надмірного цінового тиску.
Водночас протоколи не засвідчили широкого переходу до негайного підвищення ставок. Чиновники визнали, що фінансові умови вже стали жорсткішими, а співробітники ФРС очікували уповільнення інфляції. Тому ринок розділив два сигнали: ФРС залишає підвищення ставок можливим, але не готує інвесторів до нього безпосередньо зараз.
Голова ФРС Кевін Ворш пообіцяв стримувати інфляцію, але майже не окреслив конкретні кроки центробанку. Через це інвестори отримали менше ясності щодо того, як саме ФРС реагуватиме на нові економічні дані.
Додатковий ризик для інфляції створюють ціни на нафту й напруженість на Близькому Сході. Нафта залишалася поблизу тритижневого максимуму, що потенційно може знову тиснути на дохідність облігацій і ускладнювати завдання ФРС.
Подальший напрямок залежатиме від того, який фактор виявиться сильнішим:
У другому сценарії програма викупу посилює аргументи на користь подальшого падіння долара, оскільки зменшує підтримку валюти з боку довгострокової дохідності. Єна може виграти від такого зсуву, хоча її курс також залежатиме від ставок у Японії, політики валютних інтервенцій і стійкості фундаментальних факторів.
Рішення Казначейства стало ефективним короткостроковим запобіжником для ринку: воно допомогло зупинити розпродаж довгострокових облігацій, знизило їхню дохідність і послабило долар, тоді як єна зміцнилася.
Але викуп не усунув причин, які спричинили стрибок дохідності. Він поставив Казначейство та ФРС у делікатні відносини: уряд намагається стабілізувати довгострокову вартість запозичень, а центральний банк має вирішити, чи вимагає інфляція збереження високих ставок або їх подальшого підвищення. Якщо ринок сприйме викуп як спробу стримати дохідність і перейти до більшої залежності від короткострокових векселів, політика може стати структурно негативною для долара навіть після того, як початкове полегшення на ринку облігацій мине.